08.02.2018
Справа № 522/2041/18
1-кс/522/3108/18
08 лютого 2018 року
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_2 по кримінальному провадженню за № 22018160000000028 від 04.02.2018року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України про арешт майна, -
07 лютого 2018 року слідчий слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.
Як вбачається з клопотання слідчого,
Слідчим відділом Управління СБ України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000028 від 04.02.2018, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що приблизно з червня 2014 року, після проходження спеціальних курсів навчання в одному з тренувальних центрів збройних сил РФ, розташованому в Ростовській області, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сприянням невстановленої особи з керівництва терористичних організацій «ЛНР/ДНР», був добровільно зарахований до лав незаконного збройного формування - батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де за грошову винагороду, перебував на посаді водія-механіка бойового танку, з метою здійснення спротиву ЗС України у ході проведення АТО.
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання у смт. Затишшя Захарівського району Одеської області, прийняв пропозицію особи на ім'я ОСОБА_4 з позивним « ОСОБА_5 » і на початку червня 2014 року (більш точні дата та час слідством не встановлені) виїхав потягом з м. Одеси на тимчасово окуповану територію АР Крим до м. Сімферополя, звідки автобусом дістався до м. Севастополя, де разом з іншими невстановленими слідством особами увійшов до складу непередбачених законом збройних формувань "ДНР" та "ЛНР".
Надалі, приблизно на початку червня 2014 року, невстановленими слідством особами, було створено незаконне збройне формування - батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДНР/ЛНР, т.зв. командиром якого було призначено громадянина РФ ОСОБА_6 з позивним « ОСОБА_7 ». До лав зазначеного незаконного підрозділу одразу ж було зараховано ОСОБА_3 , на посаду механіка-водія танку. Останній став одним із членів бойового екіпажу танка «Т-64» під керівництвом командира танка - невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_4 з позивним « ОСОБА_5 », та заряджаючого танку - невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_4 з позивним « ОСОБА_8 ».
В подальшому, приблизно в середині червня 2014 року ОСОБА_3 разом зі своїм екіпажем, а також іншими невстановленими слідством особами, на бойовій техніці - танку «Т-64», незаконно перетнув державний кордон України в районі неконтрольованої українською владою ділянки кордону поблизу Донецької області, та в подальшому потрапив на територію села Дмитрівка Шахтарського району Донецької області, на якій в той час Збройними Силами України проводилась антитерористична операція (АТО).
Приблизно на початку липня 2014 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 самовільно залишив розташування незаконного військового формування - батальйону « ОСОБА_9 » та виїхав з території проведення АТО.
05.02.2018 року, ОСОБА_3 , було повідомлено про підозру, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Цього ж дня, слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , підозрюваному ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Так, на виконання ухвали суду, 05.02.2018 в період з 19 год. 30 хв. до 19 год. 40 хв. під час особистого огляду, у ОСОБА_3 , серед іншого було вилучено:
1) мобільний телефон марки «Самсунг», моделі SM-J105/DS, з картками мобільного оператору Російської Федерації «МТС» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ;
2) мобільний телефон марки LG, моделі GX300 з карткою мобільного оператору «Київстар» № НОМЕР_3 ;
3) мобільний телефон марки «BQ», моделі «BQ-5022», s/n: НОМЕР_4 .
Посилаючись на вищевикладене, з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні предметів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, слідчий просив накласти арешт на вищевказані речі.
При цьому, слідчий просив розглянути вказане клопотання без участі власника вилученого майна.
У судове засідання слідчий не з'явився, проте звернувся до суду з заявою в якій підтримав подане клопотання про арешт майна і просив розглядати його за його відсутності.
Особа, у володінні якої знаходиться зазначене в клопотанні майно в судове засідання не викликалась у зв'язку з заявленим слідчим клопотанням.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Аналіз наданих матеріалів дозволяє суду у відповідності до вимог ст. 173 КПК України зробити висновок про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Вказані речі, згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном, оскільки можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та можливо використовувались як засіб вчинення кримінального правопорушення, а відтак мають значення для кримінального провадження.
За таких обставин, суд вважає, що слідчим доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Таким чином, існують всі передбачені Законом підстави для арешту зазначеного майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого про розгляд за його відсутності - задовольнити.
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_2 - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучені у кримінальному провадженні
№ 22018160000000028 від 04.02.2018 предмети, а саме:
мобільний телефон марки «Самсунг», моделі SM-J105/DS, з картками мобільного оператору Російської Федерації «МТС» № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ;
мобільний телефон марки LG, моделі GX300 з карткою мобільного оператору «Київстар» № НОМЕР_5 ;
мобільний телефон марки «BQ», моделі «BQ-5022», s/n: НОМЕР_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1