11.12.2017
Справа № 1522/28704/12
Провадження № 1-КП/522/924/17
11 грудня 2017 року
Колегія місцевого Приморського районного суду м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, ч. 3, ч. 4 КК України, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 190 ч. 2, ч. 3, ч. 4 КК України.
12 грудня 2016 року по зазначеному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
ОСОБА_7 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про скасування арешту майна, посилаючись на те, що
23 липня 2003 року ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
На час укладання вказаного правочину будь-які обмежень щодо зазначеного майна були відсутні, що підтверджено ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.07.2003 р. та листом Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів від 11.07.2003 р. № 20/с.
Право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку від 15.03.2004 р.
Проте, коли вона, ОСОБА_7 звернулася до нотаріусу, стало відомо, що 18.06.2012 року слідчий слідчого відділу Одеського міського Одеського міського Управління ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 з незрозумілих підстав своєю постановою наклала арешт на вказану земельну ділянку, тобто на майно, котре належить ОСОБА_7 , що свідчить про необґрунтованість накладення арешту.
В судовому засіданні заявник підтримав подане клопотання, наполягаючи на його задоволенні.
Прокурор, що приймав участь по даному провадженню не заперечував проти задоволення клопотання.
Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши заявника та інших учасників провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Цією ж нормою КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено судом,
В провадженні слідчого слідчого відділу Одеського міського Одеського міського Управління ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 перебувала справа за обвинуваченням ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2, ч. 3, ч. 4 КК України.
18 червня 2012 року постановою слідчого слідчого відділу Одеського міського Одеського міського Управління ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 було накладено арешт на земельні ділянки, в т. ч. на земельну ділянку на території АДРЕСА_1 , державний акт серія ІУ-ОД № 006435. зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1342 від 14.10.2002 року.
Однак, як вбачається із наданих до суду матеріалів, зазначена земельна ділянка була придбана заявником ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу у ОСОБА_6 23 липня 2003 року та підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 15.03.2004 р. серії ОД № 059817, тобто задовго до обставин кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_6 .
На час укладання вказаного правочину будь-які обмеження щодо зазначеного майна були відсутні, що підтверджено ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16.07.2003 р. та листом Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів від 11.07.2003 р. № 20/с.
Відтак, як встановлено судом, арешт на зазначену земельну ділянку було накладено помилково, так як власником майна, яке належало на праві власності ОСОБА_6 є інша особа ОСОБА_7 та було набуто нею ще в 2003 році, за договорами купівлі-продажу у ОСОБА_6 та підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 15.03.2004 р. серії ОД № 059817.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту на земельну ділянку відпала потреба, а тому подане заявником клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки існують всі передбачені Законом підстави для скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 318-380 КПК Країни, -
Клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою слідчого СВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_8 від 18.06.2012 року по кримінальній справі № 1522/28704/12 за обвинуваченням ОСОБА_6 , в частині арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель на території Одеської області Комінтернівського району ( нині Лиманський район ) Крижанівської сільської ради. АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Приморського
Районного суду м. Одеси ОСОБА_1
ОСОБА_3
ОСОБА_9