13 березня 2018 року
Київ
справа №340/406/17
адміністративне провадження №К/9901/710/18
Суддя Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді Гриців М.І. під час розгляду клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ) про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ПФУ, ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
суд першої інстанції за наслідками розгляду позову постановив рішення про часткове задоволення заявлених у ньому вимог. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та прийняв нове - про часткове задоволення позову.
ГУ ПФУ не погодилося з цими рішеннями і 04 грудня 2017 року звернулося із касаційною скаргою про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового - про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються. Скаржник посилається на те, що, на його думку, очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних рішень та, у разі їх скасування, поворот їх виконання стане неможливим.
Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ та встановив учасникам справи десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для надання заперечень на клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень.
У межах встановленого строку учасники справи свої заперечення не надіслали.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
З приводу заявленого в клопотанні прохання насамперед слід послатися на положення статті 1291 Конституції України про обов'язковість судового рішення до виконання, про обов'язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За частиною першою статті 375 КАС суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У вимірі цих положень зупинення виконання судового рішення не є неможливим, але має застосуватися на підставі закону як виняток і за наявності вагомих для цього причин.
Зазначені в клопотанні причини для зупинення виконання судового рішення стосуються предмету спору, законності та обґрунтованості рішень судів, якими розв'язаний спір між сторонами, і які ще належить перевірити за правилами касаційного провадження. Прохання фактично спрямовано на те, щоб на законних підставах не виконувати обов'язкове до виконання судове рішення, що є неприпустимим. За змістом клопотання не містить підстав, достатніх, необхідних і переконливих для його задоволення.
З огляду не викладене, керуючись підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень, статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Гриців