Справа № 536/931/17
20 лютого 2018 року Кременчуцький 3районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Дяденко С.В.
позивача ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4, яка є і представником третьої особи Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: Кам'янопотоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області про визнання заповіту недійсним
26 травня 2017 року ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, уточненим 23 серпня 2017 року до початку розгляду справи, до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що він та його малолітній син ОСОБА_5 є спадкоємцями за заповітом після померлої 14 січня 2017 року його бабусі ОСОБА_6, що підтверджується заповітом посвідченим нотаріусом ОСОБА_7 12 жовтня 2016 року зареєстрованим за номером 1501. Після смерті заповідача відкрилась спадщина , яка складається з домоволодіння по вулиці Леніна, 143-А в с.К.Потоки Кременчуцького району.
Звернувшись до Кам'янопотоківської сільської ради для оформлення спадкових прав дізнався, що ОСОБА_6 на початку 2017 року склала новий заповіт, посвідчений 04 січня 2017 року Кам'янопотоківською сільською радою за реєстровим записом №1, де заповідала все своє майно відповідачу ОСОБА_3
Вважає, що його бабуся ОСОБА_6, коли посвідчувала заповіт на користь відповідача перебувала під впливом ліків, оскільки їй було 80 років та в останні роки у неї розвивалось онкологічне захворювання і почастішали випадки не сприйняття нею дійсних подій, та вона приймала сильнодіючі ліки з наркотичним ефектом, щоб зменшити біль. Він за життя піклувався про неї, між ними були добрі стосунки і вона мала бажання залишити своє майно правнуку ОСОБА_5, його сину, а не комусь іншому, про що неодноразово говорила.
Просив суд визнати нікчемним заповіт ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_3 від 04.01.2017 року, зареєстрований та посвідчений секретарем Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_4 за № 1у спадковому реєстрі, судові витрати покласти на відповідача.
Вважає, що спірний заповіт був посвідчений неповноважною особою, підписаний не його бабусею та було порушено вимоги щодо його форми та порядку посвідчення.
Так, в спірному заповіті відсутні посилання на підставі якого рішення чи іншого уповноважуючого документу секретар сільської ради ОСОБА_4 здійснила посвідчення заповіту. Крім того, бабуся була сліпа і майже нічого не чула, тому не могла власноручно підписати та прочитати заповіт та під час його посвідчення в кімнаті була присутня особа на користь якої цей заповіт був посвідчений, а саме: відповідач ОСОБА_3
Ухвалою суду від 23 червня 2017 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4.
Позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просила задовольнити, про обставини та підстави якого пояснили так, як це викладено в заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та в його задоволенні просила відмовити і пояснила, що померла ОСОБА_6 її старша сестра, вони підтримували родинні стосунки, часто зустрічалися, спілкувалися, вона підтримувала її матеріально, лікувала, доглядала, бо проживала вона одиноко, її чоловік і син померли. Позивач ОСОБА_1, її онук, з нею не проживав і не доглядав її, коли вона цього потребувала, а вона його завжди чекала. Вона його дуже любила, як і його сина, а її правнука ОСОБА_5, і вона, ОСОБА_3, була ініціатором складання нею на них заповіту 12 жовтня 2016 року, і особисто возила її до нотаріуса ОСОБА_7 Почувала вона себе як літня жінка 80-ти років, мала захворювання, лікувалася, але все добре розуміла до останнього дня життя, з зором в неї були проблеми, але вона користувалася окулярами, що вона погано чула їй це невідомо. І коли вона вже не зовсім добре себе почувала, а ОСОБА_1 не приходив, вона сказала, що хоче написати на неї заповіт, вона заперечувала, але та наполягала. Вона зателефонувала секретарю Кам'янопотоківської сільської ради і сказала, що ОСОБА_6 хоче написати заповіт. Коли приїхала секретар Мирна Л.М. Кравченко Ліда лежала в спальні. Вона зі ОСОБА_8 вийшли з кімнати і знаходились на кухні. ОСОБА_4 і ОСОБА_6 були в кімнаті вдвох, що вони там робили їй невідомо, продовжувалось це біля однієї години, стверджувала, що це була воля покійної, а її майно їй не потрібне.
Третя особа, яка є і представником третьої особи Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_4 в судовому засіданні в задоволенні позову просила відмовити та пояснила, що ОСОБА_6 в кінці 2016 року, точніше часу вона не пам'ятає, як вона зрозуміла, знаходилась у Кам'янопотоківській сільській раді у власних справах та зайшла до неї і сказала, що хоче скласти заповіт на своє майно на ОСОБА_3 Вони узгодили текст заповіту, але вона не посвідчила його, бо не було сплачено держмито і вони домовились, що вона сплатить держмито і тоді вона приїде з заповітом до неї додому. Прийшла вона до неї сама, без супроводу, почувала себе, як літня жінка. 04 січня 2017 року вона приїхала до ОСОБА_6 посвідчувати заповіт уже з підготовленим нею текстом. До ОСОБА_6 додому її привіз водій ОСОБА_3 ОСОБА_9 була ОСОБА_3 з незнайомою їй жінкою, які залишились в кухні, а вона пішла до кімнати, де знаходилась ОСОБА_6 одна. Вона була хвора, лежала на ліжку і не вставала, впізнала її, питала за батьків її, яких знала особисто, їй було важко, але вона все підписала сама. Вона роз'яснила їй положення Цивільного кодексу про заповіт, питала чи може вона сама написати і підписати заповіт, сказала, що напише сама, скаржилась на зір, читала і писала в окулярах під лінійку, чула вона добре.
Вважає, що вона вчинила нотаріальну дію по посвідченню заповіту ОСОБА_6 в відповідності до закону.
Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи і, оцінюючи все в сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають зі спадкового права, пов'язані з визнанням заповіту нікчемним, тому необхідно керуватися ЦК України.
Згідно ст.ст. 1247, 1248, 1257 ЦК України заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Заповіт є дійсним за умови додержання встановленої законом форми та змісту передбачених Цивільний кодексом України, а саме: складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, має бути особисто підписаний заповідачем, якщо особа не може особисто підписати заповіт, його підписує інша особа, що засвідчується у відповідному порядку із зазначенням причин, за яких текст заповіту не міг підписати заповідач власноруч; має бути посвідчений нотаріусом або уповноваженою на це посадовою особою. При посвідчені заповіту нотаріусом, заповідач особисто подає йому написаний власноруч або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів заповіт. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом.
Заповіт може бути визнано нікчемним. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (ч.1 ст.1257 ЦК України).
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6, яка померла 14 січня 2017 року склала заповіт, згідно якого, заповідала все своє майно, на випадок смерті, відповідачу ОСОБА_3 Цей заповіт був прочитаний нею вголос, підписаний власноручно за місцем її проживання в с.К.Потоки вул.Леніна, 143-А Кременчуцького району Полтавської області, записаний з її слів та посвідчений секретарем Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за №1, яка їй роз'яснила всі права , неодноразово наголошувала на них, встановила її особу, дієздатність, запитувала чи зрозумілі їй наслідки такої дії, пропонувала не поспішати, а ретельно все обдумати, проте вона зазначила, що прекрасно усвідомлює, яку саме дію вона вчиняє і які її наслідки і не бажає змінювати свою волю, про що власноручно зазначила під текстом заповіту. Жодного тиску при складанні заповіту ні з боку відповідача, ні з боку інших осіб на заповідача не здійснювалося, як і секретаря сільської ради, яка посвідчувала заповіт. При складанні заповіту ніяких сторонніх осіб не було.
Згідно ч.1 ст.1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Рішенням першої сесії сьомого скликання Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №4 від 06 листопада 2015 року секретарем Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області обрано ОСОБА_4, депутата від виборчого округу №15, та на секретаря сільської ради покладено обов'язки по виконанню нотаріальних дій на території сільської ради та веденню ДРАЦС.
Як вбачається із показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, ОСОБА_8 в судовому засіданні, померла ОСОБА_6 мала захворювання печінки, після Нового року 2017 року вже не могла самостійно рухатись, лежала, погано бачила і чула, а до цього часу ходила сама і стороннього догляду не потребувала.
Крім цього, свідок ОСОБА_11 показала, що померла ОСОБА_6 із-за того, що погано бачила користувалася окулярами.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що йому не відомо про проблеми у померлої з зором чи слухом. Як для жінки її віку, вона бачила і чула добре. Знає про заповіт, який вона склала спочатку на внука ОСОБА_1, а потім на сестру ОСОБА_3, причина зміни йому невідома. На її прохання купляв ліки, гроші вона йому давала, бо жила вона одна, всі сусіди їй допомагали, онука ОСОБА_1 бачив у неї не часто.
В грудні місяці 2016 року, показала свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні, яка була з померлою на час її смерті 14 січня 2017 року,у ОСОБА_6 було виявлено метастази на печінці і вона вже потребувала стороннього догляду .
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що в листопаді 2016 року їй запропонувала ОСОБА_3 доглядати ОСОБА_6, яка була хвора та погано бачила і чула, яка і платила їй за це гроші, була присутня 04 січня 2017 року, коли секретар сільської ради приїхала складати заповіт. ОСОБА_3 привезла секретаря сільської ради, яка пішла до кімнати, де була ОСОБА_6 , і туди ніхто не заходив, а вона з ОСОБА_3 сиділи на кухні поки не вийшла секретар, яка там знаходилась біля 10 хв.
Свідок ОСОБА_9 показала в судовому засіданні, що їй відомо, що ОСОБА_6 склала заповіт на онука ОСОБА_1 і правнука ОСОБА_5. В вересні 2016 року вона заїжджала до неї, скаржилась, що в неї болить спина, їй робили уколи. Коли була в неї в листопаді 2016 року, то в неї вже болів живіт і вона погано бачила і чула.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що в жовтні 2016 року, точніше часу не пам'ятає, він був у власних справах у нотаріуса ОСОБА_7, який запропонував йому бути свідком при складанні заповіту бабусею, яка мала вади, говорила, що чує, а підписатися не могла, бо погано бачила. Він зачитував вголос текст заповіту, вона все розуміла, нічого не заперечувала. Це була літня жінка, весь час сиділа, була якась млява, прийшла в супроводі ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона як соціальний працівник допомагала ОСОБА_6 по господарству: воду приносила, продукти харчування, ліки купувала, готувала їжу, прибирала з листопада 2016 року, бо вона хворіла, ноги в неї боліли, погано бачила, користувалась окулярами.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 12 жовтня 2016 року він посвідчував заповіт складений ОСОБА_6, яка прийшла до нього в супроводі ОСОБА_3 Стан її здоров'я він оцінює, як добрий для людини її віку, вона була в свідомості, все розуміла, могла виражати свою волю, приходилось говорити з нею тільки голосніше, інших розладів здоров'я у неї він не бачив. Оскільки її підпис був нечітким, бо тремтіли руки, то він вирішив скласти та посвідчити заповіт в присутності свідків та особи, яка його за неї підписала.
В матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи, які б підтверджували, що померла ОСОБА_6 при складанні заповіту 04 січня 2017 року мала такі захворювання, зокрема, слуху та зору, які б потребували особливого передбаченого законом порядку складання та посвідчення заповіту, зокрема, з участю свідків та особи, яка зробила б за неї підпис.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ( ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ч.1 ст.80 ЦПК України).
Подана відповідачем, як доказ, відповідь на запит адвоката від 06.02.1 2017 року за підписами головного лікаря та зав. відділенням Кременчуцької першої міської лікарні ім.ОТ.Богаєвського про те, що ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні в офтальмологічному відділенні Кременчуцької першої міської лікарні ім.О.Т. Богаєвського з 03.03.2016 року по 11.03.2016 року з діагнозом: відкритокутова далекозайшовша компенсована медикаментозно глаукома правого ока, відкритокутова термінальна субкомпенсована глаукома лівого ока, ускладнена катаракта обох очей, та що при цій гостроті зору пацієнтка сама читати звичайний текст без окулярів та навіть і в окулярах не мала можливості, не відповідає зазначеним критеріям.
Як вказано в ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Отже, судом на час розгляду справи підстав для визнання заповіту нікчемним не встановлено, оскільки його складено та посвідчено відповідно до вимог ст.ст.1234, 1247, 1248 ЦК України.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то в відповідності до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст.13, 18, 141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1233, 1234, 1247, 1248, 1257 ЦК України, суд
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області.
У разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяОСОБА_16