Іменем України
21.12.09Справа №2а-2193/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
Судді Майсак О.І.,
при секретарі: Слонімець Т.І,
за участю: позивача ОСОБА_1 (НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВСУ в м. Севастополі); представника відповідача Корольової Г.П. (довіреність № 457 від 13.04.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4408 про стягнення грошової компенсації за речове майно,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного судуміста Севастополя з позовною заявою до Військової частини А 4408 про стягнення грошової компенсації за речове майно. Вказує, що був звільнений на підставі наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України від 04.08.2009 року № 459, згідно п. 63 підпункту «б»Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) ЗС України, за станом здоров'я. Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці за рахунок держави забезпечуються речовим майном або по їх бажанню грошовою компенсацією замість нього. Згідно вимог п. 27 «Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням може отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію. До теперішнього часу позивач грошової компенсації не отримав.
Просить стягнути з Військової частини А 4408 на користь позивача грошову компенсацію у розмірі 7769,38 грн.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2009 року адміністративний позов залишено без руху з надання строку для усунення недоліків до 6 листопада 2009 року. На вимогу ухвали суду від 21 жовтня 2009 року недоліки позивачем були усуненні 28 жовтня 2009 року.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2009 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 16 грудня 2009 року позивач підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими та просить позов задовольнити. Вказує, що він проходив дійсну військову службу у військовій частині А 4424. 04.08.2009 р. наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України № 459 ОСОБА_1 був звільнений за станом здоров'я. Наказом командира військової частини А 4424 від 05.09.2009 № 121 був виключений зі списків особового складу частини. Згідно інформації з військової частини А 4498 заборгованість перед позивачем за речове майно складає 7 769,38 грн., дану компенсацію позивач не отримав.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення та просив в позові відмовити, мотивуючи тим, що відповідно п.2 Закону України «Про деякі заходи по економії бюджетних коштів» від 17 лютого 200 року № 1459- Ш призупинено дію ч. 2 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість речового майна.
Згідно пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності тощо. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган на підстав пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено наступне. ОСОБА_1 капітан 2 рангу запасу проходив дійсну військову службу у військовій частині А 4424.
04.08.2009 року наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 459 позивач був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу (арк. с. 6).
05.09.2009 р. наказом командира військової частини А 4424 № 121 від 05.09.2009 р. ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення та з котлового забезпечення з мб «Корець» і направлено для зарахування на військовий облік до Севастопольського ОМВК АР Крим. (арк. с. 7).
При звільнені відповідачем не було проведено з позивачем остаточного розрахунку за період його служби, а саме - не видано компенсацію за речове майно, яке підлягало видачі позивачу на протязі військової служби у військовій частині А 4424.
Сума компенсації, згідно з довідкою, наданою військовою частиною А 4424, № 94 від 07.12.2009 складає 6051,48 грн. (арк. с. 30), довідкою № 93 від 07.12.2009 року сума компенсації за не отримане речове майно складає 1717, 90 грн. (а.с.31), всього на суму 7 769,38 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 3 коп.). Відповідно до відомостей, наданих військовою частиною А 4424, військова частини А 4424 не має речової служби і знаходиться на забезпеченні у військової частині А 4408. кошти та кошторисні призначення за даними видами майна надаються військовій частині А 4408 (а.с.36).
Згідно зі статтею 19 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991 неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України, Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ” №2011-ХІІ від 20.12.1991 продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ” №2011-ХІІ від 20.12.1991 в редакції, що діяла до 01.01.2007, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З 11.03.2000 Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 № 1459-ІІІ призупинена дія частини другої статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991 в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (пункт 2).
Законом України „Про внесення зміни до пункту 2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” до пункту 2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” після слів „замість речового майна” доповнений словами „(за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належить військо службовців)”.
Частина перша статті 9 закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-ХІІ від 20.12.1991, гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, тому призупинення дії частини другої цієї статті не скасовує гарантій по забезпеченню військовослужбовців, встановлених цим Законом.
Відповідно до статей 1-2, 2, 4 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991 нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують прав і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевказане, безпідставно порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання речового забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого відповідач має перед ним заборгованість по виплаті грошової компенсації за речове забезпечення у сумі 7 769,38 грн.
Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України», військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема продовольчого та речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А 4408 (99035, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1 а, код ЄДРПОУ 24291501, МФО 824509 рр 35229004000097 ГУДКУ у м. Севастополі ) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) грошову компенсацію за неодержане речове майно в сумі 7 769,38 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 3 коп.).
3. Стягнути з Військової частини А 4408 (99035, м. Севастополь, вул. Дибенко, 1а, код ЄДРПОУ 24291501, МФО 824509 рр 35229004000097 ГУДКУ у м. Севастополі МФО 824509 рр 35229004000097 ГУДКУ у м. Севастополі) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) та 78,00 грн. (сімдесят вісім грн. 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис О.І. Майсак