Кременчуцький районний суд Полтавської області
м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31, 39600, 0(536)-74-13-27
01 березня 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
при секретарі Левинькій І.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 15 лютого 2010 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) відповідача, посилаючись на те, що вони 08 серпня 1997 року зареєстрували шлюб. Від цього шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони проживають в одному помешканні, але фактично шлюбно-сімейні відносини з чоловіком припинені. Спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, внаслідок чого виникали постійні сварки. Тому вона втратила до чоловіка не тільки кохання, але і повагу. В одному помешканні їх утримує тільки житло. Відновлення стосунків з чоловіком та збереження шлюбу неможливе. Місце проживання дітей просила визначити з нею.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 1997 року. Від цього шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони проживають в одному помешканні, але фактично шлюбно-сімейні відносини припинені. Спільне подружнє життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, внаслідок чого виникали постійні сварки. Тому дружина втратила до чоловіка почуття кохання і поваги. Відновлення стосунків зі сторонами та збереження шлюбу неможливе. Сторони не бажають миритися та зберігати сім'ю. Шлюб розпався остаточно через неправильну поведінку у сім'ї відповідача. Діти знаходяться на утриманні матері, а відповідач добровільно не надає матеріального утримання на свою дитину, хоч працює і має можливість сплачувати аліменти в розмірі одної шостої свого заробітку (доходу) на утримання сина до досягнення ним повноліття. У відповідності з рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 3 і серпня 2005 року з відповідача на користь позивача на утримання старшої дитини - дочки ОСОБА_5 вже були стягнені аліменти у розмірі чверті його доходів до повноліття дитини.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин суд постановляє рішення про розірвання шлюбу між сторонами, місце проживання дітей визначає з матір'ю, а витрати по розірванню шлюбу покладає на відповідача, як сторону, що винна у розпаді сім'ї, та зважаючи на те, що діти залишаються проживати з матір'ю, позивач понесла судові витрати при подачі позовної заяви до суду, вважає можливим звільнити позивача від витрат при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС, стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітнього сина у погодженому сторонами розмірі та стягнення з відповідача в дохід держави судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
Керуючись ч.2 ст.104, ч.3 ст.105,ст.112,180-183,191 СК України, 10, 11, 81, 88, 130, 174,212-215,367 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, дошлюбне прізвище Плахотна, зареєстрований 08 серпня 1997 року Палацом шлюбів міста Кременчука, Полтавської області, актовий запис №748.
При видачі свідоцтв про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 17 гривень державного мита в дохід держави, а ОСОБА_1 від сплати мита звільнити.
Місце проживання двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визначити з матір'ю ОСОБА_1.
Стягувати з ОСОБА_2, який народився 12 вересня 1976 року у селі Кривуші, Кременчуцького району, Полтавської області на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 лютого 2010 року і до повноліття дитини, тобто до 24 листопада 2016 року.
Стягнути з ОСОБА_2 з дохід держави 51 гривню судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Рішення про присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню,
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України,
Суддя