14 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/9841/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Берднік І.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017
та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017
за позовом Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві
про стягнення 50 430,87 грн,
29.11.2017 Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги звернулась із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 через Київський апеляційний господарський суд до Вищого господарського суду України з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
На підставі пункту 6 частини першої Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у редакції чинній з 15.12.2017, справа №910/9841/17 Господарського суду міста Києва була передана до Касаційного господарського суду.
Пунктом 11 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у редакції чинній з 15.12.2017, передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній до 15.12.2017, яка діяла на момент звернення з касаційною скаргою) касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
З касаційної скарги вбачається, що вона підписана Маковською Т.С., як представником Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за довіреністю №1533, копія якої долучена до касаційної скарги.
Водночас 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон №1401).
За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону №1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (у редакції Закону № 1401) представництво, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції, виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за організаційно-правовою формою є комунальною організацією (установою, закладом).
Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
За змістом пункту 30 частини 1 статті 26 названого Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017.
Отже з вище викладеного слідує, що з 01.01.2017 представництво Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, як комунальної організації на яку не поширюються положення абзацу 2 підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (у редакції Закону № 1401), у Вищому господарському суді України як суді касаційної інстанції, так і у Верховному Суді, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатами.
При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги з визначенням переліку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Разом з тим, ні матеріали касаційної скарги, ані матеріали справи не містять відомостей та доказів щодо наявності у Маковської Т.С. як представника Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги статусу адвоката.
Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній від 15.12.2017) визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), що з урахуванням приписів пункту 11 частини першої Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній з 15.12.2017), якщо касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, вона підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки касаційна скарга у даному провадженні подана не адвокатом, вона підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України,
1. Касаційну скаргу повернути Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді І. В. Кушнір
І.С. Берднік