12 березня 2018 року
Київ
справа №804/2831/17
адміністративне провадження №К/9901/29347/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
25 вересня 2017 року у справі за її позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 09 червня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 вересня 2017 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 через те, що скаржник у запропонований строк не подала належних доказів відсутності коштів для сплати судового збору або оригіналу документу про його сплату.
ОСОБА_2 не погодилася із постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції і 23 лютого 2018 року подала касаційну скаргу про їх скасування та ухвалення нового рішення - про задоволення позовних вимог. До касаційної скарги долучила заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. На підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження послалася на те, що через тяжку хворобу не могла вчасно звернутися з касаційною скаргою.
Колегія суддів вважає зазначені причини поважними й достатніми для поновлення строку на подання касаційної скарги про перегляд судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Зі змісту доданих до касаційної скарги судових рішень убачається, що на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
09 червня 2017 року позивач подала апеляційну скаргу. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без руху.
Згідно із частиною третьою статті 189 КАС у редакції, чинній на момент прийняття оскарженого судового рішення, до апеляційної скарги, що не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Аналогічна норма передбачена у статті 298 КАС, у редакції чинній на сьогоднішній день.
Як видно з оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, виходив із того, що скарга була залишена без руху із наданням строку для подання документів про сплату судового збору або документів, на підставі яких суд міг би розглянути питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Проте апелянт у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали про залишення скарги без руху.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не може бути предметом касаційного розгляду справи Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, оскільки не є тим судовим актом, який у розумінні частини першої статті 328 КАС може бути оскаржений в касаційному порядку.
Оскаржене рішення суду апеляційної інстанції є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.
Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що копія ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги без руху надсилалася позивачу на адреси, зазначені у позовній заяві та апеляційній скарзі. Твердження скаржниці про те, що суд насправді направив копію цієї ухвали на іншу адресу, не містять під собою документального обґрунтування.
Керуючись пунктами 1, 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ухвалив :
Поновити ОСОБА_2 строк на подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі за її позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді М.І. Гриців
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко