Справа № 22-ц/793/348/18 Головуючий по 1 інстанції - Троян Т.Є.
Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.
13 березня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.
секретар Наконечна М.М.
розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Сокуренка Євгена Сергійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2017 року (ухвалене 22 листопада 2017 року в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси від головуванням судді Троян Т.Є., повний текст якого виготовлений 27 листопада 2017 року) у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Соснівський відділ державної виконавчої служби м. Черкаси головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -
14 серпня 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., Соснівський відділ державної виконавчої служби м. Черкаси головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_4 вказала, що 09 липня 2011 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № CSXRFF13490073, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 993 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредит був наданий для придбання побутової техніки.
Через заборгованість по вищевказаному кредитному договору ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення заборгованості.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено, у зв'язку з пропуском позовної давності.
21 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис за № 3537 щодо стягнення на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з неї грошових коштів в сумі 18 298,95 грн.
За заявою стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» Соснівським відділом ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 24 липня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 54360190.
Постановою Соснівського відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 24 липня 2017 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що їй належить.
Зазначила, що про вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі кредиту вона дізналася 29 липня 2017 року, отримавши поштове відправлення із зазначеною постановою.
Вказала, що зазначений виконавчий напис вчинений з порушенням діючого законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з тим, що наявна у неї заборгованість не є безспірною і не може вважатись обґрунтованою у зав'язку з наявністю рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2016 року. Тобто виконавчий напис вчинено із грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій, а також відповідачем пропущено трирічний строк, на протязі якого він міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Просила суд позов задовольнити, визнати виконавчий напис № 3537 вчинений 21 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., яким стягнуто з ОСОБА_4 18 298,95 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь сплачений судовий збір.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано виконавчий напис № 3537, вчинений 21 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., яким стягнуто з ОСОБА_4 18 298,95 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 640 грн.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Сокуренко Є.С. просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2017 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, витрати за подачу апеляційної скарги покласти на позивача.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги, представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Сокуренко Є.С. вказав, що ухвалюючи рішення, суд послався на порушення нотаріусом п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки позивач не отримав передбаченими вказаним пунктом письмової вимоги, яка є передумовою для вчинення виконавчого напису. Однак, на думку особи, що подає апеляційну скаргу, дана норма застосовується виключно до договору іпотеки, а в наявних між сторонами правовідносинами банк не є іпотекодержателем, а позивач іпотекодавцем, а тому дана норма застосуванню не підлягає.
Крім того, зазначив, що ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Неотримання чи несвоєчасне отримання боржником повідомлення про порушення зобов'язання не може слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та не свідчить про порушення нотаріусом вимог чинного законодавства під час вчинення виконавчого напису не встановляє права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначила, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2016 року встановлено, що заборгованість за кредитом, а відтак і право на позов виникли у ПАТ КБ «Приватбанк» 01 листопада 2011 року і саме в цей день банк довідався про порушення свого права. Також, судом встановлено, що банком змінено строк виконання зобов'язання шляхом вимоги про дострокове погашення кредиту та встановлено новий кінцевий термін - 27 червня 2012 року.
При цьому зазначила, що жодних платежів, які б переривали строк позовної давності та про які на даний момент стверджує банк встановлено не було.
За допомогою виконавчого напису № 3537 від 21 квітня 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнив свої вимоги. Вважає, що всупереч ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис здійснений без документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.
Тому вважає рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2017 року про задоволення своїх вимог законним, а вимоги апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 липня 2011 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № CSXRFF13490073, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 993,00 грн. строком на 24 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Як вбачається із заяви позичальника, кредит був наданий для придбання побутової техніки.
У зв'язку з наявною заборгованістю по кредитному договору № CSXRFF13490073 ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення заборгованості. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості відмовлено, у зв'язку з пропуском позовної давності.
21 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено виконавчий напис за № 3537 щодо стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в сумі 18 298,95 грн.
За заявою стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» Соснівським відділом ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 24.07.2017 року було відкрито виконавче провадження № 54360190 з виконання виконавчого напису № 3537 від 21 квітня 2017 року.
Постановою Соснівського відділу ДВС міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 24 липня 2017 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що їй належить.
Ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Приписами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172 передбачено, що для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, а також звернення стягнення на заставлене майно нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
При цьому, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 N 1172.
Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 N 1172.
Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Тому, виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника.
Документом, що встановлює прострочення виконання зобов'язання за нотаріально посвідченим договором, є заява стягувача про прострочення платежу, передана боржнику безпосередньо стягувачем або надіслана боржникові поштою зі зворотним повідомленням, або передана через нотаріуса в порядку, передбаченому ст. 84 Закону України «Про нотаріат». При цьому, вказані документи не є підтвердженням існуючого боргу, вони лише можуть доповнювати інформацію про існуючий борг.
Заява боржника про підтвердження ним суми боргу, письмова відповідь боржника стягувачу про причини прострочення сплати заборгованості чи повернення майна, письмове прохання боржника про надання відстрочки виконання тощо - також документи, які є додатковою інформацією про наявність боргу.
Чинним законодавством, не надано визначення поняття «безспірна заборгованість», тому підтвердження наявності заборгованості боржника щодо виконання грошового зобов'язання стосовно юридичних осіб має ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності контрагентів за договором, виходячи з такого.
Згідно із Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Так, відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 280 від 17 червня 2004 року, до первинних документів відносяться рахунки бухгалтерського обліку банків.
Таким чином, нотаріус при вчиненні виконавчого напису повинен мати виписки з рахунків бухгалтерського обліку банків, на які перераховуються гроші боржником за виконання основного зобов'язання.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» зазначив, що неотримання чи несвоєчасне отримання боржником повідомлення про порушення зобов'язання не може слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та не свідчить про порушення нотаріусом вимог чинного законодавства під час вчинення виконавчого напису не встановляє права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. І лише цю підставу вважав такою, що не була врахована судом під час ухвалення рішення суду.
Однак, на думку колегії суддів, така обставина не є обгрунтованою, оскільки нотаріус не отримав первинні бухгалтерські документи на підтвердження заборгованості боржника та не врахував, що, обов'язковою умовою вчинення виконавчого надпису є те, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Як вбачається із встановлених районним судом обставин, виконавчий напис за реєстровим № 3537 від 21 квітня 2017 року був вчинений на підставі наступних документів: заяви № б/н від 21 квітня 2017 р.; довіреності від 30 січня 2017 року; інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей № 33713677 від 21 квітня 2017 року; письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором від 10 квітня 2017 року; квитанції від 15 квітня 2017 року на суму 18,36 грн.; опису вкладення до цінного листа; заяви позичальника № CSXRFF13490073; виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості станом на 31 березня 2017 року, яка фактично є розрахунком заборгованості за кредитом.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримав первинні бухгалтерські документи на підтвердження безспірності заборгованості боржника (документів щодо видачі кредитних коштів, погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів за кредитним договором, виписок з позичкового рахунку).
Крім того, достовірно було встановлено, що нотаріус в порушення норм ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», зазначених Порядку та постанови Кабінету міністрів України № 1172 вчинив виконавчий напис від 21 квітня 2017 року за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості за кредитним договором від 09 липня 2011 року, не впевнившись в направленні вимоги-претензії ОСОБА_4 та в отриманні боржником вимоги банку.
Також, на момент вчинення виконавчого напису, не було надано рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2016 року, яким ПАТ КБ «Приватбанк» в позові про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 відмовлено у зв'язку з пропуском строків давності.
Доводи, приведені ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу саме про недотримання нотаріусом вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» і саме всупереч її вимогам виконавчий напис здійснений без документів, які б підтверджували безспірність заборгованості та не перевірці нотаріусом факту пропуску Банком строку звернення з вимогами до боржника були підтверджені при перевірці обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч. 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що позивачем ОСОБА_4 повністю доведено обґрунтованість своїх позовних вимог, відповідач не спростував їх належними вмотивованими доказами, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Сокуренка Євгена Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Соснівський відділ державної виконавчої служби м. Черкаси головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Головуючий -
Судді -
Повний текст виготовлено 13 березня 2018 року.