Справа № 522/9791/16-ц
Провадження № 2/522/3383/18
28 лютого 2018 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості ? ч. транспортного засобу Volkswagen Bora 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1, у сумі 2000,00 дол. США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату ухвалення судового рішення, вказуючи, що вказаний транспортний засіб було придбано ними в період шлюбу за спільні сумісні кошти подружжя.
Позивач веде дану справу в суді через свого представника - адвоката ОСОБА_3, яка просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов, про що подала адресоване суду свою письмове клопотання, яке приєднано судом до матеріалів справи.
Відповідач веде дану справу в суді через свого представника - ОСОБА_4, який просив розглянути справу без його участі та відмовити у задоволенні позову, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В період з 11 вересня 2012 року по 29 вересня 2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
В період шлюбу сторони придбали автомобіль Volkswagen Bora 1.6, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який було зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 10.10.2012 р. (а.с.40).
Відповідно до ст.ст. 60, 63 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
27 серпня 2015 р. ОСОБА_2 видав ОСОБА_1, з якою на той час ще перебував у зареєстрованому шлюбі, розписку, в якій зазначив, що зобов'язується сплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 2000,00 дол. США за придбаний ними за час шлюбу транспортний засіб Volkswagen Bora 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1, в строк до 28.02.2016 року (а.с.8).
Разом з тим, як вбачається з наданих суду рахунку-фактури № СТГ-000001 від 27.09.2012 р., квитанції № 8598555 від 27.09.2012 р. та довідки - рахунка серії ДПІ № 676207 від 28.09.2012 р., вищевказаний транспортний засіб було придбано за 46676,72 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що належна ОСОБА_1 грошова компенсація ? вартості вищевказаного транспортного засобу дорівнює 23338,36 грн. (46676,72грн./2=23338,36грн.).
Водночас судом установлено, що згаданий транспортний засіб було придбано за отримані ОСОБА_2 в ПАТ «Альфа Банк» кредитні кошти за укладеним між ними кредитним договором № 500305648 від 18.09.2012 р., відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 47000,00 грн. під 17,00% річних на строк користування до 21.09.2015 року.
Крім того, згідно кредитного договору № 50093833 від 14.05.2014 року ПАТ «Альфа-Банк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 58711,00 грн. (з яких : грошові кошти у розмірі 23313,47 грн. - для погашення заборгованості за кредитним договором; 35397,53 грн. - для власних потреб) під 12,99 % річних на строк користування до 15.05.2018 року.
В письмових запереченнях на позовну заяву представник відповідача вказує, що частина отриманих відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № 50093833 від 14.05.2014 року, а саме кошти в сумі 35397,53 грн., була використана сторонами за час шлюбу на потреби їх сім'ї : лікування позивача, харчування сторін, придбання комп'ютера і пральної машини, які позивач забрала собі після розірвання шлюбу, а позивач та її представник не спростували в суді ці доводи представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що борг за кредитним договором № 50093833 від 14.05.2014 року є частиною спільної сумісної власності подружжя, оскільки цей борг виник із зобов'язань відповідача в інтересах сім'ї та підлягає врахуванню при поділі спільного сумісного майна.
Як вбачається з довідки ПАТ «Альфа-Банк» за вих. № 90084-23.1 від 22.11.2016 р., станом на 31.08.2015 р. заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 50093833 від 14.05.2014 року становить 45500,61 грн. При цьому, з урахуванням процентів за користування кредитом (79993,25 грн.) та послуг банку (48847,68грн.), до 15.05.2018 року ОСОБА_2 належить сплатити за цим кредитним договором всього 102341,54 грн.
Таким чином, поділу підлягає у рівних частках по ? ч. майно, набуте сторонами за час шлюбу, яке складається з вартості транспортного засобу Volkswagen Bora 1.6, державний номерний знак НОМЕР_1, придбаного 27.09.2012 р. за 46676,72 грн., та боргу за кредитним договором № 50093833 від 14.05.2014 року у сумі 102341,54 грн., з яких доля позивача складає відповідно 23338,36 грн. та 51170,77 грн.
Отже, враховуючи, що згаданий транспортний засіб залишився у відповідача, тому на долю позивача припадає 27832,41 грн. кредитного боргу за кредитним договором № 50093833 від 14.05.2014 року (51170,77грн.-23338,36грн.), в зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд , -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості частки майна відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.А.Ільченко
28.02.18