13.03.2018 р. Справа № 914/398/18
Суддя Ділай У.І., розглянувши матеріали справи
за заявою Приватного акціонерного товариства «Отіс», м. Київ
до боржника: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу «Апартаменти-Захід 2», м. Львів
про видачу судового наказу
Встановила:
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Отіс», до боржника: Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу «Апартаменти-Захід 2» про видачу судового наказу, а саме, про стягнення 49620,00грн. вартості монтажно-налагоджувальних робіт ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Пулюя, с.2.
Розглянувши заяву та долучені до неї матеріали, суд прийшов до висновку про те, що у її прийнятті слід відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України).
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Як встановлено судом, ПАТ «Отіс» долучило до заяви про видачу судового наказу копію Додаткової угоди №1 від 04.03.2015р. до договору D2N 16236 від 08.08.2014р., якою передбачено вартість робіт.
Однак, заявник додав лише перший аркуш копії Додаткової угоди №1 від 04.03.2015р. до договору D2N 16236 від 08.08.2014р., який не містить відомостей про підписання такої уповноваженими представниками сторін та скріплення її печатками підприємств, що б підтверджувало дійсне складення такого правочину. Про відсутність всіх аркушів вказаного документу складено акт №42 від 03.03.2018р.
Таким чином, заявником не дотримано вимог ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає необхідність надання копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до вимог ст. п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 3 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України, суд
1.Відмовити Приватному акціонерному товариству «Отіс» у видачі судового наказу про стягнення 49620,00грн. вартості монтажно-налагоджувальних робіт ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Пулюя, с.2.
2.Заяву з додатками повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ділай У.І.