Рішення від 07.03.2018 по справі 509/420/18

Справа № 509/420/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Бокоч С.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом до відповідача, посилаючись на те, що 01 лютого 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого він передала відповідачу грошову суму у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень, строком до 01 серпня 2017 року.

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув позику у встановлений строк, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати за ним право власності на належне відповідачу нерухоме майно в порядку п.п. 4.3. і 4.4. зазначеного договору позики, а саме земельну ділянку, площею 0,0799 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 01 лютого 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого позивач позичив відповідачу суму у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень, строком до 01 серпня 2017 року.

Пунктами 4.3. та 4.4. договору позики, укладеного 01 лютого 2017 року між позивачем та відповідачем, передбачено, що позика може бути повернута, як у грошовому еквіваленті так і шляхом передачі позикодавцю у власність нерухомого майна у вигляді земельної ділянки, площею 0,0799 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене вище нерухоме майно належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 770529.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору позики, у зв'язку з чим за позивачем підлягає визнання права власності на зазначене вище нерухоме майно, що передбачено пунктами 4.3. та 4.4. зазначеного вище договору позики.

При цьому суд враховує, що відповідач позов визнав.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.328, 392, 526, 530, 611, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, площею 0,0799 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя А.І.Бочаров