09.02.2018
№ 522/24581/17
№ 1-«кс»/522/3047/18
Іменем України
09 лютого 2018 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12016161500000802 від 10.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт на рухоме майно, а саме автомобіль марки BMW моделі 120D, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши будь-яке користування та відчуження вказаного транспортного засобу.
В обґрунтування поданого клопотання стороною кримінального провадження зазначено, що у провадженні СВ Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016161500000802 від 10.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Установлено, що 10.04.2016 до чергової частини Шевченківського ВП Приморського ВП у місті Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява поліцейського патрульної поліції Департаменту ПП у місті Одесі ОСОБА_5 щодо вжиття заходів до невстановленого чоловіка, який 10.04.2016 приблизно о 10 год. 40 хв. керуючи транспортним засобом «BMW» 120D, синього кольору д/н НОМЕР_2 , на перехресті вулиць Черняхівського та Маршала Говорова у м. Одесі, навмисно скоїв на нього наїзд, під час виконання ними службових обов'язків, від чого останній отримав легкі тілесні ушкодження.
У ході досудового розслідування, встановлено, що 10.04.2016, приблизно о 10 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом BMW моделі 120D, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 синього кольору проїжджаючи по вулиці Черняховського перехрестя вулиць Сонячна та Маршала Говорова у напрямку площі 10 квітня на червоний сигнал світлофора, ігноруючи сигнали регулювальника «проїзд заборонено» зупинився на перехресті маючи намір проїхати по вулиці Черняховського в сторону площі 10 квітня у м. Одесі.
Однак, у нього на шляху знаходився працівник патрульної поліції ОСОБА_6 , який ніс службу у форменому одязі та повторно повідомив ОСОБА_4 про те, що рух по вказаній вулиці від перехрестя вул. Маршала Говорова заборонено.
ОСОБА_4 у свою чергу почав нецензурно виражатись в сторону працівників поліції та ОСОБА_6 зокрема, та в грубій формі вимагав, щоб останній його пропустив та вказав, щоб той забирався з дороги погрожуючий наїздом на працівника поліції. При цьому продовжуючи керувати транспортним засобом умисно, з метою залякування працівника правоохоронного органу, ігноруючи виконання вимог поліцейського, здійснив наїзд на ОСОБА_6 чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді синців, забій м'яких тканин обох гомілок.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №143 від 04.08.2017 вказані ушкодження, а саме синці, забій м'яких тканин обох гомілок, утворилися від ударної дії тупих твердих предметів, якими могли бути зовнішні частини автомобіля в момент контакту з тілом постраждалого.
Синці, забій м'яких тканин гомілок як кожен окремо, так і в сукупності тягнуть за собою розлад здоров'я тривалістю більше ніж 6-ть днів, але не більше ніж 3 тижні (21 день), та за даним критерієм, згідно п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
На підставі вищевикладеного, потерпілим ОСОБА_5 на підставі ст. 128 КПК України в рамках досудового розслідування подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої останньому ОСОБА_4 на загальну суму 250 000 гривень.
До суду надійшла заява прокурора, який здійснює процесуальне керівництво вказаного кримінального провадження, в якій зазначено, що він клопотання підтримує та просить провести розгляд за його та слідчого відсутності.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого та прокурора.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з'явилися.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя надходить до наступних висновків.
Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов'язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Майно, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме автомобіль марки BMW моделі 120D, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуває у власності підозрюваного або обвинуваченого у вчинені злочину за який передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, що виключає можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання; також вказаний автомобіль не перебуває у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації.
Разом з цим, однією з підстав накладення арешту прокурор обгрунтовував необхідністю забезпечення цивільного позову.
Однак, з цивільного позову та доданих до клопотання матеріалів, не вбачається обґрунтованого розрахунку розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, у сумі 250000 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Таким чином вважаю, що прокурором не доведено необхідності арешту майна, а протягом розгляду клопотання встановлено відсутність на даний час для цього правових підстав.
Керуючись ст. ст. 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12016161500000802 від 10.04.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя