Дата документу 22.02.2018
Справа № 334/7448/17
Провадження № 2/334/1443/18
22 лютого 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Манюхіні О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Запорізька міська рада, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунальне підприємство «Градпроект» про усунення перешкод у користуванні власністю
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідачів, третя особа: Запорізька міська рада, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунальне підприємство «Градпроект» про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом зобов»язання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечити прохід квартири з вулиці Турбінній в м.Запоріжжя та встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1995 га, по АДРЕСА_1, згідно варіанту №2 висновку КП «Градпроект» від 23.02.2010 року. Крім того, позивачі просять стягнути з відповідачів судові витрати.
У судовому засіданні представник позивачів пояснив, що позивачі є власниками 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до розпорядження Ленінської райдержадміністрації від 17.01.2001 р. № 173. За цим будинком рішенням виконкому Запорізької міської ради від 30.09.1999р № 481/18, закріплена земельна ділянка для обслуговування будинку площею 0,1000 га і ведення підсобного господарства площею 0,0996 га. Співвласниками вказаного житлового будинку є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
За згодою сусіда ОСОБА_6, позивачі користувались проходом по земельній ділянці, яка прилягала до приватизованої кватири № 2, яка належить ОСОБА_7. та останні 30 років це всіх влаштовувало.
У 2016 році сусід ОСОБА_6 помер.
На теперішній час, 7/25 частин будинку що належали ОСОБА_6, належать ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.2017 серія НМА № 381661.
На теперішній час, у квартирі № 2 проживає її колишній чоловік ОСОБА_9, який забороняє позивачам проходить в їх приватизовану квартиру № 3 через закріплену за будинком земельну ділянку по АДРЕСА_1. Водночас, іншого способу потрапити позивачам у свою квартиру, не має.
Таким чином, на думку позивачів, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідачі у судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст.128 та ч. 4 ст. 130 ЦПК України останні були належним чином повідомлений, відзиву щодо позову до суду не подали, тому суд відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та, керуючись главою 11 розділу 3 ЦПК України, проводить заочний розгляд справи і ухвалює заочне рішення.
Представник третьої особи: Запорізька міська рада, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у позові.
Представник Комунального підприємства «Градпроект» також не заперечував проти задоволення позову.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог представником позивачів, думку представників третіх осіб, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги доведеними і такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
За вимогами ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 2 ст. 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до розпорядження Ленінської райдержадміністрації від 17.01.2001 р. № 173. За цим будинком рішенням виконкому Запорізької міської ради від 30.09.1999р № 481/18, закріплена земельна ділянка для обслуговування будинку площею 0,1000 га і ведення підсобного господарства площею 0,0996 га.
Співвласниками вказаного житлового будинку є ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
За згодою сусіда ОСОБА_6, позивачі користувались проходом по земельній ділянці, яка прилягала до приватизованої кватири № 2, яка належить ОСОБА_7. та останні 30 років це всіх влаштовувало.
У 2016 році сусід ОСОБА_6 помер.
На теперішній час, 7/25 частин будинку що належали померлому ОСОБА_6, належать ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.07.2017 серія НМА № 381661.
На теперішній час, у квартирі № 2 проживає її колишній чоловік ОСОБА_9, який забороняє позивачам проходить в їх приватизовану квартиру № 3 через закріплену за будинком земельну ділянку по АДРЕСА_1. Водночас, іншого способу потрапити позивачам у свою квартиру, не має.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 319 ЦК України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 року, відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Норми статей 15, 16, 386, 391 ЦК України гарантують власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.
В ході судового розгляду було доведено та підтверджено належними письмовими доказами, що під час обстеження Ленінською районною адміністрацією земельної ділянки по АДРЕСА_1 з'ясовано, що до кожної з цих часток будинку є окремий прохід, а саме: до частки що належить гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 - вхід з технічного проїзду.
Водночас, відповідно до відповіді Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 14.07.2017 № Ко - 0880, проїзд до дворової частини буд. АДРЕСА_1, не має жодних ознак житлової вулиці, оскільки відповідно до п.3.22 ДБН 360-92 «Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень» не витримується нормативна ширина проїзду, також відповідно до табл. 5.2 ДБН В.2.2-5- 2001 «Вулиці та дороги» конструкція вулиць місцевого значення, або проїздів передбачає покриття - з асфальтобетону гарячого щільного дрібнозернистого I, II марки. Верхній шар основи - крупнозернистий чи дрібнозернистий пористий асфальтобетон, крупнозернистий щільний асфальтобетон; щільний пористий і високо-пористий піщаний асфальтобетон; регенерований асфальтобетон, старий асфальтобетон оброблений цементним розчином; чорний щебінь, влаштований способом заклинки; кам'яні матеріали, оброблені бітумом способом змішування в установці або способом просочування чи змішування на вулиці (дорозі), укочений бетон. Тому, проїзд до дворової частини будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам влаштування житлових вулиць та проїздів.
Так ж сама думка викладена у п. 3.15.1 протоколу засідання постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради № 68 від 04.10.2017 року.
Крім того, у протоколі зазначено, що встановлення сервітуту на право проходу є неможливим оскільки власники квартир №2 та №3 за адресою: АДРЕСА_1 не с власниками земельних ділянок.
У судовому засіданні було встановлено, що рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2012 по справі № 22- 183/12, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третя особа: Запорізька міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, згідно варіанту №1 висновку КП «Градпроект» вих. №272/1 від 23.02.2010р. про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до встановленого фактичного користування частками земельної ділянки задоволено частково. Закріплену за житловим будинком по АДРЕСА_1, земельну ділянку загальною площею 0,1995 га, що складається з її частин площею 0.1000 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та площею 0,0995 га для ведення особистого підсобного господарства для вирощування сільськогосподарських культур кожна із частин пропорційно до розмірів ідеальних часток в праві спільної часткової власності на житловий будинок, визначених розпорядженням №173 Ленінської райдержадміністрації від 17.01.2001р. розподілили між співвласниками таким чином: згідно розмірів ідеальних часток в праві спільної часткової власності на житловий будинок за ОСОБА_1 33/200 і ОСОБА_2 33/200 земельну ділянку S3 = 635 кв.м. При цьому фактична частка частини від земельної ділянки (0,1000 га) для обслуговування житлового будинку і господарських будівель у складі зайнятої ними земельної ділянки зменшена на 127 кв.м. та компенсована за рахунок частини від земельної ділянки (0,0995) для ведення особистого підсобного господарства для вирощування сільськогосподарських культур; згідно розміру ідеальної частки в праві спільної власності на житловий будинок 39/100 за ОСОБА_10 земельну ділянку S1 = 778 кв.м. При цьому фактична частка частини від земельної ділянки (0,1000 га) для обслуговування житлового будинку і господарських будівель у складі зайнятої нею земельної ділянки збільшена на 55 кв.м. за рахунок зменшення частини від земельної ділянки (0,0995 га) для ведення особистого підсобного господарства для вирощування сільськогосподарських культур; згідно розміру ідеальної частки в праві спільної власності на житловий будинок 28/100 за ОСОБА_6 земельну ділянку S2 = 582 кв.м.
При цьому фактична частка частини від земельної ділянки (0,1000 та) для обслуговування житлового будинку і господарських будівель у складі земельної ділянки збільшена на 72 кв.м. за рахунок зменшення частини від земельної ділянки (0,0995 га) 49 кв.м. для ведення особистого підсобного господарства для вирощування сільськогосподарських культур.
Під час обстеження Ленінською районною адміністрацією земельної ділянки по АДРЕСА_1 було з'ясовано, що до кожної з цих часток будинку є окремий прохід, а саме: до частки що належить гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 - вхід з технічного проїзду, проте проїзд до дворової частини будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам влаштування житлових вулиць та проїздів, оскільки відповідно до п.3.22 ДБН 360-92 «Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень» не витримується нормативна ширина проїзду, також відповідно до табл. 5.2 ДБН В.2.2-5- 2001 «Вулиці та дороги» конструкція вулиць місцевого значення, або проїздів передбачає покриття - з асфальтобетону гарячого щільного дрібнозернистого I, II марки. Верхній шар основи - крупнозернистий чи дрібнозернистий пористий асфальтобетон, крупнозернистий щільний асфальтобетон; щільний пористий і високо-пористий піщаний асфальтобетон; регенерований асфальтобетон, старий асфальтобетон оброблений цементним розчином; чорний щебінь, влаштований способом заклинки; кам'яні матеріали, оброблені бітумом способом змішування в установці або способом просочування чи змішування на вулиці (дорозі), укочений бетон.
Таким чином, на думку суду, у позивачів дійсно існують обмеження у здійсненні їх права користування та розпорядження своїм майном, тому вони, як власники мають право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
За таких обставин, з урахуванням належних та допустимих доказів по справі, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. , 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України ст.. 15,16 386,391 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Запорізька міська рада, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, Комунальне підприємство «Градпроект» про усунення перешкод у користуванні власністю - задовольнити.
Зобов»язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди, щодо користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним їм на праві власності нерухомими майном (квартирою №3), шляхом забезпечення проходу до вказаної квартири з вулиці Турбінній в м.Запоріжжя.
Встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1995 га, по АДРЕСА_1, згідно варіанту №2 висновку КП «Градпроект» від 23.02.2010 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 640 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 26 лютого 2018 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.