вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"01" березня 2018 р., м. Київ Справа№ 910/16859/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
за участю секретаря судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: Палій Ю.В.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017р., м. Київ (повний текст складено 14.12.2017р.) у справі №910/16859/17 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт"
про стягнення 372983,08 грн,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості у сумі 372983,08 грн, з яких: основний борг у сумі 299584,49 грн, 3% річних у сумі 12215,10 грн, інфляційна складова боргу у сумі 61183,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за договором №21-0095 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.01.2001р. в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії.
14.12.2017р. Позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 299584,49 грн та стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 11153,37 грн, інфляційну складову боргу у сумі 62245,22 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017р. у справі №910/16859/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 55847 грн 25 коп. інфляційних втрат та 11153 грн 37 коп. 3% річних та 5498 грн 78 коп. судового збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв Відповідачу теплову енергію згідно умов договору, а Відповідач в порушення умов договору не сплатив вчасно вартість спожитої активної електричної енергії та реактивної електричної енергії за період з 01.10.2014р. по 01.05.2017р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017р. у справі №910/16859/17 скасувати та прийняти нове рішення у частині стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат у сумі 20572,07 грн та 3% річних у сумі 6077,36 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідач споживає теплову енергію для задоволення житлово-побутових потреб мешканців гуртожитку, а не для здійснення господарської діяльності у нежитловому приміщенні, а тому оплата послуг за теплопостачання повинна відбуватися за тарифами, встановленими для населення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/16859/17, розгляд призначено на 01.03.2018р.
15.02.2018р. Позивач подав до суду відзив на апеляційному скаргу, відповідно до якого просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так, Позивач зазначив, що у спірному періоді Відповідачу здійснювались нарахування відповідно до умов укладеного договору, а саме для категорій «населення» та «інші» (в даному випадку зазначений орендар ДП «Електромонтаж»). При цьому, Позивач звернув увагу, що Відповідач самостійно визначав орендарів.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
16.01.2001р. між АЕК "Київенерго" (змінено найменування на Позивача) та ВАТ "Київенергоремонт" (змінено найменування на Відповідача) укладено договір №21-0095 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п.1.1 якого предметом договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п.2.2.1, 2.2.3 Позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатками №1 до цього договору. При зміні тарифів (додаток №3 до договору) повідомляти Відповідача у п'ятиденний термін з моменту отримання розпорядження державної адміністрації и. Києва про їх зміну.
Згідно з п.2.3.2 договору Відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.
Згідно з п.5.1, 5.5 договору облік споживання Відповідачем теплової енергії проводиться по приладах обліку; розрахунковим способом. При відсутності приладів обліку кількість теплової енергії, що відпущена Відповідачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток розрахунковим способом.
Відповідно до п.8.1, 8.4 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.
Сторонами підписано додатки до договору: №1 "Обсяги постачання теплової енергії абоненту", підписаний 26.06.2007р., №2 "Тарифи та порядок розрахунків", підписаний 26.06.2007р., №3 "Тарифи на теплову енергію" підписаний 16.01.2001р., №4 "Порядок розрахунків за теплову енергію", підписаний 16.01.2001р., №5 "Схема абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі абонента", підписаний 16.01.2001р., №6 "Акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін", підписаний 16.01.2001р., №7 "Умови припинення подачі теплової енергії", підписаний 16.01.2001р., №6 "Довідка дані по будинках (спорудах) ВАТ "Київенергоремонт", опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж постачальника станом на 26.06.2007р., №7 "Довідка про теплові навантаження об'єктів теплопостачання ВАТ "Київенергоремонт" на 26.06.2007"
Згідно з додатком №3 від 16.01.2001р. визначено тарифи на теплову енергію. Вартість кожної відпущеної Гкал без урахування ПДВ становить: для опалення 70,0 - грн (96, 9%), 44,60 грн. (3,1%); для гарячого водопостачання 70,00 грн (95%), 44,60 грн (5%). Вказано про можливість зміни тарифів в період дії договору.
Згідно з додатком №2 від 26.06.2007р. визначено тарифи та порядок розрахунків. Вартість кожної відпущеної Гкал без урахування ПДВ становить для розрахунку з: житловими організаціями 94,64 грн (опалення (66,92 %), гаряче водопостачання (87,5%); госпрозрахунковими організаціями 171,62 грн (опалення (33,08%), гаряче водопостачання (12,5%). Вказано про можливість зміни тарифів в період дії договору.
Відповідно до п.9 додатку Відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ 3 за адресою: вул. Щекавицька, буд №37/48, оформлену Позивачем платіжну вимогу - доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.
Відповідно до п.10 додатку Відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно з додатком №6 від 16.01.2001р. (Довідка) у гуртожитку у м. Києві по вул. Електриків, 13 площа госпрозрахункових споживачів становить 317,6 кв. м., всього опалювальна площа - 960 кв. м.
Згідно з додатком №7 від 16.01.2001р. (Довідка) теплове навантаження в приміщенні по вул. Електриків, 13 всього по опаленню становить 0,002 Гкал/год.
12.01.2017р. сторонами була підписана додаткова угода до договору, відповідно до п.2 якої сторони погодили, що Відповідач визнає та підтверджує заборгованість за договором станом на 01.01.2017р. у сумі 189589,91 грн.
На виконання умов договору за період з 01.10.2014р. по 01.05.2017р. Позивачем було поставлено Відповідачу теплову енергію на загальну суму 349584,49 грн. 26.12.2016р. Відповідач сплатив Позивачу 50000,00 грн. Вказане підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.
27.10.2017р. Відповідач сплатив заборгованість за договором в сумі 299584,49 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1104 від 27.10.2017р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Як вбачається із матеріалів справи, Позивач взяті на себе зобов'язання за договором поставки виконав належним чином, поставляв Відповідачу теплову енергію згідно умов договору, а Відповідач в порушення умов договору не сплатив вчасно вартість спожитої активної електричної енергії та реактивної електричної енергії за період з 01.10.2014р. по 01.05.2017р., у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість у сумі 299584,49 грн.
Як вірно встановлено місцевим судом, Відповідачем під час розгляду справи було сплачено заборгованість за договором у сумі 299584,49 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1104 від 27.10.2017р.
У зв'язку з цим, 14.12.2017р. Позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 299584,49 грн та стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 11153,37 грн, інфляційну складову боргу у сумі 62245,22 грн.
Проте, місцевий суд помилково розцінив вказану заяву Позивача як заяву про зменшення позовних вимог, та відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України не прийняв ухвалу про припинення провадження у справі в указаній частині позовних вимог (не вказано про таке припинення й у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 299584,49 грн підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.), у зв'язку з чим оскаржуване рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню.
Також, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати 62245,22 грн за період прострочення з 11.11.2014р. по 31.08.2017р. та 3% річних у сумі 11153,37 грн за період прострочення з 11.11.2014р. по 31.08.2017р.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вірно зазначено місцевим судом, розрахунок 3% річних та індексу інфляції є арифметично невірним. Разом з тим, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі визначеному Позивачем, оскільки при прийнятті рішення суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог. За вказаних обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що за період прострочення з 11.11.2014р. по 31.08.2017р. з Відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у сумі 55847,25 грн та 3% річних у сумі 11153,37 грн.
Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що оплата послуг за теплопостачання повинна відбуватися за тарифами, встановленими для населення з огляду на те, що Відповідач споживає теплову енергію для задоволення житлово-побутових потреб мешканців гуртожитку, а не для здійснення господарської діяльності у нежитловому приміщенні.
Відповідно до п.1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Згідно до п.2.3.4. договору Відповідач зобов'язується в додатках №8 та №9 до договору зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключених до його теплових мереж (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо). Відповідно до п.6.3.9 Відповідач несе відповідальність за достовірність даних по розподілу займаної площі орендарями, іншої інформації необхідної для оформлення та виконання умов договору.
Відповідно до додатків №6, 7 до договору (Дані по будинках (спорудах) зазначено відсоткове співвідношення займаної площі будинку між населенням та орендарями, а саме, ДП «Електромонтаж».
Отже, відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства Відповідачу здійснювались нарахування за спірний період за тарифами для категорій «населення» та «інші» (в даному випадку зазначений орендар ДП «Електромонтаж»). При цьому, Відповідач самостійно визначав орендарів.
Крім того, як вбачається із додаткової угоди до договору від 12.01.2017р. сторонами погоджено, що Відповідач визнає та підтверджує заборгованість за договором станом на 01.01.2017р. у сумі 189589,91 грн. При цьому, жодних заперечень Відповідача щодо невірності нарахувань Позивача чи невірного застосування останнім тарифів вказана угода не містить.
Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017р. у справі №910/16859/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017р. у справі №910/16859/17 скасувати частково та викласти у наступній редакції:
« 1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 299584,49 грн.
2. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київенергоремонт" (04071, м. Київ, пров. Електриків, буд. 15; ідентифікаційний код 00131328) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) інфляційних втрат у сумі 55847 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок сім) грн 25 коп., 3% річних у сумі 11153 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят три) грн 37 коп. та судовий збір у сумі 5498 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн 78 коп.
В іншій частині у позові відмовити.»
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 15.03.2018р.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко