Справа № 477/162/18
Провадження № 1-кп/477/82/18
12 березня 2018 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , його захисника - ОСОБА_5 ,
під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150040006375, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,
В Жовтневому районному суді Миколаївської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Під час розгляду справи, в судовому засіданні 12 березня 2018 року, захисник ОСОБА_5 подала клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на особисте зобов'язання. Мотивувала його тим, що на теперішній час відсутні ризи, передбачені ст. 177 КПК України, в тому числі ОСОБА_4 не бажає переховуватися від суду та вчиняти інші злочини. Він має постійну роботу, місце проживання, позитивно характеризується, має неповнолітню дитину, яку утримує, та щиро кається у скоєному.
Обвинувачений клопотання свого захисника підтримав.
Прокурор був проти задоволення цього клопотання зазначивши, що підстави, за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, а розгляд справи завершується, тому недоцільно на невеликий термін судового розгляду справи змінювати йому запобіжний захід.
Вислухавши думку прокурора на підтримання клопотання, думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши клопотання та обвинувальний акт з матеріалами провадження, суд встановив наступне та прийшов до такого висновку.
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 5 січня 2018 року відносно ОСОБА_4 була обрана міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, термін дії якої було продовжено ухвалою Жовтневого районного суду від 14 лютого 2018 року по 27 квітня 2018 року включно.
В судовому засіданні 12 березня 2018 року було проведено розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , допитано його особисто, досліджено письмові докази, а також документи, які характеризують його особистість. Залишилося вирішити клопотання щодо доповнень з'ясування обставин, якщо такі будуть, провести судові дебати і заслухати останнє слово обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення такого питання повинно відбуватися в порядку, передбаченого главою 18 цього Кодексу - загальний порядок та принципи розгляду клопотань про обрання, зміну або ж продовження запобіжного заходу.
Так, відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений чи його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами для обрання, а потім і продовження, відносно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стало достатність даних вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто він може переховуватися від суду або ж може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Обґрунтовуючи необхідність зміни міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання захисник вказала, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, працює, має сім'ю, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, навчається для здобуття нової професії. Крім того зазначила, що по суті розгляд справи майже завершено і докази досліджені, тому він ніяким чином не зможе впливати на їх зміну. Це вказує на те, що ризики, за існування яких ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, перестали існувати.
В той же час, суд не в повній мірі погоджується із посиланням захисника.
Дійсно, обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, постійну та офіційну роботу, та інші аспекти добропорядного громадянина.
В той же час, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, він неодноразово судимий, в тому числі і за аналогічний злочин, а також обвинувачується у вчиненні такого ж злочину в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді в Центральному районному суді м. Миколаєва.
Це вказує, що на даний час ризик вчинення ним іншого подібного злочину не відпав, тому суд вважає, що клопотання захисника задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 201, 331 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну йому міри запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобов'язання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, її оскарження або ж заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок у разі його оскарження.
Суддя ОСОБА_1