Справа № 466/1653/18
12 березня 2018 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 15.05.2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12015140080001353 від 29.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Перевіривши доводи викладені у скарзі, додані матеріали, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши пояснення скаржника ,-
Скаржником подано до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова скаргу на постанову слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 15.05.2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140080001353 від 29.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Просив дану постанову скасувати.
Скаргу мотивує тим, що 02 березня 2018 року одержав копію оскаржуваної постанови.
Вказану постанову про закриття провадження скаржник вважає незаконною, оскільки на його думку, при досудовому розслідуванні порушено причинно - наслідковий зв'язок кримінального правопорушення. Так, скаржник зазначив, що слідчий не ознайомилась з матеріалами реєстраційної справи, зокрема, із Протоколом який на думку акціонерів є фальшивим, не опитала підписантів цього Протоколу, не опитала акціонерів ПАТ «Завод «Львівсільмаш», не з'ясовано чи голосували останні за зміну місцезнаходження ПАТ «Завод Львівсільмаш» з вул. Городоцької, 207 м. Львова на м. Запоріжжя вул. 40 років Радянської України, 6/39. Не опитано колишнього директора Заводу «Львівсільмаш».
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у скарзі. Просив скаргу задовольнити.
Слідчий рішення якої оскаржується та прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні в судове засідання не з'явились, що згідно ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатом судового розгляду вважаю, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В процесі розгляду скарги у судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження, внесене за заявою ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140080001353 від 29.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Постановою слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 15.05.2017 року кримінальне провадження № 12015140080001353 закрито.
Оскаржувана постанова отримана скаржником 02.03.2018 року.
Згідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що підставою закриття цього кримінального провадження є відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Однак лише з такої мотивації наявна неповнота досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а відтак прийняття рішення про закриття кримінального провадження є передчасним без урахування та зібрання всіх доказів по справі та надання їм необхідне ї законної оцінки.
Жодних доказів, які б спростовували доводи скарги та підтверджували обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження, слідчому судді не надано.
При винесенні оскаржуваної постанови слідчим, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідженню обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам повідомленим заявником, та прийнято рішення про закритгя кримінального провадження у зв'язку відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, яке не грунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.
Так, слідчим не наведено, жодних доказів та їх оцінку які б підтверджували відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, не зазначено в діянні якої особи, крім того, що слідчим, згідно мотивувальної частини постанови зазначено, що невідома особа подала державному реєстратору підроблений протокол загальних зборів акціонерів, однак які слідчі, розшукові та інші процесуальні дії були вчинені для встановлення такої особи не вказано.
Під складом кримінального правопорушення у п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України слід розуміти склад злочину. У теорії кримінального права склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Однак слідчий не наводить жодної із цих ознак у мотивувальній частині постанови.
А тому посилання на п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у резолютивній частині постанови є безпідставним.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців; доказів експертиз. БУДЬ-ЯКІ недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до вимог ч. 1,3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх. розгляду сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження
При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказувані обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником, чи законним представником.
Таким чином без всебічного дослідження вищевикладених питань проведене розслідування є не повним.
За таких обставин рішення органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження є передчасним та підлягає скасуванню
Керуючись ст. ст. 2, 7, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Шевченківського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 від 15.05.2017 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140080001353 від 29.05.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена.
Слідчий суддя ОСОБА_1