Справа: № 22-а-27294/08 Головуючий у 1-й інстанції: Татарський В.О.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"08" грудня 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Собків Я.М., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Шевчук О.М,,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, як учасникам бойових дій,
У вересні 2006 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, як учасникам бойових дій. Свої вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вони є учасниками бойових дій, розмір пенсії яку позивачі отримують не відповідає вимогам вказаного Закону.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 жовтня 2006 року вимоги позивачів задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому зазначена постанова підлягає скасуванню із постановленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивачів.
Постановляючи рішення про часткове задоволення вимог позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачам, як учасникам бойових дій була неправомірно нарахована в розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, а саме в розмірі 19,91 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 29 лютого 2000 року (а.с. 5), позивач ОСОБА_3 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 18 грудня 1996 року (а.с. 10), позивач ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 23 липня 1996 року (а.с. 15) ,позивач ОСОБА_5 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 28 липня 2003 року(а.с. 24).
Призначення та виплата надбавки до пенсії учасникам бойових дій здійснюється відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» пенсії учасникам бойових дій, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підвищуються на 150% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (станом на 14.06.2006 року) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна матеріальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
До 1 жовтня 2003 року підвищення розраховувалось з розміру 16,62 грн. визначеного постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19 березня 1996 року та № 831 від 26 липня 1996 року, а з 1 жовтня 2003 року з розміру 19,91 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2003 року дію якої постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» поширено на осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особами, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій (а пенсії є такими) визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» відповідно до статті 17 якого мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюються законами.
Пунктом 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Задовольняючи вимоги позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції вірно виходив з того, що вимоги позивачів є обґрунтованими відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - залишити без задоволення.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 жовтня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 14.12.2009 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Собків Я.М.
Бєлова Л.В.