з питань забезпечення доказів
07 березня 2018 р. м. Чернівці Справа № 713/44/18
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви про забезпечення доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про скасування рішення в частині, -
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради (відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення ХХV сесії Берегометської селищної ради VII скликання від 28.12.2017 року в частині щодо внесення змін в рішення 30 сесії 5 скликання від 11.06.2010 року щодо продовження терміну подачі розробленого проекту відводу ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1
21.02.2018 року від ОСОБА_1 (заявник) на адресу суду надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування від Центру надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, які належать гр. ОСОБА_2.
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів заявник зазначив, що вказаним письмовим доказом буде підтверджена та обставина, що гр. ОСОБА_2 в 2010 році вже використав право на безоплатне отримання у власність трьох земельних ділянок, загальною площею 0,35 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою суду від 06.03.2018 року розгляд заяви про забезпечення доказів призначено на 11:00 год. 07.03.2018 року у приміщенні Чернівецького окружного адміністративного суду за адресою м. Чернівці, вул. Садова 1 «І», про що повідомлено сторін.
В судове засідання сторони не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотань або заяв не подавали.
Відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, перевіривши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, забезпечення доказів є механізмом збору і закріплення доказів до судового розгляду по суті та гарантує наявність доказів у справі на випадок, коли їх можна втратити до початку судового розгляду.
Неможливість надання (одержання) доказу може бути пов'язана з майбутнім знищенням, зіпсуттям доказу, очікуваною смертю свідка тощо, а ускладнення у наданні доказу може бути обумовлене обставинами, які вимагатимуть додаткових зусиль, витрати часу та коштів.
При цьому, суд зазначає, що забезпечення доказів є процесуальною дією суду, яка вчиняється за заявою осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. Під особами, які мають право заявити про забезпечення доказів, маються на увазі суб'єкти доказування. Відтак, останні повинні довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів може стати неможливим або ускладненим. Суд не може здійснити заходи щодо забезпечення доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб'єкта доказування.
Таким чином, інститут забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження та покликаний створити можливість реалізації своїх прав особами, які беруть участь у справі, щодо подання до суду необхідних доказів за наявності обставин, які свідчать, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим в майбутньому.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме такі обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони могли бути використані при розгляді справи, та відрізняють заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд забезпечити докази шляхом витребування від Центру надання адміністративних послуг Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме земельні ділянки, які належать гр. ОСОБА_2.
Суд вважає, що ототожнення позивачем понять "витребування доказів" та "забезпечення доказів" в даному випадку є помилковим, оскільки обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, судом не встановлено.
Виходячи зі змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому. При цьому суд також зазначає, що інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не може бути знищення чи прихована.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що відсутні передбачені ст. 114 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення доказів, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивачки про забезпечення доказів.
Керуючись статтями 114, 117, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш