м. Суми
15.03.2018 Справа № 920/21/18
м. Суми
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіз-Суми», м. Суми
до Відкритого акціонерного товариства «SELMI» , м. Суми
про встановлення земельного сервітуту
Суддя Котельницька В.Л.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 09.01.2018)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 02-01/6/1-10/ від 02.01.2018)
при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.
Суть спору: до господарського суду звернулось ТОВ «Парадіз-Суми» із позовом до ВАТ «SELMI» про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку Відкритого акціонерного товариства «SELMI» на користь земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадіз-Суми» на право проїзду транспортними засобами по наявному шляху та визначити істотні умови сервітуту, зазначені у позовній заяві.
Відповідач подав відзив № 02-01/6/1-10/2980 від 02.02.2018 на позову заяву, проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві.
Позивач у строк, встановлений судом, відповіді на відзив не подав.
Відповідачем на виконання вимог судової ухвали від 15.02.0218 надані докази направлення позивачу відзиву на позовну заяву за адресою: АДРЕСА_1.
Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав факт отримання відзиву на позовну заяву.
Також відповідач подав до суду клопотання № 02-01/6/1-10/3025 від 13.02.2018 про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що даний позов повинен розглядатись у межах справи № 6/1-10 про банкрутство ВАТ «SELMI».
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.01.2010 порушено провадження у справі № 6/1-10 про банкрутство ВАТ «SELMI». Постановою Господарського суду Сумської області від 22.02.2017 у справі № 6/1-10 припинено процедуру санації ВАТ «SELMI», визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Пунктом 9 статті 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, передбачених пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, та визначено, що такі справи розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Зазначені норми кореспондуються з положенням частини четвертої ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.
Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом України в постанові від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14. Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 20.12.2016 у справі № 910/5266/16, від 12.10.2016 у справі 922/4705/15, у разі помилкового порушення окремого позовного провадження суд повинен прийняти відповідне рішення щодо передачі справи за підсудністю для розгляду спору в межах справи про банкрутство.
Саме з цих підстав відповідачем було подане до суду клопотання про закриття провадження у справі, розглянувши яке, суд зазначає наступне.
Підстави та наслідки закриття провадження у справі визначені у ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Так, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (частина 1). Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 2). У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина 3).
Суд зазначає, що порушення провадження у справі про банкрутство однієї із сторін спору не є підставою для закриття провадження у справі, а таке закриття унеможливить у подальшому звернення до суду у спорі між тими ж сторонами та про той же предмет та позбавить позивача права на судовий розгляд його справи.
За вказаних обставин, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі.
У той же час, суд враховуючи положення п. 8 ст. 20 та п. 3 ст. 30 ГПК України суд вважає за необхідне передати справу № 920/21/18 для розгляду в межах справи про банкрутство, а не в окремому позовному провадженні, оскільки позов у даній справі був поданий до суду вже після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача № 6/1-10.
Керуючись статтями 12, 20, 30, 177-183, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.
2. Матеріали справи № 920/21/18 передати за встановленою п. 8 ч. 1 ст. 20, п. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України підсудністю для розгляду в межах справи № 6/1-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «SELMI», яка розглядається Господарським судом Сумської області.
Дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з моменту її складання.
Повний текст ухвали складено 15.03.2018.
Суддя В.Л.Котельницька