07 березня 2018 рокусправа № 199/5168/17(2-а/199/192/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Кругового О.О.
судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року, (суддя суду першої інстанції Скрипник О.Г.), ухвалену у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати неправомірною відмову Лівобережного ОУПФУ в м. Дніпрі в призначенні позивачу пенсії за списком №2, зобов'язати Лівобережне ОУПФУ в м. Дніпрі зарахувати до пільгового стажу позивача період навчання в ПТУ №8 з 01.09.1976 року по 12.07.1980 року, зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за списком №2 з часу звернення за призначенням пенсії з 25 квітня 2017 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що із записів трудової книжки вбачається, що ОСОБА_2 з 01.09.1976 року по 12.07.1980 року навчався у ПТУ №8 та отримав професію машиніст тепловозу та паровозу, вказаний період навчання має бути зарахований до трудового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано неправомірною відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до списку №2, зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача період його навчання в ПТУ №8 з 01.09.2976 року по 12.07.1980 року, зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з часу звернення за її призначенням з 25 квітня 2017 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно копії диплома позивача серії НОМЕР_1, реєстраційний номер 342 від 12 липня 1980 року позивачу присвоєна кваліфікація машиніста тепловоза і паровоза. Як вбачається з уточненої довідки ПАТ «Алчевський Металургійний комбінат» №016/453 від 24.03.2017 року позивач працював помічником машиніста локомотива - як помічник машиніста тепловоза, машиніст локомотива, як машиніст тепловоза. Згідно записів трудової книжки позивача, позивач працював машиністом локомотива. Тобто кваліфікація позивача у відповідності до його диплому не відповідає посадам, на яких він працював. Таким чином, на думку відповідача, зарахувати час навчання позивача в ПТУ №8 до стажу роботи за Списком №2 неможливо.
Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення відповідача про відмову в призначенні йому пенсії є незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує права та законні інтереси позивача. Вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління ПФУ у м. Дніпрі з заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2 відповідно до ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення.
19 червня 2017 року Лівобережне об'єднане управління ПФУ відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком по Списку №2 у зв'язку з відсутністю у позивача достатнього пільгового страхового стажу. Так, розглянувши заяву про призначення пенсії та документи позивача, пенсійний орган дійшов висновку, що період навчання позивача в ПТУ №8 м. Комунарська неможливо зарахувати до пільгового трудового стажу, оскільки спеціальність за якою навчався позивач не відповідає спеціальності посад на яких позивач працював.
Вважаючи відмову в призначенні пенсії за Списком №2 протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №2.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26
років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до розділу ХХХ Постанови СРСР №1173 від 22.08.1956 р. посади машиністів та їх помічників та старших машиністів паровозів, тепловозів, електровозів, дизельпоїздів, моторвагонних (електро) секцій, мотовозів передбачена списком професій №2, робота на яких дає право на призначення пільгової пенсії.
Положеннями статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про професійно-технічну освіту», час навчання особи у професійно-технічному навчальному закладі зараховує до трудового стажу роботи за спеціальністю, що дає право на отримання пільги, встановленої для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача, ОСОБА_2 з 01.09.1976 року по 12.07.1980 року навчався в ПТУ №8 м. Комунарська.
Відповідно до диплома НОМЕР_1 позивачу присвоєно кваліфікацію помічник машиніста тепловозу та паровозу.
Відповідно до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_2 з 15 липня 1980 року по 25 жовтня 1980 року, тобто, одразу після закінчення навчання в ПТУ працював на посаді помічника машиніста локомотиву як помічник машиніста тепловозу, вказана посада передбачена Списком №2.
Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, позивач після закінчення спеціалізованого професійного технічного навчального закладу, де він набув спеціальність помічник машиніста тепловоза та паровоза, був зарахований на роботу на посаду помічника машиніста локомотива, як помічник машиніста тепловозу, робота на якій дає право на призначення пенсії за списком №2. Таким чином, період навчання позивача ПТУ №8 відповідно до приписів ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» підлягає врахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за списком №2.
Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача з приводу того, що оскільки позивач після навчання працював помічником машиніста локомотиву, а не тепловозу чи паровозу, то його навчання не може бути зараховане до стажу за писком №2 з огляду на наступне.
По-перше як вбачається з копії трудової книжки позивач працював помічником машиніста локомотиву як помічник машиніста тепловозу, тобто уточнення посади позивача чітко вказує на відповідність його посади спеціальності набутої у ПТУ №8.
По-друге, як зазначає сам позивача, що не спростовано відповідачем у справі, тепловоз та паровоз є різновидами локомотиву за типом двигуна, відтак висновок відповідача про те, що займана позивачем одразу після навчання посада не відповідає його класифікації не відповідає дійсним обставинам справи.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії, зарахуванні до пільгового стажу періоду навчання позивача в ПТУ №8 м. Комунарськ, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про достатність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за списком №2.
Стосовно доводів відповідача про протиправність рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає, що дії суду по вирішенню питання щодо судових витрат відповідають ст. 94 КАС України (в редакції станом на час прийняття судового рішення).
Отже, з огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, оцінено докази, та прийнято законне та обґрунтоване рішення підстави для зміни або скасування якого відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 243 ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2017 року у справі №199/5168/17 (2а/199/192/17) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верхового Суду.
Повне судове рішення складено 12 березня 2018 року.
Головуючий суддя: О.О. Круговий
Суддя: А.В. Шлай
Суддя: Т.С. Прокопчук