Провадження № 1-кп/537/63/2018
Справа № 537/118/18
14.03.2018 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження №12018170110000008 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, з освітою неповною середньою, одруженому, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)17.10.2005 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.1 ст.186 КК України на строк до 1-го року позбавлення волі, на підставі ст. 105 КК України примусові міри виховного характеру;
2)25.10.2013 року Автозаводським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 185 КК України, кримінальне провадження закрито по ст.26 ч.1, ст.284 ч.1 п.7, ст.284 ч.6,ст.372 КПК України;
3)07.09.2015 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.1. ст. 185, ч.2 ст.190,ч.1 ст.186,ст.19 ч.2, ч.1 ст.70 КК України на строк 3 роки та 6-ть місяців пв на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та 6-ть місяців;
4)08.06.2017 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, за вироком Автозаводського р/с м. Кременчука від 07.09.2015 року;
- у вчиненні злочину , передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин:
25.12.2017 року близько 14.00 год., у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом шахрайства мобільним телефоном у свого знайомого ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинній умисел, ОСОБА_4 прибув до місця проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_3 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , користуючись знайомством та довірливими відносинами з ОСОБА_5 , з метою заволодіння мобільним телефоном останнього, попросив у нього мобільний телефон, нібито, для того, щоб зателефонувати своїм рідним.
ОСОБА_5 , будучи знайомим з ОСОБА_4 , довіряючи останньому та не знаючи його злочинних намірів, передав свій мобільний телефон марки « Nokia 225», для того, щоб останній зателефонував родичам.
ОСОБА_4 , отримавши телефон, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, шляхом зловживання довірою, повторно, вдаючи, що він розмовляє по телефону, віддалився від потерпілого, після чого заволодів мобільним телефоном марки «Nokia 225» imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , який згідно висновку товарознавчої експертизи від 04.01.2018 року, станом на 25.12.2017 становить 719 грн., чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, що дійсно вчинив даний злочин.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті , та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз*яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справив порядку, передбаченого ст.349 КПК України , суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує:
- за ст. 190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою/шахрайство/, вчинене повторно.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, вину визнав повністю і визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.
Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України , судом не встановлено.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище викладене, суд прийшов до наступних висновків. ОСОБА_4 будучи судимим на шлях виправлення не став, а вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку. Отже суд вважає, що виправлення та перевиховання його можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як злочин середньої тяжкості, вчинив злочин під час іспитового строку відповідно до вироку Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 07.09.2015року, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, тому доцільно обвинуваченому призначити покарання у виді позбавлення волі . В силу ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднавши не відбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 07.09.2015року. Підстав для застосування ст.ст.75,76 КК України суд не вбачає. Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.
Запобіжний захід залишити попередній - у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання
- за ст. 190 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки.
Відповідно до частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 07.09.2015року та остаточно визначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на3( три) роки 7(сім) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 02.01.2018року.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом 30днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1