"12" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3186/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідача-1: ОСОБА_2 (представник за довіреністю);
від відповідача-2: не з'явились;
вільний слухач: ОСОБА_3 - НОМЕР_1, виданий Великомихайлівським РВ ГУ МВС України в Одеській області 29.07.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Геродот” (65031, м. Одеса, вул. Паркова, 77. кв. 82)
до відповідачів: 1.Одеської обласної ради (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4)
2. ОСОБА_4 міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1)
про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання не чинити перешкоди
20.12.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Геродот” (далі ТОВ „Геродот”) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - ОСОБА_4 обласної ради та ОСОБА_4 міської ради, в якій, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог (вх. ГСОО №3859/18 від 20.02.2018р.), просить суд визнати припиненим право постійного користування ОСОБА_4 обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, площею 1,9664 га (ділянка №1), що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85 та зобов'язати ОСОБА_4 міську раду не чинити перешкоди ТОВ „Геродот” в оформленні права користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110137500:47:004:0010 площею 1,9664 га (ділянка №1), що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ТОВ „Геродот” за результатами аукціону набуло право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, згідно договору купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області укладеного 11.08.2015 року між позивачем та Управлінням обласної ради з майнових відносин, та в силу вимог ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України набуло право користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110137500:47:004:0010 площею 1,9664 га, що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85, яка необхідна для обслуговування об'єктів нерухомості. Отже, позивач вважає, що право постійного користування ОСОБА_4 обласної ради на підставі Державного акту від 26.05.1999 року ІІ-ОД № 003326 на вказану земельну ділянку, згідно положень ст. 141 Земельного кодексу України припинилося. При цьому, позивач зазначає, що в процесі оформлення права користування вищевказаною земельною ділянкою, Департамент комунальної власності ОСОБА_4 міської ради зобов'язало ТОВ „Геродот” надати добровільну відмову ОСОБА_4 міської ради від права користування зазначеною земельною ділянкою, між тим, як стверджує позивач, ОСОБА_4 обласна рада ухиляється від вчинення дій щодо припинення права користування відповідною земельною ділянкою, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 26.12.2017р. позовну заяву ТОВ „Геродот” було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач - ОСОБА_4 обласна рада надала відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, згідно з чинним законодавством не має правових підстав для проведення додаткової процедури припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, оскільки при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, право попереднього користувача земельної ділянки припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.
Відповідач - ОСОБА_4 міська рада, у своєму відзиві також заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх необгрунтованними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вважає, що ОСОБА_4 обласна рада, як попередній власник вказаних об'єктів нерухомості користувалась земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі права постійного користування, передбаченого ч.2 ст. 92 Земельного Кодексу України, між тим, позивач, як новий власник нерухомого майна, не може вимагати автоматичного переоформлення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою. Крім того, ОСОБА_4 міська рада зазначила, що основною передумовою для надання позивачеві дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 1,9664 га є доведення обставин, що належні ТОВ „Геродот” будівлі та споруди загальною площею 1283,8кв. м розміщені повністю на всій земельній ділянці, а не на її окремій частині, оскільки, як зазначає відповідач, із копії вищевказаного договору купівлі-продажу не вбачається, що сторони визначили кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна. Також ОСОБА_4 міська рада зазначає, що вона є колегіальним органом, який представляє інтереси територіальної громади міста, та суд не може зобов'язати раду вчиняти певні дії. Крім того, відповідач зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту (не чинити перешкоди у оформленні права користування земельною ділянкою) не відповідає способам захисту прав, визначених ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.
ТОВ „Геродот” надало відповідь на відзиви, в яких зазначило, що вважає аргументи, викладені у відзивах безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних матеріалах справи та не відповідають нормам чинного законодавства.
Заперечень на відповідь на відзив, в порядку ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, відповідачі не надали.
В судовому засіданні 12.03.2018р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 233 ГПК України в судовому засіданні 12.03.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи надані стороною позивача, перевіривши факти викладені в позовній заяві, відзивах на неї, відповіді на відзиви та матеріали надані стороною відповідачів, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке:.
11.08.2015 року між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ „Геродот” було укладено договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області, за яким ТОВ „Геродот” набуло право власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, загальною площею 1283,8 кв.м., що в цілому складаються з основних приміщень: літера „А” площею 203,8 кв.м.; літера „В” площею 480,3 кв.м.; літера „Г” площею 268,5 кв.м.; літера „И” площею 331,2 кв.м.; літери „Д”, „Е”, „Ж” - караульні, літера „З” - альтанка, літера „Л” - газова котельня, літера „М”- душова; огорожа №1-6; мостіння І (а.с. 26-29).
У пункті 1.2 Договору зазначено, що вказаний об'єкт приватизації належить територіальним громадам сіл, селищ, міст області в особі ОСОБА_4 обласної ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.07.2012р.
Крім того, у цьому ж пункті договору зазначено, що об'єкт приватизації розташований на земельній ділянці площею 1,9664га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010.
Серед обов'язків покупця, визначених у п. 5.1 договору, зокрема, визначено, що покупець самостійно зобов'язаний вирішувати питання землекористування відповідно до чинного законодавства (п.п. з)).
На виконання умов вказаного договору, 17.08.2015 року між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ «Геродот» складено акт передачі спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області згідно з договором купівлі-продажу від 11.08.2015 року. За цим актом ТОВ «Геродот» отримало нежитлові будівлі та споруди, які розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Французький бульвар, 85, в якому також зазначено що на момент передачі об'єкта приватизації розрахунки за зазначеним договором проведені у повному обсязі (а.с.30).
Як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами, на момент укладення вищевказаного договору предмет договору - нежитлові будівлі та споруди розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, розташовані на земельній ділянці площею 1,9664 га, кадастровий номер якої 5110137500:47:004:0010, яка належала ОСОБА_4 обласній раді на праві постійного користування на вказану земельну ділянку на підставі Державного акту від 26.05.1999 року ІІ-ОД № 003326 (а.с.20-23).
З метою належного оформлення права користування земельною ділянкою, на виконання умов вищевказаного договору позивач, звернувся до ОСОБА_4 міської ради (власника земельної ділянки) з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:47:004:0010 площею 1,97 га в довгострокову оренду для обслуговування нежитлових будівель та споруд (вхід. № 02.2-10/748 від 07.07.2017 року).
Між тим, як зазначає позивач, в процесі оформлення права користування вищевказаною земельною ділянкою, Департамент комунальної власності ОСОБА_4 міської ради зобов'язало ТОВ „Геродот” надати добровільну відмову ОСОБА_4 обласної ради від права користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, площею 1,9664 га (ділянка №1), що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85.
ТОВ «Геродот», з метою вирішення даного питання звернулося з листом до ОСОБА_4 обласної ради з проханням вжити заходи, передбачені чинним законодавством, щодо припинення права постійного користування ОСОБА_4 обласної ради за земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, площею 1,9664 га (ділянка №1), на якій розташовані будівлі та споруди, за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85, що належать на праві власності ТОВ «Геродот».
Між тим, у своїй відповіді, оформленій в листі від 02.11.2017 року № 4543/01/03-32/2495 ОСОБА_4 обласна рада повідомила, що не має підстав для проведення процедури припинення права користування вищевказаною земельною ділянкою, оскільки при виникненні у іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь якими актами або документами (а.с. 24-25).
Разом з тим, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5105114532017 від 11.09.2017р. земельна ділянка за кадастровим номером 5110137500:47:004:0010, розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85, площею 1,9664 га, за відомостями з Державного земельного кадастру, і досі знаходиться у користуванні ОСОБА_4 обласної ради, на підставі Державного акту від 26.05.1999р. ІІ-ОД 003326 (а.с. 17).
Отже, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачами, автоматичного припинення, в силу закону, права користування ОСОБА_4 обласною радою земельною ділянкою за кадастровим номером 5110137500:47:004:0010, що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85, площею 1,9664 га, після переходу права власності на нежитлові будівлі, розташовані на вказаній земельній ділянці до ТОВ „Геродот” не відбулось, що і стало підставою для звернення ТОВ „Геродот” до суду з відповідним позовом, з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
Разом з тим, як вважає позивач та не заперечують відповідачі, право постійного користування ОСОБА_4 обласної ради на підставі Державного акту від 26.05.1999 року ІІ-ОД № 003326 на вказану земельну ділянку, згідно положень ст. 141 Земельного кодексу України припинилося.
Отже, за результатом встановлених обставин, суд доходить висновку про існування у позивача порушених прав та законних інтересів, які потребують захисту в судовому порядку.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, у випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
При цьому, згідно до ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції що діяла на момент спірних правовідносин), також зазначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Як встановлено матеріалами справи, у договорі купівлі-продажу майна від 11.08.2015р., якій укладено між Управлінням обласної ради з майнових відносин та ТОВ „Геродот” зазначені розмір та кадастровий номер земельної ділянки (площею 1,9664га, кадастровий номер 5110137500:47:004:0010), право на яку переходить до ТОВ „Геродот”, у зв'язку з переходом права власності на нежитлові будівлі та споруди, які є предметом вказаного договору, що є істотною умовою договору у розумінні ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного Кодексу України.
Отже, суд відхиляє доводи ОСОБА_4 міської ради про те, що договір купівлі-продажу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області від 11.08.2015р. не містить істотних умов, таких як площа та кадастровий номер земельної ділянки.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_4 міською радою не надано жодного належного доказу, який би підтверджував посилання відповідача на те, що позивач як новий власник нерухомого майна, вимагає автоматичного переоформлення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою в порушення норм чинного законодавства. Отже, дані твердження є безпідставними та судом до уваги не приймаються.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України, при набутті права власності на нежитлові будівлі та споруди, у позивача виникло право на користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, твердження відповідача ОСОБА_4 міської ради, щодо необґрунтованого збільшення площі земельної ділянки від площі об'єктів нерухомості, є невірним та таким що не відповідають приписам ст. 120 Земельного кодексу України.
Відносно заперечень відповідача ОСОБА_4 обласної ради про відсутність необхідності у проведенні додаткових процедур припинення користування вищезазначеною земельною ділянкою оскільки дане право є автоматично припиненим, суд зазначає:
Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Так, п. «е» ст. 141 Земельного кодексу України, закріплено пряму норму, яка чітко визначає, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці - є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Положеннями ст. 142 Земельного Кодексу України, передбачено можливість припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Разом з тим, суд зазначає, що вищенаведені норми Земельного кодексу не містять посилань на автоматичне припинення права користування, більш того норми чинного законодавства не визначають процедури такого автоматичного припинення.
Аналіз змісту норм ст. 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
В силу вимог ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Разом з тим, як встановлено матеріалами справи, а саме з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2017р. земельна ділянка за кадастровим номером 5110137500:47:004:0010, розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85, площею 1,9664 га, за відомостями з Державного земельного кадастру, і досі знаходиться у користуванні ОСОБА_4 обласної ради, на підставі Державного акту від 26.05.1999р. ІІ-ОД 003326 (а.с. 17).
Отже, наявність такого запису в Державному земельному кадастрі та відмова ОСОБА_4 обласної ради від подання заяви про добровільну відмову від права користування на вказану земельну ділянку, порушує право позивача на належне оформлення прав на дану земельну ділянку за собою, відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, на підставі вищенаведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що право позивача, як власника нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85 є порушеним та потребує захисту, в зв'язку з чим, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання припиненим права постійного користування ОСОБА_4 обласної ради на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, площею 1,9664 га (ділянка № 1), що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85.
Стосовно частини позовних вимог ТОВ „Геродот” про зобов'язання ОСОБА_4 міської ради не чинити перешкоди ТОВ „Геродот” в оформленні права користування земельною ділянкою кадастровий номер 511037500:47:004:0010, площею 1,9664 га (ділянка № 1), що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85, суд зазначає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки вона не підтверджена належними доказами та містить абстрактні поняття відносно невизначеного порушеного права та його захисту на майбутнє, що не відповідає способам захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, відповідно до норм чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати припиненим право постійного користування ОСОБА_4 обласної ради (місто Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 25042882) на земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:47:004:0010, площею 1,9664 га (ділянка № 1), що розташована за адресою: Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, 85.
3.В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Повне рішення складено 15 березня 2018 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська