18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
13 березня 2018 року Справа № 925/1660/17
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Рожака Володимира Степановича,
м. Городок, Львівської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Євро Логістик",
м. Черкаси
про стягнення 4 555 грн. 00 коп.
До господарського суду Черкаської області звернувся з позовом фізична особа-підприємець Рожак Володимир Степанович до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Євро Логістик" про стягнення 57 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 982 грн. 00 коп. пені, 1 214 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 359 грн. 00 коп. 3% річних, з підстав неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору про перевезення вантажу від 19 квітня 2017 року за №95.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 січня 2018 року.
23 січня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд провадження у справі припинити в частині стягнення 57 000 грн. 00 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки борг відповідачем сплачено 18 січня 2018 року платіжним дорученням №424.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25 січня 2018 року підготовче засідання відкладено на 20 лютого 2018 року.
19 лютого 2018 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 02 лютого 2018 року, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 2 982 грн. 00 коп. пені, 1 214 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 359 грн. 00 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 лютого 2018 року заяву фізичної особи-підприємця Рожака Володимира Степановича про зменшення розміру позовних вимог від 02 лютого 2018 року прийнято до розгляду та задоволено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 13 березня 2018 року.
Викликані в судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Учасники справи про час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.
Згідно положень ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 19 квітня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Євро Логістик" (експедитор) та фізичною особою-підприємцем Рожаком Володимиром Степановичем (перевізник) було укладено договір №95 про перевезення вантажу.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору одна сторона (перевізник) зобов'язалася доставити довірений їй експедитором вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Сторони погоджують в заявці на перевезення, що є невід'ємною частиною цього договору: пункт завантаження, дату та час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об'єм та вага вантажу, вартість перевезення, строк доставки вантажу, за необхідності додаткові вимоги (п.1.3. договору).
Тобто умови договору передбачали надання послуг з організації перевезення.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявки №0208/2 від 02 серпня 2017 року на перевезення вантажу позивач здійснив перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом m.Рulаwу (Польща) - с. Березівка, Винницької області (Україна). У вказаній заявці встановлено, що вартість послуг з перевезення вантажу склала 26 500 грн. 00 коп.
Надання позивачем послуг згідно заявки №0208/2 від 02 серпня 2017 року підтверджується наступними документами:
- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) від 04 серпня 2017 року;
- актом №19 про надання послуг (виконаних робіт) від 08 серпня 2017 року;
- рахунком - фактурою №08/08/17/1 від 08 серпня 2017 року.
На підставі заявки №14/08/2017/21 від 14 серпня 2017 року позивач здійснив перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом m.Рulаwу (Польща) - с. Березівка, Винницької області (Україна). Вартість послуг з перевезення вантажу склала 26 500 грн. 00 коп. Надання позивачем послуг згідно вказаної заявки підтверджується наступними документами:
- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) від 16 серпня 2017 року;
- актом №39 про надання послуг (виконаних робіт) від 21 серпня 2017 року;
- рахунком - фактурою №21/08/17/4 від 21 серпня 2017 року.
На підставі заявки №23/08/2017/22 від 23 серпня 2017 року позивач здійснив перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом m.Рulаwу (Польща) - с. Березівка Винницької області (Україна). У вказаній заявці встановлено, що вартість послуг з перевезення вантажу склала 26 500 грн. 00 коп. Надання позивачем послуг згідно заявки №23/08/2017/22 від 23 серпня 2017 року підтверджується наступними документами:
- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) від 25 серпня 2017 року;
- актом №2 про надання послуг (виконаних робіт) від 02 вересня 2017 року;
- рахунком - фактурою №02/09/17/1 від 02 вересня 2017 року.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що після підписання акту здачі-прийняття виконаних послуг експедитор оплачує вартість наданих послуг протягом п'яти банківських днів з моменту отримання належно оформлених документів передбачених п. 3.3. даного договору, якщо інший строк не узгоджено в заявці.
Підставою для проведення розрахунків по даному договору є акт здачі-прийняття виконаних послуг з пакетом оригіналів наступних документів: заявка, договір, рахунок, два примірники акту здачі - прийняття виконаних послуг, СМR з підписом та печаткою перевізника в 23 графі з підписом та печаткою отримувача в 24 графі (п. 3.3. договору).
Водночас в заявках на перевезення вантажу №0208/2 від 02 серпня 2017 року та №14/08/2017/21 від 14 серпня 2017 року сторони узгодили порядок оплати послуг, а саме 10 банківських днів по приходу оригіналів документів (заявка, договір, рахунок, акт виконаних робіт - 2 екз., СМR - з печаткою перевізника в гр. 23).
У заявці №23/08/2017/22 від 23 серпня 2017 року сторони визначили безготівковий розрахунок на розвантаженні (заявка, договір, рахунок, акт виконаних робіт - 2 екз., СМR-з печаткою перевізника в гр. 23).
16 серпня 2017 року позивач направив на адресу відповідача оригінали документів вказаних в п. 3.3. договору згідно заявки №0208/2 від 02 серпня 2017 року, які були отримані відповідачем 22 серпня 2017 року.
Отже, отримані послуги згідно заявки на перевезення вантажу №0208/2 від 02 серпня 2017 року відповідач мав оплатити протягом 10 банківських днів з дня отримання оригіналів документів, тобто 06 вересня 2017 року, однак послуги своєчасно не оплатив.
31 серпня 2017 року позивач направив відповідачу належно оформлені документи згідно пункту 3.3. договору, які отримані останнім 04 вересня 2017 року, що підтверджується поштовою квитанцією, реєстром поштових відправлень від 31 серпня 2017 року, а також витягом з офіційного вебсайту "Укрпошти" про вручення рекомендованого листа відповідачу.
Отже, отримані послуги згідно заявки на перевезення вантажу №14/08/2017/21 від 14 серпня 2017 року відповідач мав оплатити протягом 10 банківських днів з дня отримання оригіналів документів, тобто 18 вересня 2017 року, однак послуги своєчасно не оплатив.
06 вересня 2017 року позивач направив відповідачу документи згідно пункту 3.3. договору, які отримані відповідачем 11 вересня 2017 року, що підтверджується поштовим фіскальним чеком, реєстром поштових відправлень від 06 вересня 2017 року, а також витягом з офіційного вебсайту "Укрпошти" про вручення рекомендованого листа відповідачу.
Отже, оскільки сторони не визначили іншого строку оплати у заявці №23/08/2017/22 від 23 серпня 2017 року, то з урахуванням вимог п. 3.5. договору отримані послуги згідно вказаної заявки на перевезення вантажу відповідач мав оплатити протягом 5 банківських днів з дня отримання оригіналів документів, тобто 18 вересня 2017 року, однак послуги у визначені строки не оплатив.
05 жовтня 2017 року відповідач перерахував позивачу 30 000 грн., з яких: за послуги які відповідач замовляв раніше, і які не є предметом даного спору в сумі 7 500 грн. 00 коп., а також 22 500 грн. 00 коп. по заявці на перевезення вантажу №0208/2 від 02 серпня 2017 року, а тому заборгованість відповідача станом на день звернення позивача до суду за послуги по заявці на перевезення вантажу №0208/2 від 02 серпня 2017 року складала 4 000 грн. 00 коп. (26 500 - 22 500).
Під час розгляду справи в суді відповідачем було повністю сплачено вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажу в розмірі 57 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 18 січня 2018 року №424 (а.с. 59).
У зв'язку з чим позивач зменшив свої позовні вимоги.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про перевезення вантажу, розрахунку з позивачем за надані відповідні послуги.
Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання відповідача перед позивачем по договору про перевезення вантажу №95 від 19 квітня 2017 року та укладених до нього заявок на перевезення вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1 214 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 359 грн. 00 коп. 3% річних нарахованих за період з 07 вересня 2017 року по 05 жовтня 2017 року на суму боргу 26 500 грн. 00 коп., за період з 05 жовтня 2017 року по 22 листопада 2017 року на суму боргу 4 000 грн. 00 коп., за період з 18 вересня 2017 року по 22 листопада 2017 року на суму боргу 26 500 грн. 00 коп. та за період з 19 вересня 2017 року по 22 листопада 2017 року на суму боргу 26 500 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 4.5. договору за несвоєчасну оплату послуг експедитор на письмову вимогу перевізника сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, що нараховується на суму боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше десяти відсотків від загальної вартості послуг узгоджених в заявці.
Також, позивачем на підставі п. 4.5. договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 982 грн. 00 коп. пені (періоди нарахування пені аналогічний періодам нарахування інфляційних та річних).
Водночас слід вказати, що позивачем при нарахування пені, інфляційних та річних за період з 18 вересня 2017 року по 22 листопада 2017 року на суму боргу по заявці від 14 серпня 2017 року порушено вимоги ст. 253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Крім того позивач неправомірно нараховував пеню, інфляційні та річні за період з 07 вересня 2017 року по 05 жовтня 2017 року, оскільки 05 жовтня 2017 року (як зазначалося вище) здійснювалася оплата.
Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3." судом встановлено, що незважаючи на допущені позивачем помилки, пеня нарахована за період з 07 вересня 2017 року по 05 жовтня 2017 року в меншому розмірі, інфляційні вірно, а розмір 3% річних складає 60 грн. 99 коп., натомість позивачем вказано 61 грн. 00 коп.
Інфляційні, річні та пеня нараховані за період з 05 жовтня 2017 року по 22 лютого 2017 року та за період 19 вересня 2017 року по 22 листопада 2017 здійснено позивачем в меншому розмірі.
Також слід вказати, що пеня нарахована за період з 19 вересня 2017 року по 05 жовтня 2017 року в меншому розмірі, інфляційні вірно, а розмір 3% річних складає 141 грн. 58 коп., натомість позивачем вказано 143 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевказаний розрахунок та суми заявлені позивачем, з відповідача підлягає стягненню 2 982 грн. 00 коп. пені, 1 214 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 357 грн. 57 коп. 3% річних.
В решті стягнення річних в розмірі 1 грн. 43 коп. слід відмовити в зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 600 грн. 00 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Євро Логістик", вул. Гоголя, 221, ідентифікаційний код 41054581, р/р 26003051536305 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 354347 на користь фізичної особи-підприємця Рожака Володимира Степановича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 - 2 982 грн. 00 коп. пені, 1 214 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 357 грн. 57 коп. 3% річних та 1 599 грн. 52 коп. витрат на сплату судового збору.
3. В решті вимог - в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 14 березня 2018 року.
Суддя А.В.Васянович