Ухвала від 14.03.2018 по справі 688/3462/17

УХВАЛА

Справа № 688/3462/17

14 березня 2018 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Курко О. П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_2 про відвід судді Ватаманюка Р.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Хмельницькій області на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та відмови, зобов'язання вчинити дії.

06 березня 2018 року ОСОБА_2 подано до суду заяву про відвід судді-доповідачу Ватаманюку Р.В. Подана заява мотивована тим, що 26 лютого 2018 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у даній справі та крім іншого, задоволено клопотання Ліквідаційної комісії Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.12.2017, поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.12.2017 по справі №688/3462/17.

Таким чином, заявник вважає, що такі дії судді-доповідача Ватаманюка Р.В. на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суду з розгляду справи, зацікавленості в результаті даної справи.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року визнано необґрунтованою зазначену вище заяву, зупинено апеляційне провадження у справі до вирішення питання про відвід судді Ватаманюка Р.В.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю - Курка О.П.

За правилами ч.4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Ватаманюка Р.В., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Це положення узгоджується зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою. З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь- якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Разом з тим, аналіз змісту заяви про відвід дає підстави дійти висновку, що така ґрунтується виключно на доводах про те, що суддею-доповідачем неправомірно поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Однак, суд не погоджується з такими доводами, оскільки наведені у заяві про відвід судді обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді-доповідача Ватаманюка Р.В. як такі, що викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності цього судді, оскільки за правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді-доповідача Ватаманюка Р.В. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.

Враховуючи зазначене, а також те, що заявник не навів обґрунтованих підстав для відводу судді Ватаманюка Р.В., суд приходить до висновку, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню.

Керуючись 36, 39, 40, 325 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Ватаманюка Руслана Васильовича в адміністративній справі № 688/3462/17 - відмовити.

Адміністративну справу № 688/3462/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та відмови, зобов'язання вчинити дії передати до відділу забезпечення руху адміністративних справ для передачі її попередньо визначеній колегії суддів, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2018 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Курко О. П.

Попередній документ
72718144
Наступний документ
72718146
Інформація про рішення:
№ рішення: 72718145
№ справи: 688/3462/17
Дата рішення: 14.03.2018
Дата публікації: 15.03.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів