Справа № 615/49/18
Провадження № 2/615/7/18
22 лютого 2018 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Токмакової А.П.,
за участю секретаря Антоненко М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Валківська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
10.01.2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування квартирою № 19 по вул. Торгова, 3, в м. Валки Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.07.2015 року відповідач у справі - мати позивача ОСОБА_2 подарувала йому квартиру № 19, що знаходиться за адресою: вул. Торгова, 3, м. Валки Харківської області, після чого виїхала на постійне місце проживання до доньки в АРК. Реєстрація відповідача, яка фактично не проживає в належній позивачу квартирі порушує його право приватної власності відповідно до ст.ст.319, 321, 383 ЦК України та створює інші негативні обставини, у тому числі щодо можливості оформлення субсидії.
Позивач вважає, що гарантуючи захист права власності, закон надає йому право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння.
Вказав, що намагався вирішити питання щодо зняття відповідача з реєстрації в позасудовому порядку, але мати відмовляється приїжджати, посилаючись на похилий вік. Іншим шляхом вирішити питання неможливо, оскільки оформлення доручення на тимчасово окупованій території не матиме чинності на території України.
Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. При цьому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні. У разі відсутності відповідача не заперечує розгляд справи проводити в заочному порядку.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не надав, заяву про відкладення розгляду справи не направив.
За таких обставин суд вирішує справу за відсутності сторін, зі згоди позивача при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується Договором дарування квартири серії НАО 635209 від 17.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 549.
Зі змісту Договору дарування квартири слідує, що позивач не заперечує, що місце проживання відповідача зареєстроване у відчужуваній квартирі. Внаслідок укладення цього правочину не порушено прав і законних інтересів інших осіб, в тому числі малолітніх чи неповнолітніх дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена. Договір не укладається під впливом тяжкої для відповідача обставини, не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання тих наслідків, які в ньому обумовлені, сторони не мають заперечень щодо кожної з умов договору.
Як вбачається із п.8 Договору дарування квартири відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним після нотаріального посвідчення. Відповідно до ст.ст.334,722 ЦК України право власності позивача на предмет договору виникає з моменту прийняття ним дарунку та після державної реєстрації цього права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Сторони дійшли до згоди, що отримання позивачем документів на квартиру (тобто цього договору посвідченого нотаріально) є прийняттям дарунку.
При цьому сторонам нотаріусом роз'яснено зміст ст.ст.727,728 ЦК України щодо розірвання договору на вимогу дарувальника - відповідача у справі. (а.с.8)
ОСОБА_4 витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 40782425 державна реєстрація права власності позивача на квартиру вчинена 17.07.2015 року на підставі зазначеного вище Договору дарування квартири. (а.с.9)
Із довідки, виданої 19.12.2017 року ОСББ «Торгова-3», про склад зареєстрованих у житловому приміщенні та забезпеченість житловою площею слідує, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: відповідач у справі - мати позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та онук ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11)
ОСОБА_4 від 18.12.2017 року, складеного комісією в складі сусідів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9І,. в квартирі АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_1, відповідач не проживає з травня 2015 року. (а.с.12)
Ст. 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, придбаною в установленому законом порядку. Право приватної власності непорушне.
За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст.334 ЦК України передбачає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому до передання майна прирівнюється вручення відповідного документа на майно.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.4 ст.334 ЦК України).
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Ч.1 ст.319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
ОСОБА_4 ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Крім того, ст.150 ЖК України передбачає, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сім'ї і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України).
Відповідно до ст.156 ЖК України члени сім'ї зобов'язані приймати участь у витратах по утриманню і проведенню ремонту.
До членів сім'ї власника відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України належать дружина, їх діти і батьки, або інші особи, які постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник сам визначає своє право володіння, користування і розпорядження своїм майном.
Ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна сторона відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд приймає до уваги, що сторони узгодили обставини щодо переведення права власності на квартиру, відповідач не був позбавлений можливості надавати відповідні докази, а також заявляти клопотання.
Наведені докази свідчать, що позивач має право власності на квартиру, а отже має всі передбачені законом права власника житлового приміщення. Доказів, які б свідчили про незаконність набуття позивачем права власності на квартиру, суду не надано.
Аналізуючи статті 322 ЦК України та 156 ЖК України, суд вбачає, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі за місцем реєстрації більше 1 року, не приймає участі у витратах на її утримання, не надала доказів щодо домовленості з власником про порядок користування даним приміщенням.
Суд вважає слушними посилання позивача, що реєстрація місця проживання відповідача в квартирі суттєво впливає на розмір комунальних витрат та можливість оформити субсидію.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратила право користування квартирою № 19 по вул. Торгова, 3, в м. Валки Харківської області. Позивач, як власник квартири, має право вимагати усунути перешкоду у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, тому позов підлягає задоволенню.
Суд враховує в сукупності з іншими обставинами, що відповідач не скористалася закріпленим ст.405 ЦК України правом на користування даним приміщенням на протязі більше одного року, але не позбавлена права, як член сімї позивача, за необхідності вирішити питання щодо реєстрації місця проживання в спірній квартирі.
Керуючись ст.ст.259-261, 280 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 такою, що втратила право користування квартирою № 19 по вул. Торгова, 3, в м. Валки Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.П. Токмакова