Справа: № 22-а-35204/08 Головуючий у 1-й інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
Іменем України
"16" грудня 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Костюк Л.О. та Шведа Е.Ю.,
при секретарі - Лосік Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області про визнання незаконними дій та стягнення підвищення до пенсії, -
У березні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області щодо невиплати йому пенсії з підвищенням на 30 % від мінімальної пенсії за віком та стягнути з відповідача різницю недоплаченої суми пенсії як дитині війни у розмірі 2639 грн. 31 коп.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково - визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу підвищення до пенсії як дитині війни та стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області на користь позивача заборгованість по виплаті надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 742 грн. 65 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області, не погоджуючись із ухваленою постановою, звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на законодавчому рівні не врегульовано порядок виплати підвищення до пенсії дітям війни, не визначено джерела фінансування та порядок обчислення розміру такого підвищення, що позбавляє Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області фактично реалізувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на практиці.
Представник апелянта, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив.
ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Письмових заперечень проти апеляційної скарги до суду не направив та на пропозицію судді-доповідача, викладену в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, нових доказів в обґрунтування своїх вимог не надав.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року - без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 відновлено з 09 липня 2007 року дію ст. 6 Законом України Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Всупереч цьому відповідач не виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що такі дії Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області є неправомірними.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Дана обставина також підтверджується посвідченням НОМЕР_1, копія якого міститься в матеріалах справи.
Положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що діти війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як було встановлено судом першої інстанції у 2007 році пенсія позивачу була нарахована та виплачена без урахування підвищення, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Також судом встановлено, що п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано таким, що не відповідає Конституції України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певних правовідносин застосовується той закон або нормативно-правовий акт, який діяв на час існування цих правовідносин.
Відтак відповідач, до компетенції якого у відповідності до пп. 7 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02), віднесено призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, з 09 липня 2007 року був зобов'язаний проводити виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням підвищення, передбаченого ст. 6 Закону України «Про державний бюджет».
За таких обставин вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача та стягнення суми недоплаченої пенсії - підлягає задоволенню.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, просив стягнути суму невиплаченого підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивач має право на виплату вказаного підвищення починаючи з 09 липня 2007 року та стягнув суму заборгованості із зазначеного часу.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області було позбавлене фактичної можливості провести перерахунок пенсії з урахуванням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у зв'язку з відсутність нормативно-правового регулювання механізму здійснення таких виплат колегією суддів не береться до уваги з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, як на підставу ухилення від виконання взятих державою на себе зобов'язань.
Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, ст. 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії як дитині війни розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визначаючи орган, за рахунок коштів якого слід виплачувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» колегія суддів керується наступним.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично вказана щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України.
У відповідності до пп. 7 п. 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2 (z0441-02) здійснення перерахунку пенсії входить до компетенції відповідного управління Пенсійного фонду України, на обліку якого перебуває пенсіонер. Тому при вирішенні справи судом першої інстанції правильно обрано спосіб захисту порушених прав позивача та стягнуто невиплачену частину підвищення до пенсії з Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира Житомирської області - залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Л.О. Костюк
Е.Ю. Швед
Ухвала складена в повному обсязі 17 грудня 2009 року.