Справа № 824/540/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
27 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
представника позивача: Шумського Бориса Анатолійовича
представників відповідача: Приказки Романа Васильовича,
Книговського Віктора Олександровича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (ухвалена в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" до Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування припису,
у липні 2017 року Державне підприємство "Берегометське лісомисливське господарство" звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування припису.
Позовні вимоги мотивовані тим, що лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів, які здійснюються шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів не є спеціальним використанням природних ресурсів, оскільки мають іншу цільову спрямованість, і за наявністю передбачених спеціальним законодавством дозволів і погоджень на виконання санітарно-оздоровчих чи інших заходів з формування і оздоровлення лісів, виданих на цій підставі лісорубних квитків одержання додаткових дозволів та лімітів контролюючими органами не повинно вимагатись. Також зазначив, що встановлення лімітів на заготівлю такої деревини, законодавством не передбачено.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 Припису №10 від 29.03.2017 року виданого Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області, а саме: спеціальне використання природних ресурсів на території НПП "Вижницький" (без вилучення з користування ДП "Берегометський ЛМГ") проводити на підставі лімітів, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги суб'єкта владних повноважень щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок поліпшення якісного складу лісів є неправомірними.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеності судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Так, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано, що в порушення ст. 12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 9-1 Закону України "Про природно заповідний фонд України" позивачем здійснено заходи з формування і оздоровлення лісів та використання природних ресурсів на території природно-заповідного фонду НПП "Вижницький" без ліміту, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Зазначив, що ст. 9-1 Закону України "Про природно заповідний фонд України" не розподіляє спеціальне використання природних ресурсів на лісові чи нелісові ресурси. "Поняття "спеціальне використання природних ресурсів ПЗФ" є більш ширшим, ніж поняття "спеціальне використання лісових ресурсів", а тому на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, до яких відносяться рубки догляду, санітарні, лісовідновні, в межах територій заповідного фонду поширюється саме вимоги ст. 9-1 Закону України "Про природно заповідний фонд України". Також зазначив, що чинне законодавство визначає обов'язковість та необхідність отримання лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Вважає, що під час проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Берегометське лісомисливське господарство", він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
08 лютого 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та зазначив, що деревина заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, а є наслідком проведення лісогосподарських заходів, а тому встановлення лімітів на заготівлю деревини чинним законодавством не передбачено, у зв'язку із чим просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні щодо вимог апеляційної скарги заперечував просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено неоспорені факти про те, що Державне підприємство "Берегометське лісомисливське господарство" зареєстроване, як юридична особа, за адресою Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Центральна, буд. 35.
Основний вид діяльності: лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, 02.20 лісозаготівлі; 02.30 Збирання дикорослих не деревних продуктів; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.24 Виробництво дерев'яної тари; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 79.12 діяльність туристичних операторів; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 55.30 Надання місць кемпінгами та стоянками для житлових автофургонів і причепів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.13 Будівництво мостів і тунелів (а.с. 7-10).
На підставі наказу на проведення перевірки від 19.07.2016 року №165-п та направлення на проведення планової перевірки від 08.08.2016 року №04/249, посадовими особами відповідача в період з 09.08.2016 року по 02.09.2016 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" (а.с. 32-33).
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки, яким зафіксовано ряд порушень з боку ДП "Берегометське лісомисливське господарство".
02.09.2016 року відповідачем винесено припис №31 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
В період з 21.03.2017 року до 29.03.2017 року представниками відповідача на підставі наказу від 20.03.2017 року №41-п, направлення на перевірку від 20.03.2017 року №04/41-п проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" (а.с. 30-31).
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки, яким зафіксовано порушення з боку ДП "Берегометське лісомисливське господарство", а саме:
- ст.ст. 12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 19 Лісового кодексу України, а саме: квартал 30 виділ 20 площа 1,3 га - Санітарно-вибіркова рубка 2016 року. На проведення лісогосподарського заходу підприємством виписаний спеціальний дозвіл, лісорубний квиток від 12.07.2016 року №170. Насадження відведене в рубку у відповідності до Санітарних правил в лісах України. Насадження рубкою пройдене на всій площі. Деревина вивезена в повній мірі, очистка від порубкових залишків задовільна. В ході проведення позапланової перевірки виявлено невиконання п. 2 від 02.09.2016 року №31, а саме не забезпечили проведення лісозаготівельних робіт в частині складання порубкових залишок складання порубкових решток біля стовбурів сироростучих дерев, що є невиконанням законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- ст.ст. 12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", а саме: має місце невиконання п. 6 раніше виданого припису від 02.09.2016 року №31, а саме здійснено використання природних ресурсів на території природно-заповідного фонду НПП "Вижницький" без вилучення (Берегометське лісництво) на ділянках вказаних в акті перевірки від 02.09.2016 року - без ліміту, що видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної в період з 21.03.2017 року по 29.03.2017 року, відповідачем винесено припис від 29.03.2017 року №10, в якому зобов'язано ДП "Берегометське лісомисливське господарство":
1. Забезпечити складання порубкових решток та очищення лісосік у кварталах вказаних в акті перевірки, термін виконання 20.04.2017 року;
2.Забезпечити дотримання вимог технологічного процесу під час здійснення лісозаготівельних робіт, а саме: трелювання деревини, звалювання дерев, очищення лісосік від порубкових решток, тощо, - термін виконання - 20.04.2017 року;
3. Спеціальне використання природних ресурсів на території НПП "Вижницький" (без вилучення) проводити на підставі лімітів, щодо видаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, термін виконання - 08.08.2017 року;
4.Забезпечення дотримання основної мети проведення рубки у кварталі 4 види 14, 16 Чемернарського лісництва;
5. З метою попередження незаконних порубок ліску та в зв'язку з виявленими масовими незаконними порубками під час даної перевірки - провести раптову ревізію обходів Чемернарського лісництва, термін виконання - 10.04.2017 року (а.с. 19).
Вважаючи п. 3 Припису №10 від 29.03.2017 року виданого Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр) (далі - Положення №454/2011).
Відповідно до п.п. 5 п. 6 Положення №454/2011 Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 року №464 (далі - Порядок №464).
Підпунктами 2.2, 2.3 п. 2 Порядку №464 визначено, що для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 п. 3 Порядку №464 планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану діяльності органу Держекоінспекції і проводиться за наказом органу Держекоінспекції.
Згідно п.п. 3.5. п. 3 Порядку №464 позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи органу Держекоінспекції.
Підпунктом 3.6 п. 3 Порядку №464 передбачено, що позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Держекоінспекції.
Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 п. 3 Порядку №464 під час проведення позапланової перевірки державні інспектори перевіряють питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника.
Підпунктом 4.13 п. 4 Порядку №464 визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.
Згідно п.п. 4.23 п. 4 Порядку №464 на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, вказує, що в порушення вказаної норми позивачем проведена рубка без ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів.
Однак, колегія суддів вважає, що дане твердження відповідача є хибним, оскільки використання лісових ресурсів чітко регламентується Лісовим кодексом України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 року № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природніх ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення".
Статтею 65 Лісового кодексу України визначено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України, у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.
Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.
Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
10.08.1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" №459, якою затверджено Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно заповідного фонду та Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення ( далі - Положення №459).
Згідно п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №761 від 23.05.2007 року, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Пунктом 2 Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення установлено, що ліміти спеціального використання лісових ресурсів встановлюються у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 ст. 70 Лісового кодексу України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Залежно від категорій лісів, природних лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід та інших особливостей застосовуються такі системи рубок головного користування: суцільні, поступові або вибіркові, комбіновані рубки. Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов'язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Відповідно до ст. 71 Лісового кодексу України, визначено, що лімітом заготівлі деревини в порядку рубок головного користування є затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється.
Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення лімітів передбачено лише для порядку проведення рубок головного користування. Натомість, встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок з метою поліпшення якісного складу лісів, в тому числі об'єктів природно-заповідного фонду (з метою збереження фауни ботанічного заказника загальнодержавного значення) даною нормою не передбачено.
Колегія суддів звертає увагу, що як вбачається зі змісту акту перевірки, позивачем було проведено санітарно-вибіркову рубку в кварталі 30 виділ 20.
Також, слід зазначити, що позивачем здійснювались заходи з поліпшення якісного складу лісів.
Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів регулюються Правилами поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №724 (далі - Правила №724).
Згідно пунктів 2, 4, 5, 20 Правил №724 під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні.
Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами.
Особливості проведення рубок формування і оздоровлення лісів залежно від їх цільового призначення, породного складу насаджень, а також лісорослинних умов визначаються в інструкції з проведення рубок формування і оздоровлення лісів, що затверджується Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди.
Згідно п. 47 Правил №724 до інших заходів з формування і оздоровлення лісів належить: догляд за підростом, за підліском, за узліссям, за формою стовбура та крони дерев, прокладення квартальних просік і створення протипожежних розривів.
Таким чином, провівши системний аналіз вищезазначених норм чинного законодавства колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що деревина заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, а є наслідком проведення лісогосподарських заходів, а тому встановлення лімітів на заготівлю такої деревини чинним законодавством не передбачено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав враховувати при вирішенні даної справи висновок науково - правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України в якості доказу, оскільки вказана експертиза не призначалася ухвалою суду, а експерт не попереджався у встановленому законом порядку про відповідальність, як це було передбачено чинною на момент виготовлення такого експертного висновку редакцією КАС України, а тому суд використовує його як документ, який має допоміжний (консультативний) характер.
В той же час, позиція суду апеляційної інстанції стосовно лімітів на заготівлю деревини ґрунтується виключно на нормах Закону.
Між тим, колегія суддів приймає до уваги листи Міністерства екології та природних ресурсів України , Державного агентства лісових ресурсів України, Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, якими позивач також користується у своїй діяльності, щодо проведення лісогосподарських заходів з поліпшення якісного складу лісів на території Берегометського лісництва.
Так, листом Міністерства екології та природних ресурсів України "Щодо встановлення лімітів" від 06.11.2015 року №5/1-9/13678-15 роз'яснено Державному агентству лісових ресурсів України, що заготівля деревини під час проведення санітарних рубок в межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, яка передбачає її подальшу реалізацію, є спеціальним використанням природних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ, яке відповідно до статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" здійснюється в межах ліміту, а також на підставі дозволів. Одночасно, в листі зазначено, що надання офіційних тлумачень нормативних положень законодавчих актів з метою встановлення їх однозначного та правильного розуміння й застосування на всій території Держави та надання офіційних роз'яснень таких положень виходить за межі повноважень Мінприроди, що діє відповідно до свого Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №32.
Відповідно до листа Міністерства екології та природних ресурсів України про розгляд листа Держлісагенства України від 12.08.2015 року №02-01/5936-15, щодо припинення виконання заходів формування і оздоровлення лісів на територіях природно-заповідного фонду роз'яснено, що задані вище лісогосподарські заходи здійснюються за станом насаджень з метою покращення їх якісної оцінки та підвищення продуктивності, і нічого спільного з дотриманням принципів безперервності та невиснажливості використання природних рослинних ресурсів, результатом яких є науково-обґрунтовані нормативи та ліміти, не мають. Установлення нормативів та лімітів під час проведення лісогосподарських заходів Мінприроди не розглядається також через те, що під час проведення рубок крім ліквідної деревини, необхідно вирубати неліквідну деревину, яка не завжди придатна для реалізації: хмиз, хворост, деревина пошкоджена гнилями, сухостій, але яку обов'язково потрібно вирубувати (прибирати) (а.с.140-141).
Як слідує з листа Державного агентства лісових ресурсів України від 12.08.2015 року №02-01/5936-15, у лісових насадженнях різних категорій заповідності відбуваються природні процеси старіння, зміни цінних порід другорядними, пошкодженням шкідниками та хворобами, розладнання внаслідок стихійних явищ і зміни гідрологічного режиму, тощо. Такі деревостани з метою збереження та покращення їх стану вимагають здійснення лісівничих заходів. Зволікання у погодженні здійснення лісівничих заходів призводять до невідновного погіршення стану насаджень, зниження протипожежної безпеки лісів, розповсюдження шкідників та хвороб, порушення вимог законодавства щодо часу проведення санітарно-оздоровчих заходів. Як наслідок, втрачаються можливості для відтворення цінних, стійких деревостанів та якісного догляду за ними. Деревина заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено.
Листом Державного агентства лісових ресурсів України від 29.09.2011 року №02-01/5626-11 "Щодо погодження лімітів на використання природних ресурсів", роз'яснено, що деревина, заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів, і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено. Враховуючи зазначене Держлісагенство вважає, що вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок з поліпшення якісного складу лісів є неправомірними (а.с. 147).
Також, листом Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агенства лісових ресурсів України №36/778 від 02 липня 2013 року роз'яснено, що проведення всіх рубок формування і оздоровлення лісів, не запроектованих лісовпорядкуванням та рубок на території об'єктів природно-заповідного фонду погоджується із управлінням охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області, а також вище зазначене облуправління вважає, що вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок з поліпшення якісного складу лісів є неправомірним.
Листом Державного агентства лісових ресурсів України №02-01/5626-11 від 29.09.2011 року також роз'яснено, що деревина, заготовлена від рубок формування і оздоровлення лісів, не є використанням лісових ресурсів і встановлення лімітів на заготівлю такої деревини законодавством не передбачено.
Відтак, враховуючи вище викладене та оцінюючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що вимоги щодо наявності або встановлення лімітів на заготівлю деревини під час проведення рубок поліпшення якісного складу лісів не є законодавчо обгрунтованими.
Аналізуючи позицію апелянта стосовно того, що ст. 11 Закону України " Про рослинний світ", згідно якої ліміти спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення встановлюються на підставі науково - обґрунтованих нормативів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, суд апеляційної інстанції зважає на наступне.
Законом України " Про природно - заповідний фонд України " не надається визначення терміну спеціальне використання лісових ресурсів" натомість таке міститься у ст. 38 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища" та у ст. 10 Закону України "Про рослинний світ".
Відповідно до ст. 10 Закону України " Про рослинний світ" у якій зазначено перелік спеціального використання природних рослинних ресурсів, не зазначено, що заготівля деревини під час проведення заходів з поліпшення якісного складу лісів є спеціальним використанням природних рослинних ресурсів.
В той же час, відповідачем при прийнятті оскаржуваного припису не було взято до уваги положення ст. 10 вищевказаного Закону України.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції не було враховано, не обґрунтовано та не надано юридичної оцінки змісту постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2017 року по справі 926/2188/16 та не враховано зміст ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.04.2017 року по справі № 813/2757/15, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України по справі К/800/13855/16 та постанові Вищого господарського суду України по справі № 926/2188/16, у них не досліджувалось судами першої та апеляційної інстанції питання " чи відноситься заготовлена деревина під час проведення лісогосподарських заходів (розчищення лісових ділянок вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів, тощо)" до використання лісових ресурсів. Згідно ч.4 ст. 70 Лісового кодексу України, заготівля деревини не пов'язана з використанням лісових ресурсів.
Крім того, слід врахувати, що даними судами розглядались вищезазначені справи по різним предметам спору.
При цьому, варто зазначити, що обов'язковість дотримання певного рішення для суду у справі, яку він розглядає, виникає лише за умови подібності справи тій, яка вирішена раніше. А тому, якщо певний спір не має прийнятої аналогії, не збігаються фактичні обставини справи, суд при вирішенні справи діє з позиції верховенства права та індивідуально вирішує конкретну справу.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача стосовно правомірності пункту 3 Припису №10 від 29.03.2017 року виданого Державною екологічною інспекцією у Чернівецькій області, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв'язку із чим судом першої інстанції прийнято обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджують неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального, то підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 березня 2018 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Граб Л.С. Біла Л.М.