Ухвала від 13.03.2018 по справі 485/372/18

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57300, Миколаївська область, м.Снігурівка, вул.імені генерала ОСОБА_1 , 69

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м. Снігурівка

Справа № 485/372/18

Провадження № 1-кс/485/80/18

Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_2 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 ,

власника майна ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 в м. Снігурівка клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12018150310000147 від 08 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року начальник СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним клопотанням.

У судовому засіданні начальник СВ Снігурівського ВП ГУНП клопотання підтримав.

Власник автомобіля марки FAW, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_5 та його представники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечували проти арешту транспортного засобу, посилаючись на необґрунтованість клопотання, зазначили, що задоволення клопотання в цій частині спричинить незаконне обмеження у праві власності. Щодо накладення арешту на відра та чоловічі чоботи не заперечували.

Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Клопотання про арешт майна заявлено у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до ЄРДР за № 12018150310000147 08 березня 2018 року відповідно до заяви головного інженера ПОСП «Свобода» ОСОБА_9 .

В заяві ОСОБА_9 просив притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які в ніч з 06.03.2018 р. на 07.03.2018 р. та з 07.03.2018 р. на 08.03.2018 р. з приміщення складу розташованого на території бувшої молочно товарної ферми на північній околиці с. Вавилове Снігурівського району Миколаївської області здійснили крадіжку зерна пшениці; вага викрадено та сума збитку встановлюється.

До переліку майна, зазначеного в клопотанні входять: автомобіль марки FAW, д/н НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , три відра та чоловічі черевики, вилучені під час огляду транспортного засобу 08.03.2018 р.

08.03.2018 р. в період часу з 05:15 до 06:30 проведено огляд ділянки місцевості, розташованої на північній околиці с.Вавилове Снігурівського району Миколаївської області, під час якого виявлено чотири сліди від взуття та один відтиск протектору шин на ґрунтовому покритті. В подальшому під час огляду з вказаних слідів підошви взуття та протектору шин виготовлено гіпсові зліпки, які були вилучені до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області.

З письмових пояснень ОСОБА_10 від 08.03.2018 р. вбачається, що він підробляє водієм у приватного підприємця ОСОБА_11 , який займається вантажним перевезенням. Фот ОСОБА_12 належить вантажний автомобіль марки FAW синього кольору, д/н НОМЕР_1 , на якому він здійснює перевезення як по місту Миколаїв так і області. 06.03.2018 в телефонному режимі ОСОБА_13 сказав ОСОБА_14 , що після 21 години необхідно буде виконати заказ та сказав, що дасть його номер телефону замовнику. Цього ж дня близько 23 год. 45 хв. ОСОБА_10 на мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився ОСОБА_15 та сказав, що саме він домовився про перевезення вантажу та на даний час чекає його біля автозаправки на Херсонському шосе в м. Миколаїв. По прибуттю до автозаправки його чекало двоє чоловіків хлопців один з яких представився ОСОБА_15 та сказав, що потрібно їхати в напрямку Снігурівки, а потім він покаже дорогу, також вказав, що необхідно буде перевезти дрова. Після цього ОСОБА_15 показував дорогу і вони приїхали в невідоме для ОСОБА_10 село та на околиці ОСОБА_15 сказав зупинитися, після чого разом з іншим хлопцем вийшли з автомобіля та пішли. Вказаних осіб ОСОБА_10 чекав приблизно 30 хвилин після чого вони повернулись та ОСОБА_15 сказав, що вантаж забрати не виходить і потрібно повертатись до дому. 07.03.2018 близько 16 години ОСОБА_15 зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що необхідно буде поїхати в те саме село після 22 години, також сказав, що оплату він гарантує. Після цього ОСОБА_10 знову приїхав на Херсонське шосе в м. Миколаїв та забрав звідти ОСОБА_15 , його товариша, який був з ним 06.03.2018 та чоловіка на ім'я ОСОБА_16 , віком приблизно до 40 років. Приїхавши на околицю того самого села ОСОБА_15 разом з товаришем знову пішли в невідомому напрямку та сказали чекати їх, а ОСОБА_16 в цей час стояв біля автомобіля. Приблизно через 20 хвилин вони повернулись і ОСОБА_15 сказав, що вантаж знову забрати не виходить, і потрібно їхати додому, при цьому ОСОБА_15 попрохав ОСОБА_10 світло фар не вмикати, що він і зробив. На шляху їх зупинили працівники поліції.

08.03.2018 р. до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_10 , який добровільно видав для огляду та вилучення автомобіль марки FAW, д/н НОМЕР_1 , який тимчасово знаходиться у його користуванні.

08.03.2018 р. з 15:05 до 15:20. проведено огляд вказаного транспортного засобу. Під час якого у кузові автомобіля під переднім бортом виявлено залишки зерна пшениці в невеликій кількості, які були вилучені до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області. В кабіні автомобіля за спиною пасажирських сидінь виявлено два пластмасових та одне металеве відро на дні якого виявлено залишки зерна пшениці. Окрім цього за спиною в сумці з одягом виявлено два черевики на підошві яких маються залишки зерна пшениці. Вказані черевики були упаковані до спеціального пакету №4459377 та вилучено до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області. Після закінчення огляду автомобіль марки FAW, д/н НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , залишки зерна пшениці, три відра та чоловічі черевики вилучено до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області.

08 березня 2018 року виявлене та вилучене під час огляду майно постановою слідчого було визнано речовим доказом у справі.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 27.07.2013 р. зареєстровано право власності на вантажний бортовий автомобіль марки FAW, д/н НОМЕР_1 , за ОСОБА_5 .

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 328683 30.06.1998 р. проведено реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 .

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України (в редакції від 27.02.2016 р.) арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя зобов'язаний враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Накладенням арешту на майно, яке належать вказаному суб'єкту підприємницької діяльності, не буде дотримано вимог щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності, що може мати наслідком заподіяння майнових та репутаційних збитків.

На думку слідчого судді, щодо накладення арешту на транспортний засіб не доведено органом досудового слідства й існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, не містять матеріали провадження й будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи власника транспортного засобу, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Слідчий суддя вважає, що існує можливість без накладення арешту на транспортний засіб, провести всі слідчі дії під час досудового слідства та судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Щодо накладення арешту на три відра та чоловічі чоботи, вилучені під час огляду транспортного засобу, то слідчий довів необхідність арешту вказаного майна для виконання завдань досудового розслідування для надання у якості речового доказу, та наявність ризиків щодо втрати, передачі та відчуження майна через незабезпечення його схоронності.

Під час вирішення клопотання про арешт майна, враховано правову підставу для арешту майна, його відповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, який може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні за наявності ризиків, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника, про який йдеться у клопотанні слідчого. Арешт трьох відер та чоловічих чобіт, вилучених під час огляду транспортного засобу, є розумним та співмірним обмеженням права власності на майно та потреб кримінального провадження.

Негативних наслідків арешту трьох відер та чоловічих чобіт для власника не встановлено.

Керуючись ст.ст.132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

- клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №12018150310000147 від 08 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити частково;

- накласти арешт на тимчасово вилучене майно: три відра (два пластмасових, одне металеве) та чоловічі черевики, які вилучено 08.03.2018 р. під час огляду транспортного засобу - автомобіля марки FAW, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- в решті задоволення клопотання відмовити.

Виконання ухвали покласти на заступника начальника ВП - начальника СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів з дня проголошення.

Арешт майна може бути скасовано в порядку ст.174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_2

Попередній документ
72718084
Наступний документ
72718086
Інформація про рішення:
№ рішення: 72718085
№ справи: 485/372/18
Дата рішення: 13.03.2018
Дата публікації: 31.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження