Справа № 428/13599/17
Провадження №2/428/290/2018
06 березня 2018 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
при секретарі Чумак Ю.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що перебувала в шлюбі з відповідачем. Під час перебування в шлюбі у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.10.2016 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 460 грн., починаючи з 15.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Син проживає разом з нею та на даний час навчається в 10 класі ССШ №17 м. Сєвєродонецька. Також у дитини погіршився зір, в зв'язку з чим необхідні матеріальні затрати на лікування. У зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму та ростом цін визначений судом розмір аліментів не дозволяє їй забезпечити дитину усім необхідним. Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти в розмірі 460 грн. є недостатніми для забезпечення сина першочерговими необхідними речами. Відповідач є працездатною особою, не має хронічних захворювань, нікому іншому аліменти не сплачує. Просила суд змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.10.2016 року на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і визначити їх у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення сином повноліття.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердила доводи, викладені в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що розмір аліментів, які вона утримує на дитину, є мінімальним. Син відвідує репетиторів, у нього погіршився стан здоров'я. Все це потребує матеріальних затрат. Відповідач має у власності виробничі площі, там розміщене обладнання для виготовлення меблів. Відповідач здійснює підприємницьку діяльність з виготовлення меблів і отримує за це кошти. Відповідач має можливість сплачувати аліменти. Інших неповнолітніх дітей у нього немає, він має гарний стан здоров'я, інші особи на утриманні у нього не перебувають. Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи. Своїм правом на подачу відзиву відповідач не скористався.
Оскільки позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. 183 СК України.
Частина перша статті 192 СК України встановлює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.10.2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 460 грн., щомісячно, починаючи з 15.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням приписів ч.3 ст.181 СК України суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, оскільки можливість вибору способу стягнення аліментів з огляду на зміни життєвих обставин не може бути обмежена.
При цьому до спірних правовідносин слід застосувати положення ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з того, що ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 року становить 1860 грн., то мінімальний розмір аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не може бути меншим 930 грн.
При цьому суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 з 08.07.2011 року є власником будівель та споруд виробничої бази, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, б. 1-б, та з 11.12.2017 року став власником земельної ділянки, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, смт. Метьолкіне, вул. Пушкіна, район будинку №2, площею 0,1309 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.02.2018 року.
Зазначене свідчить про покращення матеріального стану відповідача, оскільки з часу винесення рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини і до сьогодні, він набув право власності на земельну ділянку.
Суд враховує також, що відповідач є працездатною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність і має необхідне для цього виробниче приміщення.
При цьому у суду відсутні відомості про те, що відповідач має на утриманні інших осіб, що стан його здоров'я погіршився з того дня, коли набрало законної сили судове рішення від 25.10.2016 року про стягнення з нього аліментів на утримання сина.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення суду на утримання сина.
При цьому суд не може погодитись з доводами позивачки щодо того, що погіршення стану здоров'я дитини (анізометропія, міопія слабого ступеня, складний міопічний астигматизм правого ока, гіперметропія слабого ступеня, складний гіперметропічний астигматизм лівого ока) необхідність оплачувати додаткові заняття сина можуть бути підставою для зміни розміру аліментів і мають враховуватись судом під час розгляду справи. Відповідно до вимог ст.185 СК України додаткові витрати на дитину, що викликані її хворобою, розвитком здібностей дитини, можуть бути стягнуті з платника аліментів окремо.
Виходячи з інтересів дитини, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, змінивши розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання сина з 460 грн. на 1/4 частку від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 179, 197, 208, 209, 212-215, 218, 234, 235, 256, 259, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 11, кв. 87, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 74-а, кв. 70, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.10.2016 року на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 460 грн., щомісячно, на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 26255795, місце знаходження: 01601 місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «судовий збір») судовий збір в сумі 704, 80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі буде складено протягом п'яти днів від дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено 12.03.2018 року
Суддя Ж. І. Кордюкова