"12" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 910/17088/17
Позивач: Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (85003, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1, код - 00176472)
Відповідач: Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця”, в особі регіональної філії „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код - 40081200)
про стягнення 12419,06 грн. вартості нестачі вугілля
з підстав нестачі вугілля під час перевезення
Суддя Демешин О. А.
Секретар судового засідання Горнович Л.О.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність
СУТЬ СПОРУ: 09.01.2018 року Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця”, в особі регіональної філії „Одеська залізниця” (далі - відповідач) про стягнення 12419,06 грн. вартості нестачі вугілля.
07.11.2017 року Господарський суд м. Києва ухвалив передати справу за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.
В порядку ст. 32, 33 ГПК України справа призначена до розгляду судді Демешину О. А.
10.01.2018 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Копію ухвали суд надіслав на юридичні адреси ПАТ „ДТЕК Добропільська ЦЗФ”, ПАТ „Українська залізниця” та на адресу регіональної філії „Одеська залізниця”. Суд запропонувати відповідачу подати відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження по справі.
Позивач та відповідач копії ухвал суду від 10.01.2018 року та від 06.02.2018 року отримали, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
30.03.2017 ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне марки Г 0-100 по накладній №49262587 у вагон №62314034 в кількості 67400 кг, у вагон №56179930 в кількості 66300 кг та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці. Згідно з накладною навантаження на рівні бортів, поверхня вантажу маркована однією борозною катка ущільнювача.
Згідно з накладною №49262587 Залізниця прийняла у ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язалась доставити його на станцію Ладижин Одеської залізниці ДТЕК Ладижинська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго».
На станції Добропілля Донецької залізниці 01.04.2017 був складений комерційний акт №493102/22, відповідно до якого при контрольному переважуванні вагону №62314034 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89100 кг, тара - 23500 кг, нетто - 65500 кг, що менше вантажного документу на 1900 кг. За рухом поїзду над 1-2 люками є поглиблення довжиною 1,5 м, шириною 2,8 м, глибиною 0,6 м. В місці поглиблення маркування відсутнє. Вагон в технічному відношенні справний. Течі вантажу немає. У розділі „Є” зроблена відмітка станції призначення Ладижин Одеської залізниці, згідно з якою, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс/109.
На станції призначення Ладижин Одеської залізниці 14.04.2017 був складений комерційний АКТ №409009/112 відповідно до якого при контрольному переважуванні вагону №56179930 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 3550 кг, тара - 22400 кг, нетто - 61150 кг, що менше вантажного документу на 5150 кг. За рухом поїзду над 1-2 люками є поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 2850 мм глибиною 500 мм. В місці поглиблення маркування відсутнє. Вагон в технічному відношенні справний. Течі вантажу немає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.
Згідно з пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або присипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритою типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Таким чином, Позивачем при відправці вантажу були виконані всі вимоги діючого законодавства для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення.
Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про залізничний транспорт” залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Згідно ст. 23 вищевказаного Закону перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна норма викладена і в частині 1 ст. 314 ГК України.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 129 Статуту залізниць України закріплено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Згідно зі статтею 133 Статуту залізниць України передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції).
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно зі ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Відповідно до пункту 2.7 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
З врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу у вагоні №62314034 складає (1900-674) 1226 кг або 1,226 т, у вагоні №56179930 - (5150-663) 4487 кг або 4,487 т.
Згідно з довідкою відправника ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні №62314034 по накладній №49262587 становить 2152,90 грн. з ПДВ, у вагоні №56179930 - 2179,54 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №62314034, з урахуванням норми природної втрати, складає 2639,46 грн. із розрахунку: 1,226 т х 2152,90 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №56179930, з урахуванням норми природної втрати, складає 9779,60 грн. із розрахунку: 4,487 т х 2179,54 грн.
А разом - (2639,46+9779,60) 12419,06 грн.
Таким чином, публічному акціонерному товариству «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відповідачем завдано збитків на суму 12419,06 грн.
Згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержував.
Наведені обставини засвідчують те, що втрата вантажу мала місце під час його перевезення відповідачем, а останній, як перевізник, не виконав своїх зобов'язань по збереженню вантажу.
З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладанням на відповідача витрат по судовому збору.
Керуючись ст.ст. 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська Залізниця” (код - 40075815, 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5), в особі регіональної філії „Одеська залізниця” (код - 40081200, 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Добропільська ЦЗФ” (85003, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1, код - 00176472): 12419 гривень 06 коп. вартості нестачі вугілля та 1600 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст.ст.256-259 ГПК України .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13 березня 2018 р.
Суддя О.А. Демешин