13.03.2018 р. Справа № 914/439/18
Суддя господарського суду Львівської області Крупник Р.В., розглянувши матеріали справи
за позовом:ОСОБА_1, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Рудки
до відповідача-1:Самбірської міської ради, Львівська обл., м. Самбір
до відповідача-2:Самбірського міського голови Гамара Ю.П., Львівська обл., м. Самбір
про:визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, зобов'язання підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки
12.03.2018р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Самбірської міської ради, Самбірського міського голови Гамара Ю.П. про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, зобов'язання підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
Позов обґрунтований тим, що у листопаді 2012р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,7791 га по АДРЕСА_1, строком на 5 років. З метою пролонгації договору, позивач звернувся 29.11.2017р. до відповідача-1 з відповідною заявою. Оскільки продовж тривалого часу відповіді на заяву одержано не було, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, позивач просить суд визнати договір оренди земельної ділянки поновленим та зобов'язати Самбірського міського голову підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для відмови у відкритті провадження, зважаючи на наступне.
Так, ч. 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Із Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2018р. (одержаного судом на підставі ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») вбачається, що в ЄДР відсутні записи на громадянку ОСОБА_1, що свідчить про те, що вказана громадянка не являється фізичною особою-підприємцем, а відтак не може бути стороною в господарському процесі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи те, що станом на день звернення до суду гр. ОСОБА_1 не являється фізичною особою-підприємцем, суд прийшов до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Господарський суд зазначає, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що спір, який виник між сторонами носить приватноправовий характер, з даним позовом гр. ОСОБА_1 слід звернутися до місцевого загального суду (Самбірський міськрайонний суд Львівської області) із врахуванням приписів ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У відкритті провадження у справі №914/439/18 за позовом ОСОБА_1 до Самбірської міської ради, Самбірського міського голови Гамара Ю.П. про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, зобов'язання підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки - відмовити.
2. Позовну заяву з долученими до неї документами на 14 арк. (в т.ч. поштовий конверт) та Акт господарського суду Львівської області №40 від 12.03.2018р. повернути позивачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Крупник Р.В.