Справа № 22-ц/793/362/18Головуючий по 1 інстанції Воронкова І.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.
Категорія: 30
13 березня 2018 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Ювшина В.І.
секретар: Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивачі - позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6
відповідачі - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
особа, що подала апеляційну скаргу: ОСОБА_7;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року, ухваленого в складі судді Воронкової І.Г., повний текс якого виготовлено 12 грудня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, :
У лютому 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що 24 квітня 2016 року приблизно о 12-30 год. на 178 км. автодороги Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань між населеними пунктами м. Тальне Черкаської області та с. Соколівочка Тальнівського району Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій автомобіля Опель Омега А, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого завдав шкоди автомобілю ВАЗ 21099, який належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, а водій отримав тілесні ушкодження у вигляді забою шийного та поперекового відділів хребта, забою правого коліна та лівого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень. Крім того пасажир автомобіля ВАЗ 21099, ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і забою правого коліна, забою лобної ділянки справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, а пасажир автомобіля ВАЗ 21099, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця правої вушної раковини, гематоми скроневої ділянки справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим вони змушені були лікуватись.
Під час розгляду справи по суті позивачі змінили позовні вимоги та просили стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заподіяну матеріальну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки в сумі 33 637,40 грн. Решту позовних вимог залишили без змін, а саме: просили стягнути солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі по 15000,00 гривень кожному.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, на загальну суму 29642 грн. 98 коп.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі по 5000,00 грн. кожному.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 судові витрати по справі в загальній сумі 2 264 грн.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_7 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його змінити стягнувши з позивачів на його користь понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 10 000, 00 грн. та 299,98 грн. витрат на пальне.
В апеляційній скарзі посилався на те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 в порушення норм ст. 88 ЦПК України, не вирішив питання про стягнення з позивачів понесених ОСОБА_7 судових витратах, які складаються із витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн. та витрат на витрачене пальне у зв'язку з необхідністю явки до суду, що становить 299,98 грн.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.
Вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення завданої шкоди позивачам внаслідок скоєння ДТП з винної особи - з ОСОБА_9, а саме: матеріальної шкоди, завдана джерелом підвищеної небезпеки та шкода завдана здоров'ю на загальну суму 29642,98 грн. Також на користь позивачів стягнуто з винної особи завдану моральну шкоду відповідно до ст. 23, 1167 ЦК України. Згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_9 стягнуто на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати по справі, що підтверджуються відповідними доказами, за сплату судового збору в сумі 1254 грн. та витрати за послуги експерта в сумі 1010 грн., що складає загальну суму 2 264 грн.
Звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_7 посилався на те, що судом першої інстанції не вирішено питання про стягнення судових витрат, які поніс апелянт при розгляді справи в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2017 року ОСОБА_7 було подано до суду першої інстанції клопотання про стягнення з позивачів на його користь витрат сплачених ОСОБА_7 за надання правової допомоги.
На підтвердження чого, ОСОБА_7 надав додаткову угоду до договору про надання правової допомоги у цивільній справі № 704/222/17 від 03 липня 2017 року, розрахунок витрат затраченого адвокатом часу по підготовці та веденню цивільної справи від 07 грудня 2017 року всього на суму 10169,33 грн., квитанція до прибуткового касового ордера № 319 від 03 липня 2017 року на суму 10 000,00 грн. Також в матеріалах справи міститься клопотання адвоката Бабенка Р.В., який є представником ОСОБА_7 про приєднання до матеріалів справи фіскального чеку на суму 530,00 грн., як витрати на пальне, які пов'язані з необхідністю прибуття до суду.
Порядок розподілу судових витрат між сторонам и визначений в ст.. 141 ЦПК України.
Відповідно до положень ст.. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення суду зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення.
Враховуючи, що при ухваленні рішення від 07.12.2017 року суд першої інстанції питання про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_7 не вирішував, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є такою, що задоволенню не підлягає. Питання щодо розподілу судових витрат понесених ОСОБА_7 в ході розгляду справи судом першої інстанції підлягає вирішенню в порядку визначеному ст.. 270 ЦПК України, після чого додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Судді Н.І. Гончар
Ю.В. Сіренко
В.І. Ювшин
Повний текс постанови складений 13 березня 2018 року.