Справа № 592/859/18
Провадження № 1-в/592/105/18
14 березня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
засудженого - ОСОБА_3 ,
представників виправної колонії - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання про умовно -дострокове звільнення від покарання засудженого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого: 11.09.2014 р. вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області за ст. 406 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з встановленням іспитового строку терміном 1 рік; засудженого вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.06.2015 р. за ч. 1 ст. 263, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць,
Засуджений звернувся з клопотанням відповідно до якого просить суд звільнити умовно-достроково від відбування покарання.
У судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити. Суду пояснив, захищав Батьківщину у 2014 - 2016 роках, мав нагороди, потім його засудили. До вересня 2017 року дійсно не працював, оскільки чекав амністії для учасників АТО. За час відбування покарання виправився, з 01.09.2017 року навчається на електрогазозварника в учбовому центрі, проходить виробничу практику, робив ремонт на бараці, у 3 відділенні харчоблоку, зробив ремонт для себе, намалював прапор на стіні. У грудні 2017 р. йому відмовлено комісією в направленні матеріалів на умовно-дострокове звільнення. Мав стягнення, зараз у нього є подяка.
У судовому засіданні представники Державної установи «Сумська виправна колонія (№116)»:
ОСОБА_4 у задоволенні клопотання просив відмовити. Суду пояснив, що умовно-дострокове звільнення є передчасним, оскільки засуджений не працевлаштований, участь у суспільно-корисному житті не приймає, потребує подальшої виховної роботи. Дійсно навчається, за клопотанням директора учбового центру заохочений, мав стягнення.
ОСОБА_5 зазначив, що задоволення клопотання є передчасним. Пояснив, що приблизно рік до лютого 2017 року засуджений був на його відділенні № 5, характеризувався посередньо, залучався до суспільно-корисних робіт згідно графіку, проводив ремонтні роботи секцій.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 у задоволенні клопотання просила відмовити. Зазначила, що за весь час відбування покарання ОСОБА_3 позитивно не характеризувався, мав стягнення за порушення порядку відбування покарання, а тому підстав для застосування ст. 81 КК не має.
Заслухавши осіб, які беруть участь у судовому розгляді, дослідивши матеріали особової справи засудженого, надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.06.2015 р. за ст. 263 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.09.2014 р. у вигляді 2 років позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі (а.с.17-18 особової справи).
З 01.06.2016 р. ОСОБА_3 відбуває покарання у Сумській виправній колонії (№116) за вчинення умисного тяжкого злочину. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 - 16.12.2005 р., кінець строку відбування покарання - 31.05.2016 р., кінець строку - 30.06.2018 р.; станом на 14.03.2018 р. не відбута частина покарання становить 3 місяці 16 днів.
Умовно-дострокове звільнення може бути застосовано до осіб, засуджених за вчинення умисного тяжкого злочину, якщо вони відбули не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення (ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України).
Відбута частина покарання ОСОБА_3 становить більше двох третин строку покарання.
Згідно Характеристики на засудженого від 21.02.2017 р. ОСОБА_3 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів, що стає на шлях виправлення (а. 38 особової справи).
Відповідно до характеристики від 21.06.2017 р. ОСОБА_3 не став на шлях виправлення. З характеристики вбачається, що він не працевлаштований, участі у суспільно-корисній праці у відділенні не приймає, заохочень не має (а. 45 особової справи).
З Протоколу № 34 від 24.10.2017 р. засідання комісії установи по розгляду матеріалів про застосування ст. 81 КК України вбачається, що ОСОБА_3 відмовлено в направленні матеріалів до суду про умовно-дострокове звільнення. Зазначено, що засуджений характеризується негативно, засуджений не довів своє виправлення, тому застосування ст. 81 КК України є передчасним (а.с. 34).
Згідно характеристики від 24.10.2017 р. ОСОБА_3 характеризується негативно, порушував вимоги режиму тримання та розкладу денного, за що має 2 стягнення. Не працевлаштований, за характером не спокійний, не врівноважений, безконфліктний , на даний час в особистості засудженого спостерігаються ознаки, які можуть спричинити правопорушення. Приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», заплановані заходи відвідує не завжди. Засуджений не довів своє виправлення (а. 56 - 57 особової справи).
Аналогічна характеристика надана суду (а.с. 15-16).
З довідки про стягнення та заохочення вбачається, що ОСОБА_3 за час відбування покарання мав стягнення: 30.12.2016 р. догану за порушення розпорядку дня та 16.02.2017 р. сувору догану за відмову від 2 годин громадських робіт. Вказані стягнення погашено (а.с. 59 особової справи).
Також з матеріалів особової справи на засудженого вбачається, що останнього заохочено подякою. ОСОБА_3 позитивно характеризується директором Сумського СНЦ-116, де з 01.09.2017 р. навчається за спеціальністю «електрогазозварник» (а.с. 20).
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 2 постанови від 26.04.2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК). Пункт 17 вказаної постанови містить роз'яснення, що судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 під час відбування покарання не працював, з 01.09.2017 р. почав навчатися, за добросовісне та відповідальне ставлення до навчання та виробничої практики був заохочений подякою.
Тобто, позитивні зміни у поведінці засудженого відбулися з вересня 2017 року.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є наявність одночасно двох ознак, які свідчать про виправлення засудженого: сумлінна поведінка і ставлення до праці.
Наявність під час відбування покарання двох стягнень, які хоча і погашено, не свідчить про сумлінну поведінку ОСОБА_3 під час всього строку відбування покарання. Крім того суд враховує, що засуджений за весь період відбування покарання не був працевлаштований у зв'язку з не бажанням працювати, почав навчатися лише у вересні 2017 року і під час навчання проходить виробничу практику.
Проаналізувавши матеріали особової справи засудженого, суд дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_3 своєю поведінкою не довів своє виправлення, зокрема що цілі покарання були досягнуті та виправлення засудженого настало раніше строку, визначеного вироком суду, як передбачено ст. 81 КК України.
За наведених підстав суд дійшов висновку, що клопотання засудженого є необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537 ч.1 п. 2, 539 КПК України, суд
Клопотання засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення її копії.
Суддя ОСОБА_1