Справа № 761/21287/17
Провадження № 2/761/3064/2018
(заочне)
28 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Ющенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 1 160,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати по даній справі, а саме - судовий збір у розмірі 640,00 грн. та витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.10.2016 року в будинку АДРЕСА_3 (надалі - квартира), яка належить позивачці, з квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_3
При цьому, позивачка вказує, що згідно з Актом обстеження її квартири, складеним 28.10.2016 року Комісією в складі ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг», встановлено, що залиття її квартири сталося внаслідок пошкодження труби центрального опалення (зашитої гіпсокартоном) у вище розташованій квартирі АДРЕСА_1.
На підставі зазначеного та посилаючись на положення ст.ст. 16, 22, 23, 1166 ЦК України, позивачка просить стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду, яка згідно з актом прийому-передачі послуг (виконаних робіт) від 12.2016 року та фіскальним чеком від 02.11.2016 року у загальному розмірі становить 1 160,00 грн.
Крім того, через залиття квартири, позивачці було завдано моральну шкоду, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях, що спричинили їй значний душевний дискомфорт та порушили звичний спосіб життя. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює на суму 2 000 грн., яку також просить стягнути з відповідачки на свою користь.
Ухвалою від 22.06.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, було залишено без руху, оскільки до позовної заяви не було документу про сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.
На виконання вимог вищенаведеної ухвали, 17.07.2017 року на адресу суду позивачкою було надіслано квитанцію про доплату судового збору за подання даного позову до суду в розмірі 640,00 грн.
Ухвалою від 03.08.2018 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
14.11.2017 року на адресу суду надійшло клопотання позивачки про витребування у Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» копій правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, яке ухвалою від 14.11.2017 року, постановленою судом у судовому засіданні без видалення до нарадчої кімнати, було задоволено.
У відповідь на запит суду, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» було надіслано на адресу суду копію Договору купівлі-продажу нерухомості, згідно якого вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачці по справі - ОСОБА_2
Вказаний документ надійшов на адресу суду 20.06.2017 року.
Під час судового засідання, яке відбулося 28.02.2018 року, ухвалою, постановленою судом не виходячи до нарадчої кімнати, було задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_4 про долучення до матеріалів справи заяви, в якій позивачкою наведено попередній розрахунок суми судових витрати, які вона понесла у зв'язку з розглядом справи.
Крім того, в данному судовому засіданні суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, як то передбачено ст.ст. 19, 274 та п.п.9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Представник позивачки ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та зазначила, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивачки проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3, належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.01.2014 року (а.с. 6).
Разом з тим, 27.10.2016 року через пошкодження труби центрального опалення (зашитої гіпсокартоном) в квартирі АДРЕСА_1, відбулося залиття квартири позивачки, в зв'язку з чим та про що комісією у складі майстра т/д ОСОБА_5, майстра т/д ОСОБА_6, сл. сантехніка ОСОБА_7 складено відповідний Акт від 28.10.2016 року, який затверджено підписом директора ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» (а.с. 7).
При цьому, як вбачається з копії Договору купівлі-продажу нерухомості від 14.11.1996 року, власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач по справі ОСОБА_2
В свою чергу, згідно положень ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
В свою чергою статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни, зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Тобто, оскільки згідно вищенаведених вимог ЖК України відповідач як власник, несе обов'язок по забезпеченню схоронності житла, санітарно-технічного та іншого обладнання в квартирі, яке стало причиною залиття, суд, враховуючи обставини, встановлені Актом від 28.05.2015 року, приходить до висновку, що відповідальність за завдану шкоду позивачці має нести саме він.
Так, згідно Акту прийму-передачі послуг (виконаних робіт) від 12.12.2016 року та копії фіскального чеку від 02.11.2016 року розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 в результаті залиття її квартири, в загальному розмірі становить 1 156,44 грн. (а.с. 8-9).
Водночас, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивачці було завдано майнову шкоду на решту суми, які вона просить стягнути з відповідачки, а саме: 443,56 грн., матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачка у позовній заяві як на підставу для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, суд прийшов до висновку, що з відповідачки на користь позивачки підлягає до стягнення 1 156,44 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Разом з тим, щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому, у відповідності до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Суд вважає, що відповідачкою була заподіяна позивачці моральна шкода в результаті пошкодження її квартири, оскільки через ці пошкодження позивачка отримала стрес за погіршений стан своєї оселі, що спричинило їй значний душевний дискомфорт та порушило звичний спосіб життя.
Однак, враховуючи усі встановлені судом обставини по справі, суд знаходить суму моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн. занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн., а також понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 коп., що підтверджується долученою до справи копією Акту приймання-передачі наданих послуг за Договором №08/06 про надання правової допомоги від 08.06.2017 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4436 (чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн. 44 коп., з яких: 1156 (одна тисяча сто п'ятдесят шість) грн. 44 коп. - матеріальна шкода, завдана внаслідок залиття квартири; 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу; 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп. - судові витрати по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Інформація про сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3;
Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 05.03.2018 року.
Суддя: