Справа№592/11917/17
Провадження №2/592/342/18
05 березня 2018 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді Чернобая О.І.,
за участю секретаря судового засідання Трофименко В.О.,
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона працювала на посаді заступника директора Комунального підприємства “Зелене будівництво” Сумської міської ради за сумісництвом.
Наказом директора КП “Зелене будівництво” СМР від 25.09.2017 року № 280-К її було звільнено з посади у зв'язку з прийняттям працівника, який не є сумісником з посиланням на статтю 7 КЗпП України, п.8 “Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43, п.9 статті 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 ч.1 статті 43-1 КЗпП України.
Вважає, що її звільнення відбулось з порушенням трудового законодавства, оскільки вищезазначене Положення стосується працівників тільки державних підприємств.
Інші підприємства, у тому числі і комунальне підприємство “Зелене будівництво” СМР, як на її думку не могло користуватись вказаним Положенням як підставою звільнення з роботи, а стаття 7 КЗпП України не містить такої підстави для звільнення, як прийняття на роботу працівника, який не є сумісником.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 і ОСОБА_2, позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, обґрунтували позов тими ж підставами, що зазначені в позовній заяві і додали, що фактично між позивачкою та відповідачем спору не має, а існує різне трактування “Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” і на думку позивача це Положення стосується виключно працівників державних підприємств, установ і організацій тому відповідач, який не відноситься до державних підприємств, а являється комунальним підприємством не мав права ним користуватись при звільненні її з роботи.
Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував і пояснив, що дійсно між позивачем та відповідачем існує різне трактування вищезазначеного Положення і на думку відповідача воно могло бути застосоване при вирішення питання про звільнення позивача з роботи, оскільки розповсюджується не тільки на працівників державних підприємств, а на їх думку також розповсюджується і на працівників комунальних підприємств.
За заявою відповідача до матеріалів справи були долучені копії наказів про прийняття і звільнення позивача з роботи, листи щодо погодження звільнення позивача з міським головою, довідка про середню заробітну плату позивача, відомості про роботу позивача за основним місцем роботи в СНАУ, а також заява про переведення на цю посаду, лист погодження з міським головою і наказ про прийняття на роботу на постійній основі нового працівника.
Рішення щодо забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження судом не приймались.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_4, працює на постійній основі в Сумському національному аграрному університеті на посаді доцента кафедри фінансів з 01.09.2013 року на 0,25 ставки і на час ухвалення рішення суду. /а.с.27-34/
Наказом директора Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради від 12.02.2016 року № 20-К позивач ОСОБА_4 була прийнята на роботу заступником директора з 15.02.2016 року за сумісництвом на неповний робочий день. /а.с.19/
Наказом директора Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради від 25.09.2017 року № 280-К позивача було звільнено з роботи - 25.09.2017 року у зв'язку з прийняттям працівника, який не є сумісником, на підставі ст.7 КЗпП України, пункту 8 “Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43, п.9 статті 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 ч.1 статті 43-1 КЗпП України. /а.с.26/
Перед винесенням наказу про звільнення, директором КП “Зелене будівництво” СМР питання щодо звільнення позивача з роботи було погоджене з Сумським міським головою згідно п.3.9 Статуту підприємства. /а.с.21/
Тобто, відповідачем була дотримана процедура попереднього погодження з міським головою, що передбачено Статутом підприємства.
Наказом директора КП “Зелене будівництво” СМР від 25.09.2017 року № 279-К було переведено іншого працівника - начальника гаража ОСОБА_5 з 26.09.2017 року на посаду заступника директора на 0,75 ставки. /а.с.25/
Перед переведенням нового працівника, його кандидатура попередньо також була погоджена з міським головою, відповідно до Статуту підприємства. /а.с.24/
Як вбачається з наказу про звільнення, юридичними підставами для звільнення позивача з роботи стали:
-ст.7 КЗпП України;
- пункт 8 “Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних -підприємств, установ і організацій”, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43,
- пункт 9 статті 36 КЗпП України з урахуванням пункту 3 ч.1 статті 43-1 КЗпП України.
Статтею 7 КЗпП України передбачено, що особливостi регулювання працi осiб, якi працюють у районах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я, тимчасових i сезонних працiвникiв, а також працiвникiв, якi працюють у фiзичних осiб за трудовими договорами, додатковi (крiм передбачених у статтях 37 i 41 цього Кодексу) пiдстави для припинення трудового договору деяких категорiй працiвникiв за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та iн.) встановлюються законодавством.
Ця стаття Кодексу передбачає можливість встановлення особливостей регулювання праці з урахуванням специфіки організації виробництва і праці залежно від умов її здійснення.
Пунктом 9 ст.36 КЗпП України, передбачено, що пiдставами припинення трудового договору також є: пiдстави, передбаченi iншими законами.
Пунктом 3 ч.1 ст.43-1 КЗпП України передбачено, що розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника) допускається у випадках: звiльнення з сумiщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу iншого працiвника, який не є сумiсником…
Кодексом законів про працю України не передбачено прямої норми, яка б передбачала звільнення працівника з роботи за сумісництвом - як то прийняття на цю ж посаду іншого працівника на постійній основі, але наприклад пунктом 3 ч.1 ст.43-1 КЗпП передбачено, що таке звільнення може бути проведене без згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї.
Таким чином, в даному випадку за відсутності у трудовому законодавстві прямої норми для звільнення позивача з роботи у зв'язку з прийняттям на цю ж посаду іншого працівника на постійній основі, відповідач, у відповідності зі ст.7 КЗпП України міг застосувати п.8 “Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій”, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 року № 43, яким передбачено, що звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.
Позивач як у своєму позові, так і її представники у судовому засіданні стверджували, що на їх думку відповідач не мав права застосовувати п.8 вищеназваного Положення, оскільки воно стосується працівників державних підприємств, а КП “Зелене будівництво” СМР являється не державним, а є комунальним підприємством.
Суд, не може погодитись з даною позицією позивача та її представників і вважає такі твердження помилковими, оскільки у зв'язку з виникненням раніше аналогічних спорів та з метою їх розв'язання, Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 16.09.2010 року № 294/13/116-10 “Про сумісництво посадових осіб державних і комунальних установ та соціальні гарантії інвалідів” надало роз'яснення, що “…робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" від 3 квітня 1993 року N 245 і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43.
На час прийняття і дії цих нормативно-правових актів відповідно до Закону України "Про власність" до державної власності відносились загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Зазначені нормативно-правові акти врегульовували питання роботи працівників на умовах сумісництва як на державних (комунальних) підприємствах, так і в державних (комунальних) установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів.
Незважаючи на втрату чинності Закону України "Про власність" (Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 р N 997), зазначені нормативно-правові акти врегульовують питання роботи на умовах сумісництва в установах, організаціях, що фінансуються з бюджетів всіх рівнів.
Отже, дія зазначеної постанови поширюється не тільки на державні, а і на комунальні підприємства, установи і організації.
Крім того, цим же Листом було надано роз'яснення, що керівники комунальних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Міністерство праці та соціальної політики України за фахом своєї діяльності має право на надання роз'яснень з приводу розв'язання тих чи інших трудових спорів і суди при винесені рішень повинні враховувати такі роз'яснення.
Таким чином, з даних роз'яснень чітко вбачається, що вищевказане Положення…, відповідно до п.8 якого позивач була звільнена з роботи також повинно застосовуватись і до працівників комунальних підприємств.
Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідачем при звільненні позивача з роботи за сумісництвом у зв'язку з прийняттям на цю ж посаду іншого працівника на постійне місце роботи, були дотримані всі норми як трудового законодавства України, так і інші нормативні акти, тому в задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Оскільки вимоги позивача про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про поновлення на роботі у задоволенні якої суд дійшов висновку щодо відмови, то вимога в частині стягнення середнього заробітку задоволенню теж не підлягає.
Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 81, 263, 264, 265 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради (м.Суми, вул.Ярослава Мудрого, 77, код ЄДРПОУ 03352490) про визнання протиправним та скасування наказу Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради від 25.09.2017 року №280-К про звільнення з роботи ОСОБА_4, поновленні її на посаді заступника директора Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради, а також стягнення з Комунального підприємства «Зелене будівництво» Сумської міської ради на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.09.2017 року по день поновлення на роботі - відмовити за необгрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.І. Чернобай