Ухвала від 13.03.2018 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" березня 2018 р. Справа № 926/767-б/15

м.Чернівці

Суддя господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши заяву про визнання недійсними результатів аукціону у справі

за заявою публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 МКБ”, м. Київ

до приватної фірми “Інтервал”, м. Чернівці про банкрутство представники: від кредиторів - ОСОБА_2, довіреність від 01.02.2018р. від банкрута - ОСОБА_3, представник ліквідатора, довіреність від 09.01.2018р. засновник банкрута - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство приватної фірми “Інтервал”.

Постановою (суддя Бутирський А.А.) від 31.08.2016р. приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_5

31.08.2017р. гр. ОСОБА_4 подав заяву, в якій просить визнати результати аукціону від 14.08.2017р., оформлені протоколом про проведення аукціону щодо реалізації лоту № 2, нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Пушкіна, 4, недійсними.

Заява обґрунтована проведенням аукціону з порушенням вимог ч.3 ст.58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме вказано на відсутність на об'єкті нерухомого майна оголошення про його продаж.

20.09.2017р. через канцелярію суду надійшов відзив ліквідатора ОСОБА_5, в якому зазначено, що на офіційному сайті ВГСУ та Міністерства юстиції України 13.07.2017р. опубліковано оголошення про проведення аукціону, який призначено на 14.08.2017р., в тому числі по лоту №2. Зазначене оголошення містить у собі фотографічні зображення житлового будинку площею 372,20 кв.м., який знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Пушкіна Олександра, буд.4. Разом з тим, посилання заявника на акт обстеження спірного нерухомого майна від 14.08.2017р. не може свідчити про відсутність відповідного оголошення на нерухомому майні, оскільки акт є неналежним доказом.

06.10.2017р. до суду подана заява гр.ОСОБА_4 про зміну предмета заяви щодо визнання недійсними результатів аукціону від 21.08.2017р., в якій він просить:

визнати недійсними результати повторного аукціону з продажу майна приватної фірми “Інтервал” від 14.08.2017 р., оформлені відповідним протоколом про проведення аукціону щодо реалізації:

- лоту № 1, нерухоме майно: нежитлове приміщення, в житловому будинку літ. А загальною площею 78,00 кв.м., яке розташовано за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Яремчука, буд. 4, реалізовано за ціною 329490,00 грн. без ПДВ;

- лоту № 2, нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м., який розташований за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Пушкіна (Калініна), буд. 4, реалізовано за ціною 1724495,02 грн. без ПДВ;

- лоту № 3, нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку, загальною площею 104,00 кв.м., як виділену в натурі частку житлового будинку літ. “А”, яке розташовано за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Шіллера, буд. 5, реалізовано за ціною 602167,20 грн. без ПДВ.

Згідно ухвали від 18.10.2017р. справа слухається в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.12.2017р. заяву судді Бутирського А.А. про самовідвід у справі №926/767-б/15 задоволено. Справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2017р. справу №926/767-б/15 передано до провадження судді Дутки В.В.

Розгляд заяви неодноразово відкладався, ухвалою від 05.02.2018р. розгляд заяви відкладено на 22.02.2018р. з використанням системи відеоконференцзв'язку.

У судовому засіданні 22.02.2018р. ОСОБА_4 просив задовольнити заяву про визнання результатів аукціону недійсними, ліквідатор ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні заяви.

Суд заслухавши учасників справи, перейшов до дослідження доказів по справі, проте з технічних причин відведений час для проведення судового засідання 22.02.2018р. в режимі відеоконференції сплинув, у зв'язку з чим суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду заяви на 28.02.2018р.

Ухвалою від 28.02.2018р. розгляд заяви відкладено на 13.03.2018р. з урахуванням клопотання ОСОБА_4 про відкладення розгляду заяви та неявки в засідання інших учасників справи.

13.03.2018р. через канцелярію суду надійшло клопотання власника ПФ «Інтервал» про відкладення розгляду заяви на іншу дату, та наступне засідання провести у звичайному режимі в приміщенні господарського суду Чернівецької області з обов'язковою явкою всіх сторін. Клопотання мотивоване неможливістю повною мірою сприймати ОСОБА_4 інформацію в режимі відеоконференції, що може призвести до порушення процесуальних прав та порушення основоположних засад здійснення господарського судочинства з урахуванням встановлення клінічного діагнозу: двобічна хронічна комбінована приглуховатість та ІХС (повторний інфаркт).

У судовому засіданні 13.03.2018р. власник банкрута ОСОБА_4 просив задовольнити вищезгадане клопотання про відкладення розгляду заяви у звичайному режимі.

Розглянувши заяву ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в звичайному режимі, суд вирішив відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених учасників процесу, які не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Так, ухвалою від 18.10.2017р. задоволено клопотання ліквідатора ОСОБА_5 від 17.10.2017р. про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Отже, право учасника справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції гарантоване законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 неодноразово приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, починаючи з жовтня 2017р. Відтак, клопотання про відкладення розгляду заяви в звичайному режимі, подане ОСОБА_4 13.03.2018р. перед початком судового засідання, суд розцінює як зловживання процесуальними правами учасником справи направлене на затягування розгляду заяви. До того ж, розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними перебуває на стадії дослідження доказів, а ОСОБА_4 пояснив суду, що сприймає інформацію, яка викладається у судовому засіданні суддею Дутка В.В.

За наведених обставин, суд відмовив у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.

Після чого ОСОБА_4 подав заяву про відвід судді Дутки В.В. з підстав відмови суддею у задоволенні вказаних вище усних і письмових заяв, що викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, а отже є підставою для відводу складу суду від розгляду справи.

Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) у випадках, визначених статтями 35, 36 ГПК України.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, незгода заявника з судовими рішеннями про відмову у задоволенні клопотань і заяв не може слугувати підставою для відводу.

З матеріалів справи вбачається, що власник банкрута ОСОБА_4 неодноразово подавав заяви про відвід судді Дутки В.В. з підстав незгоди з раніше прийнятими судовими рішеннями в цій справі в задоволенні яких судом відмовлено.

Згідно ч.3 ст.43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За наведених обставин, заява ОСОБА_4 від 13.03.2018р. про відвід судді Дутки В.В. розцінюється судом як зловживання учасником справи процесуальними правами та залишається без розгляду.

Власником банкрута ОСОБА_4 подане клопотання від 13.03.2018р. про відкладення судового засідання, оскільки йому потрібна правова допомога для розгляду справи в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 погано чує.

Розглянувши вищенаведене клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що клопотання ОСОБА_4 спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (Рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994р.

Розглянувши заяву про визнання аукціону недійсним, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» результати аукціону, проведеного з порушенням вимог Закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Статтею 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Згідно із ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.

Частиною п'ятою названої статті визначено, що організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.

Кредитори (комітет кредиторів) боржника та арбітражний керуючий вправі оскаржувати результати проведення аукціону, оскільки від результату продажу майна боржника залежить розмір задоволення їх вимог у процедурі банкрутства.

Як вбачається із заяви засновника банкрута гр.ОСОБА_4 про визнання недійсним результатів аукціону, останній посилається на порушення ч.3 ст.58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме на нерухомому майні відсутнє оголошення про продаж у період з 13.07.2017р. по 14.08.2017р., що підтверджується актом обстеження, який підписаний ОСОБА_4, як засновником банкрута, та працівниками банкрута (том 7, а.с. 108).

Відповідно до п. 4 ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом» суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому (ч.5 ст.49 Закону).

Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону (ч.6 ст.49 Закону).

Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону (ч.7 ст.49 Закону).

Отже, повноваження ліквідатора банкрута та організатора аукціону відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не є тотожними. Тому дії ліквідатора при здійсненні ним своїх повноважень щодо оцінки майна банкрута, вчинені до призначення і проведення аукціону з продажу майна, не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними. (Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2015 року у справі № 922/1191/13).

27.12.2017р. ліквідатором опубліковано оголошення про конкурс для визначення кандидатури організатора аукціону з продажу майна банкрута.

Ліквідатором банкрута проведено конкурс з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, визначено організатора аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «Універсальний торговий дім «Меркурій», укладено договір на проведення аукціону від 01.02.2017р.

У разі незгоди з організацією та проведенням аукціону, зацікавлена особа має право оскаржити до суду рішення організатора аукціону про скасування аукціону, про анулювання результатів аукціону, про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів, а також результати аукціону.

З огляду на викладене, посилання не неправомірні дії ліквідатора в ході ліквідаційної процедури приватної фірми «Інтервал», в тому числі і під час замовлення ним аукціону з продажу майна банкрута, в контексті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можуть бути предметом дослідження судом заяви, вимогою якої є визнання результатів аукціону недійсними.

З урахуванням вищезазначених норм Закону, суд при розгляді заяви досліджує порядок дотримання організатором аукціону вимог Закону щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Як вбачається із матеріалів справи, 03.02.2017р. на сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду ТОВ «Універсальний торговий дім «Меркурій» опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута. Текст вказаного оголошення відповідає вимогам ст. 59 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом». Заявник, в свою чергу, на невідповідність оголошення про продаж майна банкрута вимогам Закону не посилається.

У підтвердження розміщення оголошення на об'єктах нерухомого майна банкрута до справи додано акт від 02.02.2017р., складений ліквідатором банкрута та організатором торгів з наданням фотографічних зображень об'єктів нерухомості: нежитлове приміщення, в житловому будинку літ. А загальною площею 78,00 кв.м., яке розташовано за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Яремчука, буд. 4; житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Пушкіна (Калініна), буд. 4; нежиле приміщення, загальною площею 104,00 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Чернівці, вул. Шіллера, буд. 5.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено розміщення оголошення на об'єктах нерухомого майна банкрута.

В подальшому, після проведення аукціону 16.03.2017р., який було визнано таким, що не відбувся між ліквідатором (Замовник) та ТОВ «Універсальний торговий дім «Меркурій» 14.02.2017 укладена Додаткова угода №1 до договору, якою встановлено початкову вартість майна лоту №1 цілісний майновий комплекс приватної фірми «Інтервал» у сумі 39 165 545,87 грн. без можливості зниження початкової вартості майна.

Додатковою угодою №2 сторони встановили початкову вартість лоту №1 - 807573,02 грн., без ПДВ.

Додатковою угодою №3 сторони встановили початкову вартість лоту №2 - 4226703,00 грн. без ПДВ

Додатковою угодою №4 сторони встановили початкову вартість лоту №3 - 1475900,00 грн. без ПДВ

В подальшому організатором аукціону 21.04.2017, 18.05.2017, 01.06.2017, 07.07.2017 здійснено публікації оголошення на сайті Вищого господарського суду України про проведення повторного аукціону з продажу майна боржника приватної фірми «Інтервал».

Згідно повідомлень організатора аукціону від 16.05.2017р., від 26.05.2017р., 06.06.2017р., у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, останній визнаний таким, що не відбувся.

Додатковими угодами №5 від 06.06.2017р., №6 від 13.07.2017р. ліквідатор банкрута та організатор аукціону знизили початкову вартість лоту №1 до 646058,42 грн. без ПДВ, лоту №2 до 3381362,40 грн., лоту №3 до 1180720,00 грн. без ПДВ. За п.1.2 Додаткової угоди, повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Крок аукціону - 1% від встановленої початкової вартості лоту.

13.07.2017р. здійснено публікації оголошення на сайті Вищого господарського суду України та на сайті Міністерства юстиції України про проведення повторного аукціону 14.08.2017р. з продажу майна боржника.

Організатором аукціону 14.08.2017 проведено аукціон з реалізації майна банкрута:

- лоту № 1, нерухоме майно: нежитлове приміщення, в житловому будинку літ. А загальною площею 78,00 кв.м., яке розташовано за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Яремчука, буд. 4, реалізовано за ціною 329490,00 грн. без ПДВ;

- лоту № 2, нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв.м., який розташований за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Пушкіна (Калініна), буд. 4, реалізовано за ціною 1724495,02 грн. без ПДВ;

- лоту № 3, нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку, загальною площею 104,00 кв.м., як виділену в натурі частку житлового будинку літ. “А”, яке розташовано за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Шіллера, буд. 5, реалізовано за ціною 602167,20 грн. без ПДВ.

Учасниками аукціону були фізичні ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які подали організатору аукціону 14.07.2017р заяви на участь в аукціоні та сплатили гарантійні внески (том 20 а.с.17-52).

Переможцем аукціону став ОСОБА_8, а результати аукціону оформлені протоколами №01-09/72 від 14.08.2017, №01-09/73 від 14.08.2017, №01-09/74 від 14.08.2017, підписаними організатором аукціону та переможцем аукціону. Додатками до вищевказаних протоколів є засвідчені організатором аукціону тексти договорів, вказаних в оголошенні про проведення другого повторного аукціону з продажу майна приватної фірми «Інтервал», відповідно до вимог частини четвертої статті 69 Закону.

Організатор аукціону опублікував 15.08.2017р. повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна приватної фірми "Інтервал", призначеного на 14.08.2017, який визнаний таким, що відбувся.

Матеріали справи свідчать про відсутність підстав вважати порушеними вимоги статей 60, 61, 63, 64-68 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом», заявник також на наявність таких порушень не посилається.

З урахуванням вище викладеного, твердження заявника, що продаж майна приватної фірми «Інтервал» було здійснено з порушенням вимог Закону, спростовуються вищенаведеним.

З приводу тверджень заявника про відсутність оголошень на об'єктах нерухомості, то як вбачається з матеріалів справи, переможець торгів ОСОБА_8 у відповіді від 08.12.2017р. на лист ліквідатора від 3.11.2017р. повідомив, що перебуваючи на вул.Пушкіна у м.Чернівці, він звернув увагу, що на житловому будинку, який знаходиться по вул.Пушкіна, 4 знаходилось оголошення про продаж цього будинку на аукціоні. Зацікавившись вказаним об'єктом ОСОБА_8 зателефонував за номером, зазначеним у оголошенні.

Нормою законодавства не конкретизовано спосіб розміщення оголошення про продаж нерухомого майна, а відтак, розміщення відповідного оголошення на вхідних дверях, чи на фасаді будинку тощо є належним доказом розміщення оголошення.

Суд також зазначає відсутність у матеріалах справи доказів щоденного розміщення оголошень на об'єктах нерухомості банкрута. Разом з тим, як вже зазначалось вище, 13.07.2017 організатор аукціону розмістив оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України за номером публікації 44457.

Відтак, суд дійшов висновку, що посилання заявника на відсутність оголошень на об'єктах продажу, за умови дотримання порядку оприлюднення оголошень про проведення аукціонів; змісту оголошень, які містять фотографічні зображення про будівлі; строків проведення аукціонів згідно статей 52, 65 Закону; вимог до початкової вартості майна банкрута при проведенні аукціонів згідно статей 57, 66 Закону; оформлення результатів оспорюваного аукціону з продажу майна банкрута, у тому числі здійснення розрахунків, проведено у відповідності до вимог статей 50, 70, 71, 74, 75 Закону, не може бути підставою для висновку про недотримання організатором аукціону частини третьої статті 58 Закону про банкрутство.

До того ж заявник не вказує як обставина відсутності оголошень на об'єктах нерухомості банкрута про їх продаж та результати аукціону вплинула на порушення прав та законних інтересів власника ПФ «Інтервал».

Щодо ціни продажу майна приватної фірми, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.

Ліквідатором банкрута у відповідності до приписів статті 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено вартість майна банкрута (цілісного майнового комплексу) в сумі, яка складає сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів приватної фірми «Інтервал».

Відповідно до приписів ст.ст. 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Матеріалами справи підтверджується, що продаж майна приватної фірми «Інтервал» здійснено у відповідності до приписів Закону.

Отже, вищенаведені твердження заявника, що на його думку, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними, є необґрунтованими та безпідставними.

Інші доводи заявника суд вважає необґрунтованими і такими, що не спростовують встановлених вище обставин.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані докази спростовують факт порушення організатором аукціону правил його проведення, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом», а тому у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_4 про визнання результатів аукціону недійсними, з мотивів, що викладені у відповідній заяві.

Керуючись ст.ст. 2, 55 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 від 21.08.2017р. про визнання недійсними результатів аукціону.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 14 березня 2018р.

Суддя В.В.Дутка