ф
12 березня 2018 року
Київ
справа №826/11342/17
адміністративне провадження №К/9901/32455/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна»
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року
за позовом приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Патент», товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза»
до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
про визнання протиправним та скасування рішення,
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 24 жовтня 2017 року на підставі статей 99, 100 КАС України (у редпкції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) адміністративний позов залишив без розгляду, оскільки його подано після закінчення строків, встановлених законом, а причини пропуску визнані судом неповажними.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна» не погодилось з цими рішеннями і звернулось із касаційною скаргою.
У касаційна скарга мотивована тим, що суд неправомірно залишив позов без розгляду та визнав причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду неповажними.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон № 2147-VІІІ.
Згідно з підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень КАС України в редакції цього Закону заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та тексту рішень судів попередніх інстанції, позивачі є діючими підприємствами на території м. Ужгород Закарпатської області та, як зазначено представником позивачів, сплачують земельний податок згідно технічної документації з нормативно грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгород, затвердженого висновком Державного агентства земельних ресурсів України від 05 червня 2016 року №698-14, що є предметом оскарження в даному позові.
Зазначене дає підстави вважати, що позивачі мали можливість та повинні бути обізнаними про прийняті рішення Ужгородською міською радою, які стосуються землевпорядної документації.
Судами встановлено, що позивачі з 2014 року не звертались до суду за захистом, на думки позивачів, своїх порушених прав. До суду представник позивачів звернувся з адміністративним позовом лише 07 вересня 2017 року, згідно штемпеля на титульному листі позову, що дає змогу прийти до висновку, що позивачами порушено строк звернення до суду.
Ухвалюючи оскаржене рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суди виходили з відомостей про те, що оскільки оскаржуваний висновок прийнятий відповідачем ще у червні 2014 рік, а позивачі є платниками земельного податку, який обраховується з урахуванням оскаржуваного рішення Держгеокадастру України, останні могли дізнатися про порушення своїх прав ще у 2014 році, проте більше 3 (трьох) років не звертались до суду за захистом свої прав та не цікавились існуванням оскаржуваного висновку.
Враховуючи наведені обставини, позивачі могли та повинні були дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з 2014 року, які унеможливлювали і не залежали від волі позивачів своєчасно звернутися за судовим захистом, у позовній заяві не наведено.
Оскаржені рішення є слушними, обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на законі. Правильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвал судів першої й апеляційної інстанцій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року за позовом приватного акціонерного товариства «Ужгородський завод «Електродвигун», товариства з обмеженою відповідальністю «ФЦА Україна», товариства з додатковою відповідальністю «Патент», товариства з додатковою відповідальністю «Ужгородський механічний завод», товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», товариства з додатковою відповідальністю «Управління виробничо-технологічної комплектації», відкритого акціонерного товариства «Закарпатська автобаза» до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
М.І. Гриців
Н.В. Коваленко