487/4428/16-к
Іменем України
06.02.2018 Заводський районний суд міста Миколаєва в складі колегії:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдининого реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000054 від 26.02.2016 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.368, ч.1 ст.345 КК України та ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000054 від 26.02.2016 року, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.4 ст.368, ч.1 ст.345 КК України та ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
У даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою. В подальшому, строк дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , судом продовжувався та спливає 09.02.2018 року.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
З урахуванням положень ст.331 КПК України та за відсутності клопотань учасників кримінального провадження щодо запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження його тримання під вартою, оскільки термін дії застосованого до нього запобіжного заходу спливає 09.02.2018 року, а розгляд справи до вказаної дати не буде завершено з об'єктивних причин.
Прокурор пославшись на існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, встановлених та врахованих судом при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу, а в подальшому при їх продовженні, які на його думку на даний час не зменшились і продовжують існувати, висловив думку про необхідність продовжити йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , посилаючись на те, що їх підзахисний ОСОБА_6 перебуває під вартою 22 місяці, що на їх думку зменшило ризики передбачені ст.177 КПК, особу обвинуваченого, який має стійки соціальні зв'язки, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія враховує наступні обставини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку передбаченому главою 18 КПК.
Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ухвалою Соломенського районного суду м. Києва від 01.04.2016 року стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Підставою для обрання запобіжного заходу стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК, а саме тяжкістю інкримінованого йому правопорушення, спробам переховуватись від органів досудового розслідування, знищити (сховати) будь яку з речей яка має значення для справи (наявність таких ризиків обумовлена наявністю доступу до свого робочого місця)/, незаконного впливу на потерпілих та свідків.
На початку кримінального провадження цих доводів може бути достатньо для виправдання позбавлення волі. Однак з плином часу вони неминуче втрачають свою релевантність, і лише справді виняткові доводи здатні переконати суд в тому, що тривале позбавлення волі (майже 2 роки) може бути виправдане.
Наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення.
На початковій стадії розслідування під час досудового розслідування ризик втручання обвинуваченого ОСОБА_6 у здійснення правосуддя міг виправдовувати його тримання під вартою. Однак після того, як докази по справі були зібрані, цей ризик значно зменшився.
В той же час, із матеріалів, якими прокурор обґрунтовує необхідність тримання обвинуваченого під вартою вбачається, що ОСОБА_6 має зареєстроване місце проживання, має сім'ю, батьків похилого віку, що свідчить про наявність стійких соціальних зв'язків та є підставою для зміни у відношенні нього запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, який на думку суду повністю забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід - домашній арешт. В подальшому, строк дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_7 , судом продовжувався та спливає 09.02.2018 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 на два місяці, з покладанням обов'язків, встановлених ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.04.2017 року.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України, встановлені та враховані судами при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу на даний час не зменшились і продовжують існувати. За такого, є підстави для продовження дії запобіжного заходу, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 331, 369, 372 КПК України, колегія -
Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступни обов'язки:
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати за викликом суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншим обвинуваченим в цьому кримінальному провадженні;
- не відвідувати можливі місця перебування свідків, підозрюваних, потерпілих у кримінальному провадженні, зокрема адміністративну будівлю Малиновського районного суду м. Одеси;
- негайно повідомляти суд про факти тиску чи впливу від будь-яких осіб, що можуть стосуватися вказаного кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з покладенням обов'язків, передбачених п.5 ст.194 КПК України, а саме - негайно прибувати за викликом суду у встановлений час; не відлучатися з території Одеської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, потерпілою стороною щодо обставин кримінального провадження.
Строк дії ухвали - до 07.04.2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 09.02.2018 року о 10 годині 00 хвилин.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3