Провадження: № 1-кп/484/123/18
Справа: № 484/220/17
Кримінальне провадження № 12016150200003256
14.03.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області в м. Первомайську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:
22.03.2017 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
04.12.2016 року ОСОБА_3 намагався попутнім транспортом дістатися з м. Первомайська Миколаївської області до м. Снігурівка Миколаївської області. Того ж дня у вечірній час, перебуваючи в с.Мигія Первомайського району Миколаївської області, ОСОБА_3 вирішив десь заночувати. Проходячи по вул. Перемоги даного населеного пункту, ОСОБА_3 вирішив зайти до будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_6 , щоб переночувати. Підійшовши до будинку, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що будинок йому не належить, не маючи ключів та без добровільної згоди власника житла, діючи умисно, відкрив вікно, через яке потрапив до будинку і ліг спати. Тим самим ОСОБА_3 незаконно проник до житла ОСОБА_6 .
Крім того, наступного дня, а саме 05.12.2016р., близько 09.00год. ранку, ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку за адресою АДРЕСА_2 , в який напередодні ввечері незаконно проник, вирішив вчинити крадіжку і незаконно заволодіти чужим майном. Виконуючи задумане, переслідуючи корисливий мотив, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоди його злочинним діям, ОСОБА_3 намагався таємно викрасти майно ОСОБА_6 , а саме:
- Бувший у використанні паяльник, вартість якого становить 35грн.;
- Бувший у використанні DVD програвач марки «LG» вартістю 200грн.;
- Бувше у використанні телескопічне вудилище з котушкою вартістю 35грн., а всього на загальну суму 270грн.
Речі, які хотів викрасти, ОСОБА_3 перекинув через вікно та сам намагався вилізти. Але, з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_3 не виконав всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був зупинений власником домоволодіння.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю, у скоєному розкаявся, та пояснив, що дійсно він 04.12.2016 року у вечірній час, за викладених вище обставин потрапив до будинку потерпілого для того щоб переночувати, а наступного дня вранці вирішив вчинити крадіжку майна потерпілого, проте був зупинений власником будинку.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що точної дати не пам'ятає, але погоджується з тим, що 04.12.2016 року обвинувачений без його відома проник до будинку АДРЕСА_2 , який йому наледить, проник через вікно в зазначений житловий будинок та намагався викрасти бувший у використанні паяльник, бувший у використанні DVD програвач марки «LG», бувше у використанні телескопічне вудилище з котушкою. Щодо міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1 ст. 162 та ч. 3 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України, його вина підтверджується також показами потерпілого ОСОБА_6 показами свідка ОСОБА_7 , котра в судовому засіданні надала аналогічні покази з наданими потерпілим ОСОБА_6 .
Крім того, вина обвинуваченого підтвердується слідуючими письмовити доказами, зібраними на досудовому слідстві та наданими стороною обвинувачення, а саме:
- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінального правопорушення від 05.12.2016 року;
- протоколом огляду місця події від 05.12.2016 року по АДРЕСА_2 та фототаблицями до нього;
-висновком експерта № 09/3-302 від 11.01.2017 року, відповідно до якого середньо-ринкова вартість досліджуваного DVD програвач марки «LG» за цінами вторинного ринку станом на 05.12.2016 року, могла становити - 200 грн.; середньо-ринкова вартість досліджуваного паяльника за цінами вторинного ринку станом на 05.12.2016 року могла становити 35 грн.; середньо-ринкова вартість досліджуваної вудочки за цінами вторинного ринку станом на 05.12.2016 року могла становити 35 грн.;
- розпискою потерпілого ОСОБА_6 , згідно якої останній отримав від працівників поліції паяльник, вудочку та DVD програвач.
Таким чином, суд дослідив, оцінив та проаналізував отримані, досліджені і перевірені в судовому засіданні докази в рамках даного судового провадження, та прийшов до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень є доведеною поза розумним сумнівом. На думку суду по справі зібрано достатня кількість допустимих та належних доказів на підтвердження вини обвинуваченого.
Дії підсудного вірно кваліфіковані за епізодом проникнення до будинку, як злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла, та за епізодом замаху на крадіжку, як злочин передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_3 є раніше судимою особою, не працює, не має на утриманні будь яких осіб, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №8 від 13.01.2017 року ОСОБА_3 страждає в даний час і страждав раніше в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння психічним розладом - диссоціальним розладом особистості, стан компенсації, міг розуміти свої дії та керувати ними як на час вчинення злочинів, так і на час проведення експертизи. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання саме в межах санкцій статей ч.1 ст. 162 та ч.3 ст. 15 , ч.1 ст. 185 КК України.
Суд також враховує, що вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22.03.2017 року ОСОБА_3 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки за злочини, вчинені раніше від інкримінованих у цьому розгляді. Вирок набрав законної сили 24.04.2017 року. Вироком також зараховано період перебування під вартою ОСОБА_3 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з 09.12.2016 року по 22.03.2017 року (включно) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі та відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22.03.2017 року.
Оскільки до цього часу обвинувачений перебуває у місцях попереднього ув'язнення, то у строк відбуття покарання слід зарахувати період з 09.12.2016 року по 20.06.2017 року (включно) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції, яка діяла на той час.
Слід також стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати з проведення судово товарознавчої експертизи та повернути потерпілому речові докази по справі.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22.03.2017 року та остаточно призначити до відбуття 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 09 грудня 2016 року.
Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання період з 09.12.2016 року по 20.06.2017 року (включно) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції, яка діяла на той час.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат з вартості проведеної по справі товарознавчої експертизи 1760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 80 коп.
Речові докази - бувші у використанні паяльник, DVD програвач марки «LG» та телескопічне вудилище з котушкою - повернути потерпілому.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії.
Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.