Справа № 504/3701/17
Провадження № 2-о/504/53/18
05.03.2018смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Мельникової В.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, заяву ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи- Управління Пенсійного Фонду України у Лиманському районі Одеської області про встановлення факту що має юридичне значення, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просив суд встановити юридичний факт належності йому трудової книжки.
Зокрема, заявник зазначив, що в зв'язку із досягненням ним пенсійного віку, він звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, однак йому було відмовлено у цьому оскільки виявлена помилка у трудовій книжці.
Так, трудова книжка первинно видана на ім'я ОСОБА_2.
Таким чином наявна помикла у правовстановлюючому документі, яку заявник виправити не має можливості, оскільки підприємства в яких заявник працював вже не існують.
Встановлення юридичного факту заявнику необхідно із метою призначення пенсійної допомоги.
В судовому засіданні заявник повністю підтримав свою заяву.
Представник заінтересованої особи подав заяву від 22.01.2018 року № 275/08 про розгляд даної справи у свою відсутність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків по справі, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
За правилом п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Суд встановив, що за паспортом НОМЕР_1, який виданий 12.02.2002 року Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області прізвище заявника - ОСОБА_1, рік народження ІНФОРМАЦІЯ_2.
Трудова книжка, яка видана 20.07.1975 року підприємством автоколона № 2213, видана на ім'я ОСОБА_2, рік народження 1957.
В теперішній час заявник не має можливості внести зміни до трудової книжки, оскільки автоколона № 2213 вже не існує, що встановлено за змістом довідки від 12.09.2017 року № 33 АТП 15153.
За змістом історичної довідки від 12.09.2017 року АТП 15156, автоколона № 2213 замінена на АТП 25156, в подальшому АТП 25156 замінено на АТП 15156, потім реорганізовано у ВАТ АТП 15156. ОСОБА_1 працював в ВАТ АТП 15156 у період з 1981 по 1991 роки.
Факт роботи ОСОБА_1 в автоколоні № 2213 а у подальшому у вищевказаних підприємствах підтвердили в судовому засіданні свідки- ОСОБА_5., ОСОБА_3, ОСОБА_4
Отже у суду не має сумнівів в тому, що ОСОБА_1 працював у вищевказаних автопідприємствах, видачі саме на його ім'я трудової книжки 20.07.1975 року, отже належність йому трудової книжки доведена в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207,208, п.6 ч.1 ст. 315, 258-260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Для цілей призначення пенсійної допомоги, встановити юридичний факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, трудової книжки, яка видана 20 липня 1975 року на ім'я ОСОБА_2, 1957 р.н.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.К. Барвенко