"26" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3115/17
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_2” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Золота чайка” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 1143709,83 грн., -
Комунальне підприємство „Теплопостачання міста ОСОБА_2” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Золота чайка” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 1143709,83 грн., посилаючись на наступне.
Комунальне підприємство «Теплопостачання міста ОСОБА_2» створено на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101-V, шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» та КП «Одестеплокомуненерго». Згідно п. 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.
Відповідно до договору на постачання теплової енергії від 01.11.2008 р. № 4173, укладеного між КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2» (підприємство) та ТОВ “Золота чайка” (споживач), теплова енергія постачається на об'єкт споживача - житловий будинок, розташований в м. Одесі за адресою вул. Ак. Вільямса, 59-Е та 59-Ж.
Пунктом 3.2.2 договору прямо передбачений обов'язок споживача виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені договором.
Пунктами 6.3 та 6.4 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію відповідно до п. 6.6 договору є 20 число місяця, наступного за розрахунковим.
Як вказує позивач, на виконання договірних зобов'язань підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте споживач в порушення своїх обов'язків, визначених у п.п. 3.2.2, 6.3, 6.4 договору, спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період споживання теплової енергії з 01.12.2016 р. по 01.12.2017 р., яка з урахуванням здійснених споживачем оплат складає 1143709,83 грн.
Наразі позивач посилається на п. 40 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., за яким споживач зобов'язаний дотримуватись вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Так, оскільки теплопостачальне підприємство свої зобов'язання виконало у повному обсязі, а споживач в порушення своїх зобов'язань несвоєчасно здійснював оплату за надані йому послуги, КП „Теплопостачання міста ОСОБА_2” вважає, що ці обставини є достатніми для звернення до суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2017 р. позовну заяву КП „Теплопостачання міста ОСОБА_2” прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/3115/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду на 26.12.2017 р.
У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII господарським судом постановлено ухвалу від 26.12.2017 р. про розгляд даної справи № 916/3115/17 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. При цьому вказаною ухвалою суду призначено підготовче засідання на 11 січня 2018 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.01.2018 р. у справі № 916/3115/17 у зв'язку з відрядженням судді Петрова В.С. з 11 по 12 січня 2018 р. підготовче засідання призначено на 22.01.2018 р.
В ході підготовчого провадження відповідач надав відзив на позов (а.с. 74-75), в якому позовні вимоги визнав, однак просив суд надати розстрочення оплати заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 1143709,83 грн. за графіком, який буде додатково узгоджено з позивачем. Зокрема, відповідач вказав, що ТОВ «Золота Чайка» забезпечує теплом будинки, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Е, 59Ж, 59И та 59И/1, з моменту їх будівництва. За період з січня по квітень 2016 р. у підприємства дійсно сформувалась заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1143709,83 грн., однак відповідач позбавлений об'єктивної можливості погасити її одразу. За ствердженнями відповідача, його діяльність з огляду на залежність її результатів від добросовісності та платоспроможності кінцевих споживачів комунальних послуг ніколи не була прибутковою. З огляду на це, у відповідача виникають об'єктивні труднощі з розрахунками з виробниками/постачальниками житлово-комунальних послуг, що пов'язано з низькою платоспроможністю власників квартир у вищезазначених будинках. Проте відповідач зауважив, що на теперішній час ТОВ «Золота Чайка» здійснюються всі можливі заходи, претензійно-позовна робота для погашення заборгованості з боку населення за комунальні послуги, в т.ч. за теплопостачання. Також відповідач зазначив, що за 2017 рік Товариством було сплачено КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2» 961696,39 грн. за спожиту теплову енергію згідно виставлених постачальником рахунків. Крім цього, ТОВ «Золота чайка» звернулося з листом за вих. № 01/03/01 від 03 січня 2018 року до КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2» з проханням надати розстрочку по сплаті заборгованості, укласти договір розстрочки заборгованості за послуги теплопостачання та відізвати позовну заяву про стягнення заборгованості, але відповіді на цей лист до теперішнього часу не отримано відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 р. у справі № 916/3115/17 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 12.02.2018 р.
В засіданні суду 12.02.2018 р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для узгодження з позивачем графіку погашення заборгованості та вирішення питання щодо переводу квартир та житлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59Е, 59Ж, 59И, 59И/1.
Так, в засіданні суду 12.02.2018 р. судом оголошувалась перерва до 26.02.2018 р. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
26.02.2018 р. у судовому засіданні під час розгляду справи по суті представником відповідача була надана заява про розстрочення виконання рішення суду по даній справі, у разі стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 1143709,83 грн., на 12 календарних місяців, так як відповідач позбавлений об'єктивної можливості погасити всю заборгованість одразу у зв'язку з труднощами у розрахунках з кінцевими споживачами комунальних послуг з огляду на їх низьку платоспроможність.
В судовому засіданні 26.02.2018 р. представник позивача заявив, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення по даній справі, але строком на півроку.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01.11.2008 р. між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста ОСОБА_2” (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Золота чайка” (споживач) укладено договір № 4173на постачання теплової енергії, відповідно до п. 1 якого теплопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію, а споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в житловий будинок за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59Е на опалення згідно витрат теплоносія G=6,11 т/год, та на гаряче водопостачання в обсягах згідно додатку 1 до цього договору (п. 2.1. договору).
Пунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5 договору передбачено, що споживач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, що визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором; додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені Правилами користування тепловою енергією, та іншими нормативними актами; письмово оповіщати Теплопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.
В свою чергу теплопостачальна організація зобов'язалась забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з додатком 1; повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла (п. 4.2.1, 4.2.3 договору).
Порядок обліку теплової енергії визначено в Розділі 5 Договору. Так, згідно п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії в житловому будинку за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59Е на опалення та гаряче водопостачання визначається за приладами обліку.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.
За умовами п. 5.3 договору показники приладів обліку щодобово знімаються в один і той же час та фіксуються в журналі.
Відповідно до п. 5.4 договору вузли обліку теплової енергії зобов'язані проходити періодичну повірку згідно технічної документації на прилад обліку теплової енергії і вимог Держстандарту України.
Пунктом 5.6 договору встановлено, що при відсутності приладу обліку (або виході його з ладу), кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період; на гаряче водопостачання - кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді.
В Розділі 6 договору сторони узгодили порядок розрахунків за теплову енергію, згідно з яким:
- розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації відповідно до встановленого тарифу на теплову енергію в розмірі 179,12 грн. за 1 Гкал. Тарифи формуються і затверджуються органами виконавчої влади (п. 6.1 договору);
- при відсутності приладу обліку (або виведенні його з експлуатації) кількість спожитої теплової енергії визначається згідно п. 5.6 даного договору (п. 6.2 договору);
- розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 договору);
- споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п. 6.4 договору);
- щомісяця споживач та теплопостачальна організація до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується для подальшої оплати (п. 6.5 договору);
- у випадку якщо сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків на користь теплопостачальної організації, споживач зобов'язаний сплатити його не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.6 договору);
- перераховані споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу, зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу - в рахунок погашення пені, далі - заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі (п. 6.7 договору).
Пунктом 10.1 договору передбачено, що останній набуває чинності з 01.11.2008 р. та діє до 01.11.2009 р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п. 10.3 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 договору).
Згідно додатку 1 до договору № 4173 сторони погодили обсяги постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) на об'єкти позивача, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59-Е. В додатку 2 до договору затверджено умови припинення подачі теплової енергії. В додатку 3 до договору затверджено умови припинення подачі теплової енергії.
20.11.2008 р. між КП «Теплопостачання міста ОСОБА_2» та ТОВ “Золота чайка” була укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до умов якої сторони доповнили договір № 4173 об'єктом теплоспоживання за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59Ж. Згідно додатку 1 до додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) на об'єкти позивача, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59-Е та вул. Ак. Вільямса, 59Ж. Також у додатковій угоді № 1 від 20.11.2008 р. сторонами узгоджено, що облік споживання теплової енергії в житловому будинку за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59-Ж на опалення та гаряче водопостачання визначається за показниками приладу обліку;
Додатковою угодою № 5 від 01.10.2009 р. до вказаного договору № 4173 останній було доповнено об'єктом теплоспоживання за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59-І, при цьому узгоджено, що облік споживання теплової енергії в житловому будинку за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59-І, на опалення та гаряче водопостачання визначається за показниками приладу обліку в обсягах згідно витрат теплоносія G=2,79 тон/год. згідно додатку № 1 до додаткової угоди №5. Наразі у додатку 1 до додаткової угоди № 5 сторонами були погоджені обсяги постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) на об'єкти, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59-Е та вул. Ак. Вільямса, 59-Ж, вул. Ак. Вільямса, 59-І.
15.11.2010 р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода № 9 до договору № 4173, відповідно до умов якої сторони домовились про наступне:
- в зв'язку з доповненням об'єкту теплоспоживання за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59-І/1, п. 2.1 договору змінено та викладено у наступній редакції: „Теплова енергія постачається Споживачу на опалення та приготування гарячої води в житлові будинки за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59-Е згідно витрат теплоносія G=6,11 тон/год; вул. Ак. Вільямса, 59-Ж згідно витрат теплоносія G=2,98 тон/год; вул. Ак. Вільямса, 59-И згідно витрат теплоносія G=2,79 тон/год; вул. Ак. Вільямса, 59-И/1 згідно витрат теплоносія G=2,98 тон/год”, згідно додатку 1 до цієї додаткової угоди;
- п. 5.1 договору змінено та викладено у наступній редакції: „ Облік споживання теплової енергії в житлових будинках на опалення та на приготування гарячої води визначаються за показниками приладу обліку”;
- п. 5.5 договору доповнено наступним: „Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін за адресою: вул. Ак. Вільямса, 59-И/1 - схематично вказана в Додатку № 2 до цієї додаткової угоди.
Так, у додатку 1 до додаткової угоди № 9 до договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії споживачу (відповідачу) на об'єкти позивача, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59-Е та вул. Ак. Вільямса, 59-Ж, вул. Ак. Вільямса, 59-И, вул. Ак. Вільямса, 59-И/1.
Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 4173 від 01.11.2008 р. після закінчення строку його дії, у зв'язку з чим вказаний договір є діючим.
Так, укладений між сторонами по справі договір на постачання теплової енергії є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В свою чергу згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За змістом ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачання” основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як з'ясовано судом, на виконання умов вказаного договору позивач у період з грудня 2016 року до квітня 2017 року поставляв теплову енергію на об'єкти відповідача за відповідними адресами, що визнається відповідачем.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Зокрема, відповідно до п. 4.2.1 договору позивач зобов'язаний забезпечувати постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач згідно п. 1, п. 3.2.2, п. 6.1 договору зобов'язаний проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Отже, прийняття відповідачем теплової енергії від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити спожиту теплову енергію відповідно до чинного законодавства та умов договору не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.6 договору).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Проте, за ствердженнями позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив повної оплати за спожиту теплову енергію. У зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію, яка за період з 01.12.2016 р. по 01.12.2017 р. з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат складає 1143709,83 грн., що вбачається з наданого позивачем до позову розрахунку заборгованості за період з грудня 2016 р. по листопад 2017 р. При цьому слід зазначити, що наявність заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості відповідач визнав під час розгляду справи, докази її погашення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Між тим несплатою позивачу існуючої суми заборгованості за вище вказаним договором на постачання теплової енергії відповідач порушив умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Ч. 6 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання” передбачено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 1143709,83 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Згідно ч. 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оцінюючи наявні докази в сукупності та враховуючи заяву відповідача про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_2” підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості суд зазначає наступне.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За приписами ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, відсутність своєї вини в ситуації, що склалася, зазначаючи про низьку платоспроможність за послуги теплопостачання власників квартир у будинках, які обслуговуються відповідачем.
Як передбачено ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому слід зазначити, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, проте строком на 6 місяців.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши обставини, викладені відповідачем у заяві про розстрочення виконання рішення суду, суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем заборгованості на користь позивача одним разовим платежем.
З огляду на вказане, враховуючи інтереси КП „Теплопостачання міста ОСОБА_2”, який не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду лише строком на 6 місяців, суд вважає за можливе задовольнити вказану заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду щодо сплати відповідачем стягнутої суми боргу в розмірі 1143709,83 грн. строком на 6 місяців шляхом її погашення за наступним графіком: з першого по п'ятий місяць - по 190618,30 грн. щомісячно, шостий місяць - 190618,33 грн.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17155,65 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 238-240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Позов Комунального підприємства „Теплопостачання міста ОСОБА_2” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Золота чайка” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 1143709,83 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Золота чайка” (65015, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59Е; код ЄДРПОУ 35881994) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста ОСОБА_2" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102; рахунок № 26038300416451 в АТ „Державний ощадний банк України” - філія Одеське ОУ АТ „Ощадбанк”, МФО 328845) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1143709/один мільйон сто сорок три тисячі сімсот дев'ять/грн. 83 коп.
3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Золота чайка” (65015, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59Е; код ЄДРПОУ 35881994) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста ОСОБА_2" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102; рахунок № 26038300416451 в АТ „Державний ощадний банк України” - філія Одеське ОУ АТ „Ощадбанк”, МФО 328845) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17155/сімнадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять/грн. 65 коп.
4. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю „Золота чайка” (65015, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, буд. 59Е; код ЄДРПОУ 35881994) розстрочку виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми боргу в розмірі 1143709,83 грн. строком на 6 місяців шляхом її погашення за наступним графіком: з першого по п'ятий місяць - по 190618,30 грн. щомісячно, шостий місяць - 190618,33 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 березня 2018 р.
Суддя В.С. Петров