Справа № 426/23450/17
іменем України
23 лютого 2018 року , Сватівський районний суд
Луганської області
У складі головуючого судді Половинки В.О.
За участю секретаря судового засідання Фурсової Н.В.
Позивача ОСОБА_1
Відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому прохає розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований10 квітня 2007 року.
В судове засідання позивач не з'явилася, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі. На позовних вимогах наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин.
Враховуючи, що сторони були повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, відповідач не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Суд, беручи до уваги заяву позивача, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, серії І-ЕД № 045441 від 10.04.2007 року, між позивачем та відповідачем відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 70 (а.с. 4).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей не мають.
Як вбачається із позовної заяви, сімейне життя між позивачем і відповідачем не склалося в зв'язку з несумісністю характерів та постійні конфлікти, яке є перешкодою для подальшого існування сім'ї. З жовтня 2016 року шлюбні стосунки були припинені, сторони мешкають окремо. Спільне господарство не ведеться, подружні стосунки не підтримують. Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам. Спір про поділ майна відсутній.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 206, 223 ч.3п.1, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10 квітня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міськрайонного управління юстиції Луганської області, актовий запис № 70.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Сватівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сватівського
районного суду ОСОБА_3