27 лютого 2018 р. Справа № 818/2066/17
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кравченка Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
свідка - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/2066/17
за позовом ОСОБА_4
до Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4Е.) звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми із адміністративним позовом до Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій Управління державної міграційної служби України в Сумській області по відмові у видачі ОСОБА_4 посвідки на постійне проживання в Україні та зобов'язання переглянути її заяву про видачу посвідки на постійне проживання в Україні, видати посвідку.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13.11.2017 відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01.12.2017 справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду.
З урахуванням змінених позовних вимог позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо неприйняття заяви ОСОБА_4 про продовження їй строку перебування в Україні;
- зобов'язати Державну міграційну службу України в Сумській області повторно розглянути питання щодо прийняття заяви ОСОБА_4 про продовження їй строку перебування в Україні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач - громадянка республіки Вірменії ОСОБА_4 (дівоче прізвище Мурадьян) ОСОБА_5 30.11.2017 та 26.02.2017 перетинала кордон України на законних підставах. 18.02.2017 на території України позивач уклала шлюб з громадянином ОСОБА_6 Вірменії ОСОБА_7 Араєвичем, який має посвідку на постійне проживання на території України.
З метою отримання посвідки на постійне проживання на території України позивач звернулась до УДМСУ в Сумській області в березні 2017 року та отримала усну консультацію, що їй необхідно змінити паспорт, оскільки в зв'язку з укладанням шлюбу було змінене прізвище з Мурадьян на ОСОБА_7. В кінці лютого 2017 року ОСОБА_4 подала відповідні документи до консульства ОСОБА_6 Вірменії для заміни паспорта, але паспорт було отримано лише наприкінці травня 2017 року.
В червні 2017 року позивач, з метою отримання посвідки на постійне проживання та території України позивач звернулась повторно до УДМСУ в Сумській області та отримала усну консультацію, що в зв'язку із відсутністю в паспорті відміток про перетин кордону України на законних підставах в неї не приймуть документи та їй необхідно офіційно перетнути кордон України.
На цей час позивач була вагітна, що підтверджується довідкою № 723.
В прикордонній службі позивачу повідомили, що у випадку перетину кордону України з новим паспортом її не впустять назад, так як в паспорті відсутні відмітки про перетин кордону України.
17.10.2017 позивач письмово звернулась до УДМСУ в Сумській області із заявою про отримання посвідки на постійне проживання в Україні, але листом від 26.10.2017 їй було повідомлено про відсутність підстав для її видачі, так як нею пропущений термін перебування на території України більше 180 днів.
22.11.2017 позивач повторно звернулась до УДМСУ в Сумській області з метою продовження терміну перебування на території України в зв'язку з вагітністю та пологами, але в неї взагалі заяву не прийняли і вона була змушена направити її цінним листом 28.11.2017 з відповідним пакетом документів засобами поштового зв'язку, але наприкінці грудня 2017 року документи повернулись поштою в зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Позивач посилається на підпункт перший пункту 6 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. №150, яким передбачено, що у разі, наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи) та за умов надання підтверджуючих документів на період існування таких підстав строк перебування іноземця може бути продовжено.
Відповідна довідка про вагітність була надана відповідачу, а 02.12.2017 ОСОБА_4 народила дитину - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серія 1-БП № 225362.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що їй було протиправно відмовлено у прийнятті заяви про продовження строку перебування в Україні.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що ОСОБА_4 до відповідача із заявою встановленої форми про продовження строку перебування в Україні особисто не зверталась. Таким чином, відповідач не відмовляв позивачу як у прийнятті заяви так і у задоволенні цієї заяви, отже права позивача не були порушені.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3, пояснив, що є братом ОСОБА_4, неодноразово ходив разом з нею до Ковпаківського відділу у м. Суми Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області, підтвердив, що ОСОБА_4 зверталась до Ковпаківського відділу у м. Суми Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області з приводу видачі посвідки на постійне проживання в Україні та продовження їй строку перебування в Україні, проте документи у неї не прийняли, актів про відмову у прийнятті документів складено не було.
Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2017 року позивач звернулася до Ковпаківського районного відділу у м. Суми Управління ДМС України в Сумській області (надалі - Ковпаківський РВ) із письмовим зверненням з приводу документування її посвідкою на постійне проживання. У своїй заяві зазначила, що на законних підставах перетнула кордон України 01.11.2016 року по паспорту громадянки ОСОБА_6 Вірменія АМ0287860, виданого 10.05.2011 року, код органу, який його видав 062. Також, Позивач пояснила, що прибула в Україну з метою возз'єднання сім'ї з громадянином ОСОБА_6 Вірменія ОСОБА_7 Араєвичем, який має посвідку на постійне проживання серія СМ № 017842, в результаті чого вступила з ним в шлюб, змінивши після його укладення прізвище Мурадян на прізвище чоловіка ОСОБА_7. У зв'язку з чим, звернулася до Посольства ОСОБА_6 Вірменія з приводу оформлення нового паспорта, та отримала його 24.05.2017. Обґрунтовуючи своє звернення перебуванням на завершальній стадії вагітності, позивач просила видати їй посвідку на постійне проживання в Україні (а.с. 46-47).
Розглянувши зазначене звернення, відповідачем було надано відповідь від 26.10.2017 № 1810/Ш-64-6986, якою роз'яснено з посиланням на норми законодавства, що заявник на сьогоднішній день перебуває на території України незаконно, та було запропоновано вирішити це питання, після чого звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання з приводу документування посвідкою на постійне проживання (а.с. 61-62).
Відповідно до доповідної записки заступника начальника Ковпаківського районного відділу у м. Суми Управління ДМС України в Сумській області, у листопаді-грудні 2017 року до Ковпаківского РВ звернувся родич позивача в усному порядку з питання отримання переліку документів для подачі заяви на продовження терміну перебування. Консультацію було надано. Після отримання консультації, адвокат позивача звернувся (усно) разом з ОСОБА_8 з проханням переглянути зібраний пакет документів. За результатами вивчення пакету документів було надано наступні усні зауваження: копія паспорта іноземця має бути з перекладом та нотаріально завірена, довідка форми 0-28 з медичної установи на ім'я дитини не містила інформацію про хворобу, так як у розділі «діагноз» було зазначено здорова. У січні 2018 року позивач усно звернулася разом з родичем з проханням знову переглянути зібраний пакет документів для продовження строку її перебування в Україні. У зв'язку з чим, територіальним підрозділом було переглянуто пакет документів та надано відповідну консультацію, під час якої звернуто увагу позивача на зміст довідки КУ «Сумський міський клінічний пологовий будинок Пресвятої ОСОБА_9» від 19.01.2018. Інших звернень ОСОБА_8 до Ковпаківського РВ у м. Суми УДМС в Сумській області не було. Заяву на продовження терміну перебування ОСОБА_8 не подала. Жодних відмов у наданні послуг ОСОБА_8 не було (а.с. 128).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із пунктом 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах (а саме тих, які не зазначені у пунктах 1-15 згаданої статті), вважаються такими, які перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
Відповідно до статті 1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом ОСОБА_6 Вірменія про безвізові поїздки громадян, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів № 12 від 10.01.2002, громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця постійного проживання, можуть в'їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі.
Нормами підпункту 2 пункту 1 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 (надалі - Порядок продовження), передбачено, що іноземці, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду та які на законних підставах прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів.
Пунктами 1, 2 та 4 Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2015 року № 884, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389, громадяни держав з безвізовим порядком в'їзду можуть тимчасово перебувати на території України не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку продовження, строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули: за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України, виконання службових обов'язків іноземним кореспондентом або представником іноземного засобу масової інформації тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну.
Пункти 8, 9 Порядку продовження передбачають, що заяви про продовження строку перебування на території України (далі - заяви) подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС.
Для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають такі документи:
1) у разі, коли приймаючою стороною є фізична особа:
паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), копію його сторінок з особистими даними, візою (за наявності) і відміткою про реєстрацію та/або копію імміграційної картки (за наявності);
переклад українською мовою сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому законодавством порядку;
паспортний документ фізичної особи, що є приймаючою стороною (після пред'явлення повертається), та копію його сторінок з особистими даними;
копію посвідки на постійне чи тимчасове проживання або іншого документа, що підтверджує законність перебування на території України (якщо приймаючою стороною є іноземець та особа без громадянства);
документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України, чи гарантійний лист приймаючої сторони про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України та їх виїздом з України;
документ про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування (після пред'явлення повертається), та його копію, а у разі, коли житло не належить приймаючій стороні, - письмову згоду власника (співвласника) такого житла. Якщо житло перебуває в державній або комунальній власності, замість документа про право власності подається видана організацією, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, довідка про всіх повнолітніх осіб, місце проживання яких зареєстровано у такому житлі, та їх письмова згода на перебування іноземця та особи без громадянства;
чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
квитанція про сплату державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.
Пункт 8 Порядку розгляду заяв встановлює, що працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про продовження строку перебування на території України вивчає обґрунтованість наведених підстав стосовно необхідності продовження строку перебування, перевіряє дійсність поданих документів, своєчасність їх подання, наявність відміток про реєстрацію (відмітки органів охорони державного кордону “В'їзд” (“Виїзд”) або документа, що підтверджує законність перебування іноземця, особи без громадянства в Україні) чи продовження строку перебування, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їх паспортних документах, з даними, що містяться в цих зверненнях, з'ясовує законність перебування іноземців та осіб без громадянства в державі та відсутність відомостей, що перешкоджають подальшому перебуванню цих осіб в Україні та завіряє копії прийнятих документів своїм підписом.
Таким чином, Порядок продовження строку перебування іноземців на території України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150), а також Порядок розгляду заяв (затверджений наказом МВС України від 25.04.2012 № 363) передбачає особисте звернення іноземця з відповідним переліком документів, а також заявою (за зразком Додатку 1,2 до Порядку) до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Позивач не надав суду доказів особистого звернення до відповідача із заявою на продовження строку свого перебування в Україні, форма якої передбачена Додатками 1, 2 до Порядку розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України, затвердженого наказом МВС України від 25.04.2012 № 363 разом із доданими документами або відмови у прийнятті такої заяви.
Натомість, витягом з журналу обліку заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України Ковпаківського відділу у м. Суми Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області підтверджується, що позивач із заявою на продовження строку свого перебування в Україні до структурного підрозділу Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області не звертався (а.с. 129-130).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Управління Держаної міграційної служби України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст рішення складений та підписаний 09.03.2018.