Справа № 521/1555/18
Провадження 2/521/2120/18
06 березня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Коблової О.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Пісоцької Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
29 січня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами 07 липня 2007 року та зареєстрований Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 321. Позивач зазначає, що від спільного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Проте з березня 2014 року сторони фактично стали проживати окремо, з того часу спільного господарства не ведуть. Позивач зазначає, що подружнє життя не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, відсутність взаємопорозумінь, несумісність характерів, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом. Спору щодо поділу майна, що є їх спільною власністю, немає.
В підготовче судове засідання 06.03.2018 року позивач не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлялась належним чином. Проте надала до суду заяву, до змісту якої просила позов задовольнити, справу розглядати без її участі.
В підготовче судове засідання 06.03.2018 року відповідач не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. До канцелярії суду надав заяву, в якій позов визнав, просив розглянути без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 07 липня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстрований Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції, актовий запис № 321, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1.
Від спільного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що слідує з свідоцтв про народження, батьками в яких вказані сторони у справі.
Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються з березня 2014 року, спільного господарства сторони на теперішній час не ведуть, проживають окремо, спорів стосовно утримання дитини та поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Таким чином, з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню в даному судовому провадженні, так як суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
Оскільки, шлюб у сторін носить формальний характер, то суд приходить до висновку, що права, свободи та інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.
Суд зазначає, що спірні правовідносини є сімейними та регламентуються положеннями ст. 112 СК України.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відтак, побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).
За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 07 липня 2007 року, Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції, актовий запис № 321 - розірвати.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30- денний строк з дня йогл складення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя О.Д. Коблова