Іменем України
28.12.09Справа №2а-2232/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді Майсак О.І.,
при секретарі: Слонімець Т.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Чернової Ю.М. (дов. № 4276/09-07 від 10.06.2009 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та нечинними правових актів індивідуальної дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та нечинними правових актів індивідуальної дії. Вказує, що йому відповідно до актів № 158 та № 159 від 08.10.2009 року УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя були нараховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2006 рік у сумі 462,69 грн. та за 2007 рік у сумі 454,84 грн. Просить визнати вищезазначені акти протиправними та нечинними.
Ухвалою від 28 жовтня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі та призначено справу до попереднього судового розгляду на 04.11.2009 р.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2009 року вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинено дію актів Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя № 158 та № 159 від 08.10.2009 року про нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2006 рік у сумі 462,69 грн., а також за 2007 рік у сумі 454,84 грн., до розгляду справи по суті.
Ухвалою від 04 листопада 2009 року закінчено підготовче провадження по адміністративній справі та справа призначена до судового розгляду.
В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зміну позовних вимог, остаточно просить:
- визнати незаконною Реєстраційною дією та незаконною формуліровкою вважати позивача «підприємцем» - реєстрацію в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, як, начебто, фізичної особи - суб'єкту підприємницької діяльності;
- визнати протиправним та нечинним (недійсним) правовий акт індивідуальної дії - акт нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2006 рік у сумі 462,69 грн.;
- визнати протиправним та нечинним (недійсним) правовий акт індивідуальної дії - акт нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2007 рік у сумі 454,84 грн.;
- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополі на користь ОСОБА_1 не повернуту своєчасно надмірно сплачену (переплачену) суму страхових внесків до солідарної системи на стан 31 грудня 2007 року в сумі 1 971,68 грн.
У судовому засіданні 28 грудня 2009 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити. Вказує, що йому відповідно до актів № 158 та № 159 від 08.10.2009 року УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя були нараховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2006 рік у сумі 462,69 грн. та за 2007 рік у сумі 454,84 грн. Вважає вищезазначені акти протиправними, а нараховані суми незаконними.
Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що п. 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Вказує, що позивач надав до Управління Пенсійного фонду розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за формою згідно з додатка 33 Інструкції №21-1, за 2006 рік на суму 801,36 грн., за 2007 рік на суму 1 244,80 грн. Отже, доплата за 2006 рік та 2007 рік до мінімального розміру страхових внесків складає: 917,53 грн.
Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне. ОСОБА_1 являється адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 30.08.2004 (арк. с. 14) та зареєстрований як платник страхових внесків, який займається адвокатською діяльністю в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя 13.12.2004 р. (арк. с. 15).
Головним спеціалістом відділу обліку надходження платежів Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, при проведенні аналізу нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі п.5.3.2 розділу 5 Інструкції № 21-1 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р за № 64/8663 (Далі- Інструкція) складено Акти за №№ 158,159 від 08.10.2009 року.
Актом нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2006 рік № 158 від 08.10.2009 р. ОСОБА_1 визначено суму в розмірі 462,69 грн. (арк. с. 10). Актом нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають доплаті за 2007 рік № 159 від 08.10.2009 р. ОСОБА_1, визначено суму в розмірі 454,84 грн. (арк. с. 11).
Статтею 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, визначається коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до Закону № 1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Стаття 63 цього Закон визначає, що територіальними органами виконавчої дирекції Пенсійного фонду є головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Територіальні органи створюються і діють на підставі Положення про територіальні органи Пенсійного фонду, затвердженого правлінням Пенсійного фонду.
Законом № 1058 також визначено, що страхові внески це - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; а страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пункт 3 статті 20 Закону № 1058 встановлює, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Постанова правління Пенсійного фонду України, від 19.12.2003, № 21-2 "Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 р. за N 81/8680 (далі- Постанова № 21-2), визначає процедуру подання та розгляду органами Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд) скарг страхувальників при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - вимога про сплату недоїмки), оскарженні рішень про нарахування пені та накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон); скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 10 статті 106 Закону, та організацій, які здійснюють виплату і доставку пенсій, на рішення про накладення штрафів, передбачених частиною 11 статті 106 Закону. Пункт 3.4. Постанови № 21-2, встановлює, що акт перевірки, який є предметом позову по даній справі, відноситься до документів, на підставі яких визначено суму страхових внесків, що належить до сплати, або застосовано штраф, нараховано пеню.
Згідно зі статтею 105 Закону № 1058, застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку. Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку.
Оскарження дій страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється в разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов'язки, які не передбачені цим Законом. Відповідно до статті 106 пункту 3 та 14, вимога про сплату недоїмки, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, є виконавчими документами.
З урахуванням викладеного судом робиться висновок, що акти щодо нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №№ 158,159, які складено відповідачем не є виконавчим документом, порядок оскарження яких передбачено діючим пенсійним законодавством. Зокрема вони не є правовими актами індивідуальної дії, на підставі викладених норм пенсійного законодавства, тому позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконною реєстраційною дією та незаконною формуліровкою вважати позивача «підприємцем» - реєстрацію в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя, як, начебто, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, суд зазначає наступне. В судовому засіданні встановлено, що позивача зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду Ленінського району міста Севастополя як платника страхових внесків, який займається адвокатською діяльністю 13.12.2004 р. (арк. с. 15) за реєстраційним номером 11/26-11-11536. Відомостей щодо реєстрації його як фізичної особи підприємця у судовому засіданні не встановлено. Тому у суду не має підстав для задоволення позовних вимог в цей частині також.
Пункт 1.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002, № 2-4 "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів" (Далі- Постанова № 2-4) установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів (надалі - платежі), які справляються з платників згідно з Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сум штрафних санкцій та пені, що застосовуються до підприємств, установ, організацій та громадян відповідно до чинного законодавства. Згідно з пунктом 1.2. Постанови № 2-4, облік надходження платежів ведеться спеціалістами відділу (підвідділу) надходження доходів районних (міських) відділів (управлінь) відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством щодо справляння платежів до Пенсійного фонду України. Відповідальні працівники, що ведуть облік надходження платежів, визначаються наказом начальника районного (міського) відділу (управління).
Відповідно до пункту 3.1. цієї постанови, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до Пенсійного фонду України на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ й організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податків, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Пункт 7 Постанови № 2-4, встановлює наступне, порядок повернення платнику сум переплати визначається чинним законодавством. Облік сум переплати за платежами, які на певну дату надійшли понад зобов'язання, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, здійснюється органом Пенсійного фонду України в особових рахунках платників у графі "Переплата". Повернення платнику зайво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного фонду України або зарахування переплат у рахунок сплати інших платежів в особових рахунках платників проводиться органом Пенсійного фонду України на підставі заяви платника. Надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні нарахування або зменшення та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення зараховуються до бюджету відповідного органу Пенсійного фонду України. Зарахування здійснюється на підставі висновку, складеного органом Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 3.
Позовні вимоги щодо стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Севастополі на користь ОСОБА_1 не повернутої своєчасно надмірно сплаченої (переплачену) суму страхових внесків до солідарної системи на стан 31 грудня 2007 року в сумі 1 971,68 грн. було заявлено позивачем без урахування вище викладених норм Закону. У судовому засіданні не встановлено порушення відповідачем існуючого порядку повернення надмірно сплачених страхових внесків, тому позовні вимоги в цієї частини також не підлягають задоволенню.
Постанову складено у повному обсязі 30 грудня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис О.І. Майсак