Справа № 551/864/17 Номер провадження 22-ц/786/358/18Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
06 березня 2018 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді: Одринської Т.В.,
суддів: Панченка О.О.,Триголова В.М.
за участю секретаря : Коротун І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " імені Довженка", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія " Здорово" про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
26 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з позовом про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП.. В обґрунтування позову вказав, що 19 лютого 2017 року в с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ» під керуванням працівника ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» ОСОБА_3та автомобіля «Форд Конект» під його керуванням. Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту складає 80916,56 грн, яку він прохає стягнути. Також, вказав, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в психологічному стресі, внаслідок ДТП та тривалого не відшкодування шкоди з боку відповідача, що негативно впливає на його подальше життя, яку він оцінює в 5000 грн. Крім того, прохав стягнути витрати на правову допомогу в сумі 5279, 90 грн, та судові витрати. Всього просив стягнути 93955,63 грн.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " імені Довженка", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія " Здорово" про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " імені Довженка» на користь ОСОБА_2 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди та 421 (чотириста двадцять одну) грн. 29 коп. на відшкодування судових витрат, а всього стягнути 4921 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн. 29 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
З вказаним рішенням не погодився позивач, в зв'язку з чим подав на нього апеляційну скаргу,в якій просив рішення скасувати та постановите нове, яким задовольнити позовні вимоги
В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним та наділяє потерпілого правом вибору до кого звернутись з вимогою про відшкодування шкоди до заподіювача або до страхової компанії.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТОВ «" Агрофірма " імені Довженка» адвокат ОСОБА_4 вказав, що оскільки цивільно - правова відповідальність товариства застрахована, належним відповідачем має бути страхова компанія. Крім того, вказав що згідно експертного висновку, розмір матеріального збитку, завданого позивачу в результаті ДТП, складає 27561,02 грн. В свою чергу, згідно ремонтної калькуляції, наведених у Додатках 2,3 вартість ремонту із запасними частинами складає - 70 790, 52 грн, вимоги позивача про вартість завданого збитку в розмірі 80 916,56 грн. не підтверджені документально.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.
Як вбачається з апеляційної скарги, ОСОБА_2 рішення місцевого суду в частині визначення розміру моральної шкоди не оскаржував, тому у відповідності з вимогами ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення у вказаній частині в апеляційному порядку не переглядається.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2017 року 09-40 год. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів « Ford Transit Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки « Камаз» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.
Відповідно до постанови Диканського районного суду Полтавької області від 10 березня 2017 року , яка набрала чинності, ОСОБА_3 визнанно винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в сумі 340 грн. (а.с.11).
В результаті ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Шишацького РВ УМВС ( а.с.10).
Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів САЕ 229969, САЕ 229965 автомобіль НОМЕР_3 та причіп самоскид «СЗАП 8527» д.н.з. НОМЕР_4 належать ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» (а.с.9).
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/1328755, виданого 20 грудня 2016 року та чинного до 19 грудня 2017 року цивільно - правова відповідальність ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», як власника автомобіля НОМЕР_5 застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Здорово».
Згідно полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 200000 грн., а за шкоду заподіяну майну - 100000 грн. Розмір франшизи - 0 грн. (а.с.87).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, суд першої інстанції виходив з того, що цивільна правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу застрахована ПрАТ СК «Здорово», ліміт відповідальності за страховим полісому сумі 100000 грн. передбачає покриття всього розміру майнової шкоди позивача внаслідок ДТП, тому обов'язок щодо відшкодування шкоди має нести саме страхова компанія. Крім того вказав, що відсутність остаточно погодженої позивачем та страховиком суми страхового відшкодування унеможливлює покладення на відповідача обов'язку відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Проте колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у справі № 6 -954 цс 16 від 20 січня 2016 року.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд України, висловив у справі № 6 -2808 цс15, відповідно до якої право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок ДТП, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок ДТП, суд апеляційної інстанції керується наступним.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивач звертаючись з вимогою про стягнення з відповідача коштів грн. посилався висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 705 від 09.06.2017, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_6 , внаслідок ДТП, на 19.02.2017 складає 27564,02 грн. (а.с. 12-77) та на ремонтну калькуляцію, відображену в додатках № 2 та № 3, згідно якої загальна вартість ремонту автомобіля « Ford Transit Connect», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 80916, 56 грн. / а.с.26,27/.
В свою чергу, з листа відповіді ПрАТ СК «Здорово» від 17.10.2017 року № 48700/17 вбачається, що згідно звіту № 8439 від 06.09.2017 року про оцінку транспортного засобу «FORD TRANSIT CONNECT» д.н.з. НОМЕР_7 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 31313,4 грн., в тому числі ПДВ на запасні частини, а отже сума завданого власнику автомобіля матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за мінусом ПДВ на запасні частини становить 28157,31 грн. При цьому підстави для виплати страховиком моральної шкоди не пов'язаної з заподіянням шкоди життю та здоров'ю відсутні (а.с.96-97).
За змістом частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Вказана правова позиція ВСУ викладена у справі за № 6-760цс15.
На підставі викладеного, вирішуючи питання про розмір матеріального відшкодування, суд апеляційної інстанції враховує принцип повного відшкодування потерпілому розміру заподіяних збитків, приходить до висновку про доведеність спричинених матеріальних збитків в розмірі 27564,02грн., який визначено експертом в наданому позивачем дослідженні, як матеріальну шкоду,з врахуванням фізичного зносу, оскільки експлуатація ТЗ становить більше 11 років.
Також, обґрунтованими є вимоги позивача про компенсацію витрат на проведення автотоварного дослідження в сумі 1900, 80 грн. оскільки дослідження з визначення розміру шкоди, завданої автомобілю НОМЕР_6 було проведено за ініціативою та за кошти позивача та внаслідок пасивної поведінки відповідачів та пов'язано зі зверненням до суду з даним позовом.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме - оригіналу квитанції № 10 від 27 вересня 2017 року, ОСОБА_2сплачено адвокату ОСОБА_5 за підготовку та складання позовної заяви у розмірі 5279,90 грн (а.с.40).
В матеріалах справи наявна довідка з розрахунком гонорару адвоката ОСОБА_5., з детальним описом наданих послуг із зазначенням їх погодинної вартості, що відповідає вимогам діючого законодавства /а.с.38/.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення правових витрат підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджені розрахунковими документами, які є належними доказами у справі.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем при поданні позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 859, 17 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованим в зв'язку з чим, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.2 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частово.
Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року в частині відмови в стягненні матеріальної шкоди- скасувати, ухвалити нове.
Позовні ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " імені Довженка", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство " Страхова компанія " Здорово" про стягнення моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди- задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрофірма " імені Довженка"на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну йому внаслідок пошкодження транспортного засобу в дорожньо - транспортній пригоді у розмірі -27564,02 грн, витрати по оплаті послуг експерта в розмірі 1900, 80грн, витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 5279, 90 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 859,17 грн..
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 березня 2018 року.
Головуючий суддя: / підпис/ ОСОБА_1
Судді: / підпис/ ОСОБА_6 / підпис/ ОСОБА_7
З оригіналом згідно:
Головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська