28 лютого 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2381/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участю секретаря Якуш І.,
позивача ОСОБА_1,
та представника відповідача Сапон О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до Прокуратури Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність прокуратури Чернігівської області та зобов'язання на підставі штатного розпису і особових рахунків позивача та умов оплати праці, що існували на день його звільнення (02.03.2015) з посади начальника відділу (структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років (з якої отримує пенсійні виплати на цей час), надати позивачу належно оформлену (завірену підписом відповідного керівника установи, головного бухгалтера, виконавця та скріплену гербовою печаткою прокуратури області) довідку про розмір суми фактично нарахованої місячної (чинної) заробітної плати за посадою начальника відділу (структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області за вересень 2017 року (станом на 01.10.2017) з включенням до неї всіх видів оплати праці, на які нараховується (з яких сплачується) єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідної для перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ч. 1, 12 (13), 17 (18) ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції від 11.07.2003 № 1130-ІУ, чинний на час звернення за призначенням пенсії за посадою начальника відділу (керівника структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області) у зв'язку з підвищенням на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури») заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників до якої включити:
- посадовий оклад в розмірі 7210,00 грн;
- надбавку за класний чин в розмірі 2400,00 грн;
- надбавку за вислугу років у відсотковому та грошовому розмірі;
- надбавку за виконання особливо важливої роботи у відсотковому та грошовому розмірі;
- матеріальну допомогу на оздоровлення у грошовому розмірі;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грошовому розмірі;
- щомісячну премію за вересень 2017 року відповідно до наказу прокурора Чернігівської області станом на час підвищення заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників (начальника відділу, структурного підрозділу) у відсотковому та грошовому розмірі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 22.01.2004 йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991 «Про прокуратуру». Так, у зв'язку з підвищенням посадових окладів і зміною розміру надбавок за класні чини працівникам органів прокуратури на підставі внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 позивач мав намір звернутися до органів Пенсійного фонду України з заявою про здійснення перерахунку пенсії, у зв'язку з чим 25.09.2017 звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання довідки про заробітну плату.
Листом від 18.10.2017 за № 18-402 вих.-17 відповідач відмовив позивачеві у видачі такої довідки з посиланням на зміни в пенсійному законодавстві, згідно з якими розмір призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру", пенсії не переглядається, право на перерахунок пенсії у прокурорів відсутнє.
Позивач вважає відмову відповідача у наданні довідки про розмір заробітної плати такою, що порушує його права, оскільки право на здійснення перерахунку пенсії було передбачене на момент його виходу на пенсію ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991 так і ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ. Також позивач зазначає, що його право на отримання довідки, необхідної для звернення до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії порушене, а будь - які зміни у пенсійному законодавстві не є підставою для відмови у видачі такої довідки.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі та зазначила, що вони є безпідставними, такими, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законодавстві.
02.02.2018 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що на час звернення позивача до прокуратури області про видачу йому довідки для перерахунку пенсії частини 13,18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. Крім того, Урядом не прийнято порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, який згідно з частиною 20 статті 86 чинного Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ визначається Кабінетом Міністрів України. З урахуванням змін у законодавстві, пов'язаних з прийняттям Закону України від 03.10.2017 року № 2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", підстави для надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії відсутні. Також стверджує, що чинним законодавством не передбачено обов'язку юридичної особи на видачу довідки про заробітну плату особі, яка не перебуває у трудових відносинах, та за період, коли такі відносини з роботодавцем відсутні. На даний час порядок надання довідок не визначено, тому прокуратура позбавлена можливості складати та видавати будь-які довідки з цього питання (а.с.72-78).
05.02.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відзив не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та звернув увагу на той факт, що видача довідок про заробітну плату передбачена законодавством, тобто це законна діяльність прокуратури і відповідно до ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не зобов'язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки (а.с.92-97).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 22.01.2004 позивач звільнився за власним бажанням з посади начальника відділу прокуратури Чернігівської області у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" (в редакції від 11.07.2003 № 1130-ІУ, далі - Закон № 1789-ХІІ). З цього числа перебуває на обліку у Чернігівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ. Пенсія була обчислена в розмірі 90% заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", відповідно до яких затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.
У зв'язку з чим, 25.09.2017 позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про видачу довідки про заробітну плату за останнім місцем роботи в органах прокуратури з урахуванням нових схем посадових окладів відповідних категорій працівників прокуратури.
За результатами розгляду вказаної заяви позивача, відповідач листом від 18.10.2017 за № 18-402 вих.17 відмовив позивачеві у видачі такої довідки у зв'язку з відсутністю підстав для видачі довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з огляду на те, що відповідно до пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 № 2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", розмір пенсії, встановлений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не переглядається та пенсія не індексується. Також у вказаному листі відповідач послався на те, що з 01 жовтня 2017 року, з урахуванням положень пунктів 4-3 та 4-7 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", всім пенсіонерам буде здійснено перерахунок за нормами цього Закону (а.с.42).
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою відповідача видати позивачу довідку про заробітну плату за посадою, з якої йому призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", для пред'явлення її до органів Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Зі змісту наданого суду відзиву на позовну заяву, вбачається, що крім обставин, викладених у листі - відповіді від 18.10.2017 за № 18-402 вих. 17, відповідач обґрунтовує свої заперечення також й тим, що на момент звернення позивача з заявою про надання довідки про розмір заробітної плати, у останнього діючим законодавством не передбачено обов'язку на видачу довідки про розмір заробітної плати особі, яка не перебуває у трудових відносинах, та які наразі є припиненими.
Разом з тим, у відповідності до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Суд звертає увагу, що положеннями вказаної правової норми не встановлено обмежень щодо періоду, за який така довідка може бути видана працівникові, в той же час, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу таку довідку.
Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на неможливість надати довідку про розмір заробітної плати у зв'язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 № 2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", на підставі якого у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" враховуючи наступне.
Як встановлено судом, пенсія призначена позивачу на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (у редакції Закону України від 11.07.2003 № 1130-ІУ, чинній на час призначення пенсії позивачу), якою було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, згідно якого позивачеві у 2004 році було призначено пенсію за вислугою років, втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-УІІ, який набрав чинності 15.07.2015, крім окремих статей, зокрема, які регулюють призначення пенсії працівникам прокуратури, а саме: частини 3,4,6,11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2 та статті 53 (щодо класних чинів) Закону України "Про прокуратуру".
Водночас, положення частини 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, яка визначала умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.
Отже, на момент звернення позивача до відповідача із заявою щодо надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії, положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ втратили чинність на підставі Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014.
При цьому, згідно частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ від 14.10.2014, в редакції Закону України № 76-VIII від 24.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, тобто вказаний Закон не містить аналогічної норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько- слідчих працівників. На даний момент нормативно-правових актів, які б регулювали умови та порядок перерахунку пенсій не прийнято. Тобто, дійсно, законодавець встановивши право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, не визначив умови та порядок такого перерахунку.
Але, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, який було передбачено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, а в подальшому частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратури" від 14.10.2014, та набрання чинності змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких розмір пенсії встановлений до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" не переглядається та пенсія не індексується, зумовлює неможливість проведення саме перерахунку пенсії, а не видачі довідки про розмір заробітної плати.
Відповідно до частин 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою зокрема внесено зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" та затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури. Вказана постанова набрала чинності 06.09.2017.
Відмовляючи у видачі позивачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, відповідач послався на Закон України від 03.10.2017 № 2148-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", зазначивши, що згідно з цим законом у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії.
Між тим, норми вказаного закону не містять будь-яких застережень щодо неможливості видачі довідок про розмір заробітної плати, а відтак посилання відповідача на цей закон у листі № 18-402 вих. 17 від 18.10.2017 є безпідставним.
До того ж, питання призначення (перерахунку) пенсій відносяться до повноважень органів Пенсійного фонду України та не належать до компетенції відповідача, тому його думка про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії не може бути належною підставою для відмови в наданні довідки про заробітну плату.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність відмови відповідача у видачі довідки про заробітну плату, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість відмови у її видачі з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
З урахуванням вимог частин 1, 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" довідка має стосуватися заробітної плати на посаді, з якої позивач вийшов на пенсію, враховувати фактично отримувані виплати і умови оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи та виходу на пенсію, та включати всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлені з 01.09.2017 року у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".
Щодо встановлення відповідачу розумного строку для виконання рішення суду у відповідності до ч. 6 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що дане питання відноситься до дискреційних повноважень суду і не містить в собі імперативного обов'язку, а отже суд вільний у виборі щодо застосування заходів впливу до правопорушника. Враховуючи положення вказаної норми, підстав для зобов'язання відповідача виконати рішення суду в розумний строк, суд не знаходить.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14033) до Прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Чернігівської області щодо не надання ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за посадою начальника відділу (структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області за вересень 2017 року.
Зобов'язати Прокуратуру Чернігівської області на підставі штатного розпису і особових рахунків ОСОБА_1 та умов оплати праці, що існували на день його звільнення (02.03.2015) з посади начальника відділу (структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років (з якої отримує пенсійні виплати на цей час), надати ОСОБА_1 належно оформлену (завірену підписом відповідного керівника установи, головного бухгалтера, виконавця та скріплену гербовою печаткою прокуратури області) довідку про розмір суми фактично нарахованої місячної (чинної) заробітної плати за посадою начальника відділу (структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області за вересень 2017 року (станом на 01.10.2017) з включенням до неї всіх видів оплати праці, на які нараховується (з яких сплачується) єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідної для перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ч. 1, 12 (13), 17 (18) ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (в редакції від 11.07.2003 № 1130-ІУ, чинний на час звернення за призначенням пенсії за посадою начальника відділу (керівника структурного підрозділу) прокуратури Чернігівської області) у зв'язку з підвищенням на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури») заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників до якої включити:
- посадовий оклад в розмірі 7210,00 грн;
- надбавку за класний чин в розмірі 2400,00 грн;
- надбавку за вислугу років у відсотковому та грошовому розмірі;
- надбавку за виконання особливо важливої роботи у відсотковому та грошовому розмірі;
- матеріальну допомогу на оздоровлення у грошовому розмірі;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у грошовому розмірі;
- щомісячну премію за вересень 2017 року відповідно до наказу прокурора Чернігівської області станом на час підвищення заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників (начальника відділу, структурного підрозділу) у відсотковому та грошовому розмірі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14033) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.М. Тихоненко
Повний текст рішення виготовлено 13.03.2018.