Ухвала від 12.03.2018 по справі 540/584/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/584/17 Номер провадження 22-ц/786/554/18Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого - судді-доповідача ОСОБА_1

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле»

на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року, ухвалене суддею Косик С.М., повний текст рішення складено - дати не вказано

у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транспеле» на незаконні дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ТОВ «Компанія Транспеле» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Скаргу обгрунтовував тим, що на підставі дублікату виконавчого листа, виданого Машівський районним судом Полтавської області 15.02.2017 року у кримінальній справі № 1-1/2011 23.03.2017 р., старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження № 53625111. Відповідно до дублікату виконавчого листа чітко визначено спосіб та порядок виконання вироку суду, а саме у частині стягнення з ТОВ «Компанія Транспеле» на користь ОСОБА_3 спричиненої йому матеріальної шкоди в розмірі 23 584,25 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. та звернуто стягнення на майно вказаного товариства, на яке органом досудового слідства накладено арешт, а саме в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим, таким чином державний виконавець повинен виконувати дублікат виконавчого документу шляхом стягнення саме на арештоване на досудовому слідстві майно, але 11.07.2017 р. старшим державним виконавцем винесена постанова про арешт всього (рухомого та нерухомого ) майна підприємства. ТОВ «Компанія Транспеле» вважає, що дану постанову винесено незаконно та всупереч вимог чинного законодавства, а тому просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 про винесення постанови про арешт майна боржника від 11.07.2017 року за виконавчим провадженням № 53625111 та скасувати її.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транспеле» на незаконні дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «Компанія Транспеле» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу про задоволення вимог скарги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу фактично більш ніж через 5 місяців після звернення до суду зі скаргою, чим порушив вимоги діючого законодавства України стосовно розумних строків розгляду справи, оскільки відповідно до редакції ч. 1 ст. 386 ЦПК України, що діяла в період подачі скарги до суду першої інстанції, скарга розглядається у десятиденний строк, необгрунтоване затримання розгляду справи судом призвело до ухвалення незаконного і несправедливого рішення та позбавило товариство можливості вчасно захистити свої права та інтереси, державний виконавець не мав права накладати арешт на все майно, оскільки у виконавчому листі встановлено інший спосіб виконання вироку суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, накладення арешту на майно товариства тривалий час створювало реальну шкоду законним його інтересам, в ухвалі суд не вказує на законність чи незаконність дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, а факт закриття виконавчого провадження шляхом примусового стягнення грошових коштів не свідчить про законність дій державного виконавця, фактичні обставини, які викликали необхідність звернення до суду зі скаргою з часом та фактом закриття виконавчого провадження не перестали бути незаконними, місцевий суд прийшов помилкового висновку про те, що на день судового розгляду відсутній предмет спору.

У відзиві на апеляційну скаргу начальник Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області просить її залишити без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин вбачається, що вироком Машівського районного суду Полтавської області від 01.06.2011 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 286 ч.3 КК України, який набрав чинності, стягнуто з ТОВ «Компанія Транспеле» на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 23 584,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

15 вересня 2011 року на виконання вказаного вироку суду видано виконавчий лист, в якому вказано, що боржник - ТОВ «Компанія Транспеле» знаходиться в м. Луганск, вул. Переяслівська, 50.

На виконанні у Шевченківському ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження № 53625111 на підставі дублікату виконавчого листа про стягнення з ТОВ «Компанія Транспеле» на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 23 584,25 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., відповідно до якого звернуто стягнення на майно вказаного товариства, на яке органом досудового слідства накладено арешт, а саме в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому виданого Машівським районним судом Полтавської області 15.02.2017 р. по кримінальній справі № 1-1/2011р. (а.с. 13).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 від 11 липня 2017 року накладено арешт на майно боржника ТОВ «Компанія Транспеле» на все рухоме та нерухоме майно (а.с.18.)

22 вересня 2017 року постановою старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_5 винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, так як борг погашено і подальшої потреби в накладенні арешту немає та відповідно постановою від 27 вересня 2017 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з повною сплатою боргу (а.с. 37,36).

Відмовляючи у задоволенні скарги боржника, суд першої інстанції виходив з того, що заявником оскаржена постанова державного виконавця про накладення арешту на майно боржника від 11.07.2017 року, яка винесена у виконавчому провадженні на виконання вироку суду, проте, виконавче провадження закінчене 27.09.2017 року у зв»язку з погашенням боргу, державним виконавцем знято арешт з майна боржника та станом на 23.09.2017 року боржник вільно мав можливість розпоряджатися майном та коштами, що перебувають на його рахунках, тому місцевий суд прийшов до висновку про те, що на день розгляду даної скарги відсутній предмет та підстави спору, державний виконавець діяв у межах та у спосіб встановлений Конституцією та Законами України, а тому вимоги заявника задоволенню не підлягають.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту скарги, її предметом є визнання дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ОСОБА_2 при винесенні постанови від 11.07.2017 р. про арешт майна боржника за виконавчим провадженням № 53625111, відкритим на підставі виконавчого листа, виданого місцевим судом на підставі вироку суду в частині задоволення цивільного позову, незаконними та скасування цієї постанови.

Разом з тим, розглянувши скаргу в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що боржником оскаржуються дії та рішення державного виконавця при виконанні судового рішення, ухваленого у кримінальному провадженні, що не відноситься до юрисдикції загальних судів.

В порядку, встановленому статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного нотаріуса під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (частина п'ята статті 128 КПК).

Оскільки судове рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні ухвалюється не за нормами ЦПК, які лише субсидіарно можуть бути застосовані при його розгляді, а його примусове виконання здійснює державна виконавча служба, то оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні вироків, що стосуються вирішення цивільних позовів у кримінальному провадженні, відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, що діяла на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

За вказаних обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтями 3, 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Враховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України , ні Законом України «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), не передбачено, зокрема й за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній інстанції конкретизовано в параграфі 1 глави 1 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави зробити висновок, що Товариство з обмеженою діяльністю «Компанія Транспеле» звільнено від сплати судового збору не лише на стадії подання скарги на дії державної виконавчої служби, а й у разі подання ним апеляційної скарги на прийняте за результатами розгляду скарги судове рішення, а тому сплачений судовий збір підлягає поверненню.

Відповідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368, 377 ч.1, 255 ч. 1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транспеле» - задовольнити частково.

Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 04 січня 2018 року - скасувати.

Провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Транспеле» на незаконні дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_2 - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Транспеле» сплачений ним через відділення № 782 АТ «УкрСибБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1762 грн. на р/р 31217206780002, МФО 831019, код отримувача 38019510, отримувач УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, банк отримувача ГУ ДКСУ у Полтавській області, платіжне доручення № 5117 від 13 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 березня 2018 року.

Головуючий суддя - доповідач Дорош А.І.

Судді: Лобов О.А.

ОСОБА_6

Попередній документ
72718908
Наступний документ
72718910
Інформація про рішення:
№ рішення: 72718909
№ справи: 540/584/17
Дата рішення: 12.03.2018
Дата публікації: 19.03.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження