61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.03.2018р. Справа №905/67/18
за позовом Приватного підприємства "Лугпромсервіс", м.Луганськ
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", м.Покровськ
про стягнення інфляції та трьох процентів річних в сумі 1258739,25 грн.
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Хохуля М.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2-по дов.
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Приватне підприємство "Лугпромсервіс", м.Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", м.Покровськ, про стягнення інфляції в сумі 1140533,14 грн. та трьох процентів річних в сумі 118206,11 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення господарського суду Луганської області від 02.10.2003р. по справі №2/191.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Шахта "Білоріченська" зареєстровано за адресою: 85300 м.Покровськ, вул.Добропільська, 2, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.
23.01.2018р. та 26.02.2018р. відповідні поштові конверти було повернуто органом поштового зв'язку на адресу суду у зв'язку з тим, що організація вибула.
Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.10.2003р. № 2/191 позов Приватного підприємства "Лугпромсервіс" задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" заборгованість в розмірі 369236,02 грн., витрати по держмиту в сумі 73080,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Згідно вказаного рішення суду встановлено, що 03.01.2002р. між позивачем у справі та первинним кредитором кредитором ПП «Л.М.С.» укладений договір про уступку права вимоги №2, згідно з яким позивач прийняв на себе від первинного кредитора ПП «Л.М.С.» право вимоги боргу у сумі 369236,02 грн. від відповідача по справі №2/191. Листами від 15.02.2002р. №15, від 23.04.2002р. №25 ПП «Л.М.С.» повідомило відповідача про укладання даної угоди.
Як встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 02.10.2003р. по справі №2/191 на виконання умов договору позивачем у січні 2003 року на адресу відповідача була надіслана претензія №11 з вимогою погашення даного боргу.
Відповідно до вищевказаного рішення, сума боргу в розмірі 369236,02 грн. на момент розгляду справи №2/191 відповідачем була визнана в повному обсязі.
Як наслідок, рішенням господарського суду Луганської області від 02.10.2003р. №2/191 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 369236,02 грн., витрати по держмиту в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.09.2007р. по справі №13/300 стягнуто з відповідача на користь позивача інфляцію в сумі 148802,12 грн. за період з 15.10.2003р. по 20.04.2007р. та три проценти річних в сумі 11077,08 грн. за період з 20.04.2006р. по 20.04.2007р.
При цьому, підставою для стягнення вказаних сум стала несплата відповідачем заборгованості позивачу в сумі 369236,02 грн., яка була стягнута рішенням суду по справі №2/191.
Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Згідно приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки рішенням господарського суду Луганської області від 02.10.2003р. по справі №2/191 встановлений факт порушення відповідачем виконання грошових зобов'язань перед позивачем на суму 369236,02 грн., тому цей факт не повинен доводитися знову у відповідності зі ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Всупереч вимог ст.ст.13, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України відповідачем належних доказів виконання свого грошового зобов'язання на суму 369236,02 грн. перед позивачем до матеріалів справи не надано.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
З огляду на те, що станом теперішній час заборгованість в сумі 369236,02 грн. відповідачем не сплачена, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення за період з травня 2007р. по листопад 2017р. інфляцію в сумі 1140533,14грн. та три проценти річних в сумі 118206,11 грн. з 01.05.2007р. по 28.12.2017р.
За висновками суду, розрахунок інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам справи.
Одночасно, сума трьох процентів річних є арифметично невірною. Зокрема, за розрахунком суду три проценти річних за період з 01.05.2007р. по 28.12.2017р. дорівнюють 118115,06 грн.
Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.
За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 91,05 грн. є неправомірним, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, інфляція в сумі 1140533,14 грн. та три проценти річних в сумі 118115,06 грн.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 18, 74, 75, 76, 236-241, Перехідними положеннями Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Приватного підприємства "Лугпромсервіс", м.Луганськ до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська", м.Покровськ про стягнення інфляції в сумі 1140533,14 грн. та трьох процентів річних в сумі 118206,11 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Шахта "Білоріченська" (85300, Донецька область, м.Покровськ, вул.Добропільська, буд.2, ЄДРПОУ 00176897) на користь Приватного підприємства "Лугпромсервіс" (91057, м.Луганськ, вул.Смоленська, 130, ЄДРПОУ 30761683) інфляцію в сумі 1140533,14 грн., три проценти річних в сумі 118115,06 грн., судовий збір в сумі 18879,72 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 15.03.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 15.03.2018р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина